Лідери польської "Солідарності" звернулися до Трампа із заявою на підтримку України

Ексрезидент Польщі Лех Валенса, Збіґнєв Буяк, Адам Міхнік та інші лідери "Солідарності" звернулися до американського лідера Дональда Трампа із заявою на підтримку України. Публікуємо текст звернення.

 
Володимир Зеленський та Дональд Трамп
Getty Images

Переклад українською мовою опубліковано на сайті Збруч. Публікуємо з люб'язного дозволу редакції

Шановний пане Президенте,

Трансляцію Вашої розмови з Президентом України Володимиром Зеленським ми оглядали з жахом і огидою. Ваші очікування щодо висловлення поваги та вдячності за матеріальну допомогу, надану Сполученими Штатами Україні, яка бореться з Росією, ми вважаємо образливими. Вдячність належить героїчним українським солдатам, які проливають кров, захищаючи цінності вільного світу. Саме вони вже понад 11 років гинуть на фронті в ім'я цих цінностей та незалежності своєї Батьківщини, на яку напала путінська Росія.

Ми не розуміємо, як лідер країни, яка є символом вільного світу, може цього не бачити.

Наш жах викликав також той факт, що атмосфера в Овальному кабінеті під час цієї розмови нагадувала нам ту, яку ми добре пам'ятаємо з допитів Служби безпеки та із залів судових засідань у комуністичних судах.

Прокурори та судді, уповноважені всесильною комуністичною політичною поліцією, також пояснювали нам, що це вони мають усі козирі на руках, а ми не маємо жодного. Вони вимагали від нас припинити нашу діяльність, стверджуючи, що через нас страждають тисячі невинних людей. Вони позбавили нас свободи і громадянських прав за те, що ми відмовилися співпрацювати з владою і висловити їй вдячність. Ми шоковані тим, що ви так повелися з президентом Володимиром Зеленським.

Історія 20-го століття показує, що кожного разу, коли Сполучені Штати хотіли дистанціюватися від демократичних цінностей та своїх європейських союзників, це закінчувалося небезпекою для них самих. Зрозумів це президент Вудро Вільсон, який прийняв рішення про вступ Сполучених Штатів у Першу світову війну в 1917 році. Зрозумів це президент Франклін Делано Рузвельт, вирішивши після нападу на Перл-Гарбор у грудні 1941 року, що війна на захист Америки буде вестися не лише на Тихому океані, але і в Європі, в союзі з атакованими Третім Рейхом країнами.

Ми пам'ятаємо, що без президента Рональда Рейґана та американської фінансової підтримки не вдалося б довести радянську імперію до розпаду. Президент Рейган усвідомлював, що в радянській Росії та завойованих нею країнах страждають мільйони поневолених людей, зокрема тисячі політичних в'язнів, які за захист демократичних цінностей платили свободою.

Його велич, серед іншого, полягала в тому, що він без вагань назвав СРСР "імперією зла" і дав їй рішучий бій. Ми перемогли, і нині у Варшаві навпроти посольства США стоїть пам'ятник президенту Рональду Рейґану.

Пане Президенте, матеріальна допомога – військова і фінансова – не може бути еквівалентом крові, пролитої в ім'я незалежності і свободи України, Європи, а також всього вільного світу. Людське життя безцінне, його вартість не можна виміряти грошима. Вдячність належить тим, хто жертвує кров'ю і свободою. Для нас, людей "Солідарності", колишніх політичних в'язнів комуністичного режиму, що служив радянській Росії, це очевидно.

Ми закликаємо Сполучені Штати виконати гарантії, які вони надали разом зі Великою Британією в Будапештському меморандумі 1994 року, в якому прямо записані зобов'язання захищати недоторканність кордонів України в обмін на її відмову від своїх ядерних запасів. Ці гарантії є безумовними: там немає жодного слова про те, щоб трактувати таку допомогу як економічний обмін.

