Владу закликають визнання депортації українців Закерзоння злочином комуністичного режиму

Громадські організації, котрі об'єднують депортованих українців та їх нащадків, неодноразово звертались до вищих органів державної влади України з проханням визнати на державному рівні їх депортованими, як це було справедливо зроблено стосовно депортації радянським комуністичним режимом в 1944 році кримських татар.

 
Пам'ятник-меморіал депортованим із Закерзоння українцям у Львові
wikipedia.org

В 2024 році минуло 80 років від початку масових депортацій українців з споконвічних українських етнічних територій: Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини (разом – Закерзоння) у підсовецьку Україну в 1944-1951 роках.

Депортації за національною та релігійною ознаками понад 900 тисяч українців-громадян довоєнної Польщі з Закерзоння до СРСР та на північний-захід Польщі в кілька етапів в 1944-1951 рр., були організовані тогочасними тоталітарними комуністичними польським і радянським режимами і супроводжувались політичними репресіями, знищенням матеріальних і духовних слідів тисячолітнього життя наших предків на своїх споконвічних етнічних територіях, антиукраїнським терором, спаленням десятків українських сіл, масовими жорстокими вбивствами їх мешканців.

 
Закерзоння, 1934 рік
ЦДІАЛ 742-1-802 Кубійович

В результаті депортацій було практично ліквідоване українське населення на Закерзонні, зруйновано духовну й матеріальну культуру найзахіднішої гілки українства.

Сьогодні на місці багатьох українських сіл можна побачити тільки руїни, закинуті кладовища та понівечені могили. Тяжкою є не лише втрата отчого краю, але ще боліснішою є втрата своїх рідних, які були безневинно вбиті й до цього часу не поховані за християнським звичаєм.

В День пам'яті українців — жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944—1951 роках, який запроваджений Постановою Верховної Ради України в 2018 році та відзначається щорічно у другу неділю вересня, в храмах проводяться поминальні богослужіння, товариствами організовуються Віче пам'яті, покладання квітів до пам'ятників депортованим і репресованим та інші пам'ятні заходи.

Громадські організації, котрі об'єднують депортованих українців та їх нащадків, неодноразово звертались до вищих органів державної влади України з проханням визнати на державному рівні їх депортованими, як це було справедливо зроблено стосовно депортації радянським комуністичним режимом в 1944 році кримських татар.

Волинське обласне ветеранське громадсько-культурне товариство "Холмщина" своїм листом від 19.10.2024 року вчергове звернулось до Верховної Ради України з вимогою нарешті прийняти в другому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки № 2038 від 03.09.2019 (ініціатори законопроекту: Рубльов Вячеслав (Волинська обл.), Стернійчук Валерій (Волинська обл.), Саламаха Орест (Львівська обл.), Юрченко Олександр (м.Київ), Констанкевич Ірина (Волинська обл.), Гузь Ігор (Волинська обл.), Батенко Тарас (Львівська обл.)).

 
 

22 січня 2025 року, в чергову річницю Злуки ЗУНР і УНР, Європейський Парламент прийняв Резолюцію №2024/2988(RSP) щодо дезінформації та історичних фальсифікацій Росії для виправдання її агресивної війни проти України, в якій серед всього висловив "побажання, щоб ЄС та його держави-члени сприяли кращому знанню та розумінню людських страждань європейців, заподіяних радянським режимом протягом 20-го століття; у зв'язку з цим закликає до пам'яті та поваги до жертв радянських злочинів, таких як масові депортації, в тому числі кримськотатарського народу та з країн Балтії…".

Закликаємо громадськість долучитись до звернення та поширювати інформацію про трагедію найзахіднішої гілки українства, представники якої зберігали свою національну, релігійну та громадянську ідентичність протягом сотень років всупереч асиміляційним зусиллям тоталітарних держав, що панували на Закерзонні.

Олександр Зінченко: Польські торговці ненавистю

Нацисти призначили ворогами євреїв, комуністи - багатіїв, польскі праві - українців. Ненависть до українців за десятиліття перетворилася на політичний капітал. І замість опрацьовувати травми минулого польським політикам стало вигідніше паразитувати на травмах минулого. На польському комплексі жертви.

Волинське обласне ветеранське громадсько – культурне товариство "Холмщина": Владу закликають визнання депортації українців Закерзоння злочином комуністичного режиму

Громадські організації, котрі об'єднують депортованих українців та їх нащадків, неодноразово звертались до вищих органів державної влади України з проханням визнати на державному рівні їх депортованими, як це було справедливо зроблено стосовно депортації радянським комуністичним режимом в 1944 році кримських татар.

Юрій Юзич: Співзасновник ОУН – уродженець Києва

Одним із тих, хто в лютому 1929 року створив ОУН був сотник Армії УНР Михайло Антоненко. Доброволець, кулеметник, командир команди піших розвідників. Один із творців «Вільного козацтва» Київщини, Легії українських націоналістів та «Просвіти» у Франції. Воював із більшовиками з листопада 1917 року, зокрема у складі «Запорізької Січі» Юхима Божка та 6-ї Січової стрілецької дивізії Марка Безручка.

Олексій Мустафін: "Калабалик" під Бендерами

1 лютого 1713 року завершилася одна з найдивніших військових операції в історії. Багатотисячне османське військо взяло штурмом табір особистого гостя султана, шведського короля Карла XII – лише для того, щоб той якнайшвидше потрапив до своєї батьківщини, де його вже зачекалися піддані.