Пам'яті Майора Віктора Терещука

Віктор Терещук 

Це Майор. Майор поліції, який звільнився звідти з десяток років тому і поїхав на заробітки в Італію.

Влітку Майор "псіханув", все кинув і вернувся до України. На другий день після приїзду він вирішив іти в рекрутинговий центр. Щоб обрати собі посаду й служити в армії.

Але Майор все наплутав і прийшов у військомат. Там пропозицій було дві: їдемо сьогодні, чи завтра. Майор пішов додому, зібрав речі і зранку був на місці. І став солдатом.

В навчцентрі його називали тільки Майор. І дивувалися тим, шо він міг служити, а тепер буде воювати. Після навчцентру всіх з вищою освітою відправили на офіцерські курси. Майор сміявся: "Без звання я надовго не лишився".

І готувався очолити механізований взвод. Без вилянь. Хоча можливості і зв'язки у нього були.

Майор любив спорт. Він - той чувак, з яким я дивився Олімпіаду. Він розбирався у волейболі, фехтуванні та інших непопулярних видах спорту.

Ми сміялися, що Майор знає все. А він так швидко-швидко говорив, ледь відкриваючи рота.

Одного разу нас разом відправили в наряд, але його відмінили в останній момент. На заняття ми вирішили не йти, і щоб "не палитись", лягли горілиць в полі. Дивились в небо, хом'ячили печиво з маком, а Майор згадував Італію.

Казав, що там всім байдуже на нашу війну. А йому не було байдуже. Я не знаю чому. Але чогось не було. Може, тому, що він мав чотирьох синів.

На тиждень до Майора приїхала дружина, і він одразу після занять бігав до неї. А йти було куди. Але що Майору - статний, підтягнутий, швидкий. 44 роки не давалися чути.

Після закінчення курсів Майор очолив взвод на Лиманському напрямку.

"Луплять постійно. Після обіду настає пауза, а потім починається. Дрони, скиди весь час", - писав він.

10 жовтня Майора вбила русня. Його поховали на Личаківському кладовищі.

Віктор Терещук, Майор. Честь!