Лех Валенса, колишній політв'язень, лідер "Солідарності", президент ІІІ Республіки Польща

Броніслав Коморовський, колишній політвʼязень, президент ІІІ Республіки Польща

Марек Бейлін, колишній політв'язень, редактор незалежних видань

Северин Блюмштайн, колишній політв'язень, член Комітету захисту робітників

Тереза Боґуцька, колишня політв'язень, активістка демократичної опозиції та "Солідарності"

Ґжеґож Боґута, колишній політв'язень, активіст демократичної опозиції, незалежний видавець

Марек Боровик, колишній політв'язень, незалежний видавець

Богдан Борусевич, колишній політв'язень, лідер підпільної "Солідарності" в Ґданську

Збіґнєв Буяк, колишній політв'язень, лідер підпільної "Солідарності" у Варшаві

Владислав Фрасинюк, колишній політв'язень, лідер підпільної "Солідарності" у Вроцлаві

Анджей Ґінцбурґ, колишній політв'язень, активіст підпільної "Солідарності"

Ришард Ґрабарчик, колишній політв'язень, активіст "Солідарності"

Алєксандр Янішевський, колишній політв'язень, активіст "Солідарності"

Пьотр Капчинський, колишній політв'язень, активіст демократичної опозиції

Марек Коссаковський, колишній політв'язень, незалежний публіцист

Кшиштоф Круль, колишній політв'язень, активіст руху за незалежність

Ярослав Курський, колишній політв'язень, активіст демократичної опозиції

Барбара Лабуда, колишня політв'язень, активістка підпільного руху "Солідарність"

Богдан Ліс, колишній політв'язень, лідер підпільної "Солідарності" у Ґданську

Генрик Маєвський, колишній політв'язень, активіст "Солідарності

Адам Міхнік, колишній політв'язень, активіст демократичної опозиції, редактор незалежних видань

Славомір Найніґер, колишній політв'язень, активіст підпільної "Солідарності"

Пьотр Нємчик, колишній політв'язень, журналіст і друкар підпільних видань

Стефан Костанти Нєсьоловський, колишній політв'язень, активіст руху за незалежність

Едвард Новак, колишній політв'язень, активіст підпільної "Солідарності"

Войцех Онишкевич, колишній політв'язень, член Комітету захисту робітників, активіст "Солідарності"

Антоні Павлак, колишній політв'язень, активіст демократичної опозиції та підпільної "Солідарності"

Сильвія Польська-Перит, колишня політв'язень, активістка демократичної опозиції

Кшиштоф Пуш, колишній політв'язень, активіст підпільної "Солідарності"

Ришард Пуш, колишній політв'язень, активіст підпільної "Солідарності"

Яцек Раковецький, колишній політв'язень, активіст підпільної "Солідарності"

Анджей Северин, колишній політв'язень, актор, директор Польського театру у Варшаві

Вітольд Селевич, колишній політв'язень, друкар незалежних видань

Генрик Сікора, колишній політв'язень, активіст "Солідарності"

Кшиштоф Сєменський, колишній політв'язень, журналіст і друкар підпільних видань

Ґражина Станішевська, колишня політв'язень, лідер руху "Солідарність" в реґіоні Бескид

Єжи Стемпень, колишній політв'язень, активіст демократичної опозиції

Йоанна Щенсна, колишня політв'язень, редактор підпільної преси "Солідарності"

Людвік Турко, колишній політв'язень, активіст підпільної "Солідарності"

Матеуш Вєжбіцький, колишній політв'язень, друкар і публіцист незалежних видань

: Як росія краде українські культурні цінності: сучасна історія

За оцінками ЮНЕСКО, завдані російською агресією з 2014 року збитки українській культурній спадщині становлять понад $2,6 мільярда. Вважається, що це розграбування українських музеїв є наймасштабнішим із часів Другої світової війни. Для прикладу – в той час на території України окупаційними військами було знищено і викрадено понад 500 тисяч музейних експонатів, 51 млн книг, 46 млн архівних справ, а з 2015 по 2023 рік лише в Криму рф провела понад 1 385 археологічних розкопок і вивезла приблизно 5 мільйонів артефактів.

Андрій Пишний: Гроші – те, що возвеличує та фіксує нашу історію

Як має змінитися зовнішній вигляд національної валюти, щоб «говорити» не про минуле, а про сучасне та майбутнє? Які сенси має транслювати українська гривня про цінності нашої держави та історичні події, які ми переживаємо?

Юрій Юзич: Юліан Нестайко і Віденська сотня УСС

На світлині – дядько класика української дитячої літератури Всеволода Нестайка. Бойовий командир УСС поручник Юліан Нестайко. Звісно, що Всеволод чудово знав історію рідного брата свого батька – Зенона. Знав, що обидва Нестайки пішли добровольцями до УСС і пройшли всю визвольну війну, включно із боями проти білих та червоних московитів. Що обоє загинули у боротьбі з окупантами.

Радомир Мокрик: Уроки ненасильницького спротиву

Ненасильницький рух спротиву в Україні має виразну традицію – не лише успішних революцій, але й копіткої щоденної роботи, яка протягом «короткого ХХ століття» в Україні під радянською владою увійшла під загальною назвою «дисидентський рух».