50 тисяч гривень на пам'ятник. Владу Кривого Рогу закликають організувати конкурс на ескізний проєкт військового кладовища

Сім'ї загиблих військових Кривого Рогу добиваються в міської влади проведення всеукраїнського архітектурного конкурсу на ескізний проєкт меморіального військового кладовища. Вони не хочуть бачити на місці поховань своїх найближчих рудого гранітного кошмару і горезвісного пам'ятника.

 
Проєкт Меморіального комплексу у Кривому Розі 

Сім'ї  загиблих військових Кривого Рогу добиваються в міської влади на чолі з Юрієм Вілкулом проведення всеукраїнського архітектурного конкурсу на ескізний проєкт меморіального військового кладовища. Вони не хочуть бачити на місці поховань своїх найближчих рудого гранітного кошмару і горезвісного пам'ятника.

Ця історія тягнеться вже понад рік, і всі, хто у профільних відомствах мав хоча б поцікавитися як там справи в родин, вже не кажу включитися в процес меморіалізації, надати якісь рекомендації, просто спостерігали мовчки.

Тим часом міська влада Кривого Рогу вирішила, що якщо такий "файний" проєкт родинам не подобається, то "ми вам дамо по 50 тисяч грн і ставте собі пам'ятники самі які хочете".

На військовому секторі поховань.

Тепер уявіть, як виглядатиме військовий сектор почесних поховань Кривого Рогу з різними гранітними пам'ятниками, які встановлюватимуть навмання.

 
Початкова версія пам'ятника полеглим захисникам

Уявили?

Те, що ви уявили - це знецінення і вбивання пам'яті про українських героїв у виконанні керманичів Кривого Рогу.

Цьому ще можна запобігти.

29 січня за цей капець з 50 тисячами грн під красивою обгорткою соціальної підтримки сімей загиблих військовослужбовців збирається проголосувати Криворізька міська рада. З такою ініціативою виступила Інесса Благун з Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської.

Наразі депутатське звернення з проханням провести архітектурний конкурс написав лише Володимир В'ятрович, за що йому велика подяка. 

 
 

Прошу народних депутатів підтримати родини щонайменше розголосом.

Прошу міських депутатів Кривого Рогу не підтримувати завтрашнє голосування і за прикладом Львова та Вінниці провести всеукраїнський архітектурний конкурс на ескізний проєкт військового сектору почесних поховань. Від цього напряму залежить пам'ять про цю війну, і рудими гранітними хрестами з дружньої гранітної фірми її не забезпечити.

З громадами, які вже виробляють нові стандарти меморіалізації зі світлим каменем в основі та чіткою структурою військового некрополю, можна проконсультуватися, щоб зробити усе правильно і чутливо.

Давайте змінювати культуру військової комеморації. Для цього в нас є законодавство про архітектурні конкурси, є Спілка архітекторів, є великий цех митців, яким є що запропонувати.

Олексій Макеєв : Що таке свобода? Український переклад Берлінської промови

Цього тижня виголосив на запрошення Фонду Фрідріха Науманна ХІХ Берлінську промову про свободу. Це традиційний для Берліна захід, який відбувається прямо біля Бранденбурзьких воріт. Раніше в різні роки промовцями були, наприклад, премʼєри Естонії Кая Каллас, Нідерландів Марк Рютте, британський історик Тімоті Ґартон Еш чи колишній Федеральний президент Німеччини Йоахім Ґаук. Вперше – українець.

Антон Дробович: 10 принципів меморіалізації війни

Хоча повномасштабна війна за нашу незалежність і досі триває, проте громади, родини загиблих і суспільство загалом не відкладають справу увічнення пам'яті та збереження правди про її перебіг до закінчення бойових дій. Для багатьох це можливість зберегти гідність людей і єдиний доступний спосіб установити соціальну й історичну справедливість.

Володимир Мула : Любов до гокею перемогла любов до України

"Найкраще, що коли-небудь траплялося з гокеєм! Забий 900. Я міг би придбати тобі автівку!" - сказав Вейн Ґрецкі московиту Овєчкіну після встановлення нового рекорду за кількістю забитих шайб в НГЛ. Для українців, які щодня втрачають найкращих, бачити і чути таке від людини, яка на камеру визнає себе українцем, збирає кошти на медикаменти, виступає на телебаченні із закликом не допускати московитів до міжнародних змагань - просто ганебно.

: Як росія краде українські культурні цінності: сучасна історія

За оцінками ЮНЕСКО, завдані російською агресією з 2014 року збитки українській культурній спадщині становлять понад $2,6 мільярда. Вважається, що це розграбування українських музеїв є наймасштабнішим із часів Другої світової війни. Для прикладу – в той час на території України окупаційними військами було знищено і викрадено понад 500 тисяч музейних експонатів, 51 млн книг, 46 млн архівних справ, а з 2015 по 2023 рік лише в Криму рф провела понад 1 385 археологічних розкопок і вивезла приблизно 5 мільйонів артефактів.