Два "вторгнення в Росію" з різницею у чверть століття

У Росії з дати 7 серпня 1999 року прийнято вести відлік Другої чеченської війни. Мовляв, "не ми напали, на нас напали". Разом із загадковими підривами будинків у Буйнакську, Москві та Волгодонську, рейд Басаєва з Хаттабом зробив нову війну проти ЧРІ в очах росіян справедливою, виправданою і бажаною. Якраз цього Кремлю дуже бракувало у листопаді-грудні 1994 року.

 

Днями була кругла дата початку рейду Ісламської міжнародної миротворчої бригади Шаміля Басаєва та Хаттаба.

Може я не помітив, але роспропаганда ніби не форсує тему, що бої на Курщині почалися практично в ті ж дні, що й у Ботліхському районі Дагестану. Два "вторгнення в Росію" з різницею в часі у чверть століття.

У Росії з дати 7 серпня 1999 року прийнято вести відлік Другої чеченської війни (яку звісно правильно називати російсько-чеченською). Мовляв, "не ми напали, на нас напали". Разом із загадковими підривами будинків у Буйнакську, Москві та Волгодонську, рейд Басаєва з Хаттабом зробив нову війну проти ЧРІ в очах росіян справедливою, виправданою і бажаною. Якраз цього Кремлю дуже бракувало у листопаді-грудні 1994 року.

Однак офіційна російська версія початку "другої чеченської" не витримує критики.

1) До серпня 1999 року відносини між РФ та ЧРІ вже було важко назвати "мирними". Кілька місяців уздовж кордону тліла "мала війна". Росіяни обстрілювали і заходили на чеченську територію, чеченці робили те саме. Один з епізодів локального вторгнення росіян 17 липня 1999 року Парламент ЧРІ пізніше оголосив початком російської агресії, від якого слід вести відлік Другої російсько-чеченської війни.

2) Ще до характеристики відносин напередодні рейду Басаєва. Кордони ЧРІ були фактично блоковані російськими військами, які проводили демонстративні військові навчання поблизу чеченської території, а політики робили гострі войовничі заяви. Дійшло до примусового виселення російською міліцією 40 чеченських родин з Курського (!) району Ставропольського краю до ЧРІ 22 червня 1999 року. Міліціонери вдавалися до фізичних розправ, підпалів будинків і розграбування майна чеченських родин (громадян РФ).

3) У січні 2000 року в інтерв'ю "Новой газете" колишній міністр МВС і прем'єр РФ Сергій Стєпашин визнав, що план активних дій РФ проти ЧРІ розроблявся з березня 1999 року і передбачав окупацію лівобережної частини Терека (Шелковський і Наурський райони ЧРІ) в серпні-вересні 1999-го. Вторгнення російських військ відбулося б і без підривів будинків у Москві, і без рейду Басаєва.

4) Існує багато опосередкованих свідчень на користь того, що "вторгнення Басаєва" було свідомо спровоковане російськими спецслужбами для створення casus belli з подальшим загарбанням ЧРІ. Басаєв, швидше за все, діяв щиро, вірячи в справу дагестанського джихаду. Але саме в серпні 1999 його заманили в Дагестан, щоб дати можливість Путіну стати двічі переможцем: у "справедливій війні" та на президентських виборах.

5) Це було "вторгнення з Чечні", але не "вторгнення Чечні". Басаєв на той був у жорсткій опозиції до чинної влади Масхадова і в усьому діяв на власну руку. Ісламська міжнародна миротворча бригада значною мірою складалася не з чеченців, а з дагестанців та інших кавказців, а також арабів та джихадистів різного етнічного і регіонального походження. Після початку рейду Масхадов заперечував причетність ЧРІ, публічно засуджував чеченців, які взяли в цьому участь, пропонував Москві співпрацю для мирного врегулювання ситуації. Але це було нецікаво Кремлю, який давно націлився окупувати Чечню.

6) Вторгнення Росії у ЧРІ і фактичний початок Другої російсько-чеченської війни - це 30 вересня 1999 року. Через два з половиною тижні після завершення другого рейду Басаєва і Хаттаба в Дагестан.

Події 1999 року в Дагестані можна порівняти з нападом ХАМАС на Ізраїль у жовтні 2023-го (хоча дії ісламської бригади і дагестанських моджахедів не були такими кривавими як хамасівців). У путінській логіці 1999 року, Ізраїль після цього мав одразу окупувати і анексувати Газу та Західний Берег.

Однак міжнародна спільнота стримала ізраїльтян і навіть жорстко засудила за бомбардування Гази. Нічого подібного на захист ЧРІ не було зроблено в 1999-2000 роках, коли Росія не лише ліквідувала чеченську державність, але й вдалася до бомбардувань населених пунктів та інших воєнних злочинів, набагато більших, ніж ті, в яких нині звинувачують Ізраїль.

Повертаючись до нашого "вторгнення" на Курщину. Може б Кремль і хотів притягнути за вуха аналогію з Дагестаном-1999, от тільки кого це може переконати після двох років неспровокованого повномасштабного вторгнення в Україну, і чим Росія може нам відповісти таким, чого досі не робила проти України?

Друга російсько-чеченська війна зробила Путіна. Війна з Україною, цілком імовірно, його знищить. А з приводу збігу дат та інших аналогій - історія полюбляє іронію.

Олена Полідович, Микола Бривко: Сторінками Биківнянського мартиролога: Марія Нога

У колекції Заповідника, з-поміж інших артефактів, зберігається фрагмент жіночого гребінця з написом «М. В. Нога», що слугував для фіксації жіночої зачіски.

Аліна Михайлова : Новій армії - нові ритуали. Без алкоголю

Війна — це дисципліна, ясний розум і сила волі. І ті, хто обирає деградацію, не мають права бути тут. Бо їхня слабкість — це чиясь смерть. Якщо хочеш вшанувати брата — будь сильним, тримай голову ясною і зроби все, щоб його жертва не була марною.

Віталій Яремчук: Чи заважає тягар історії українсько-польському порозумінню?

Рефлексії з приводу «Другого польсько-українського Комюніке».

Юрій Юзич: Дні київського терору. Документальний фільм 1919 року

Німеччина передала міністру закордоних справ 9 історичних фільмів про Україну. Серед художніх - один документальний. Про звірства більшовиків у 1919 році в Києві та Харкові.