Топоніми - це про майбутнє

В Одеській області перейменували 432 назви вулиць, скверів та провулків, які містили символіку російської імперської політики.

 

Коли я чую стогнання, мовляв, хто ці всі люди, які дали такі назви вулицям нашого міста, мені хочеться сказати: "Підійдіть до дзеркала і побачите".

Ви що, не знали, що закони про декомунізацію, деімперіалізацію, дерусіфікацію і так далі у нас працюють з 2015 року і мають чіткі терміни?

Ви не знали, що одеські депутати декілька разів провалювали всі пропозиції міської ІТК? Вибачте, а хто вибирав цих депутатів, хто вибирав мера? Я вам нагадаю, в 2020 році на місцеві вибори прийшло менше 30% одеситів. Тоді була надія, що у другий тур вийде хоча б не Скорик, а Обухов. Але ж, ні. Одесити поза політикою! Та ж ситуація з виборами депутатів.

Більшість від меншості проголосувала самі знаєте за кого. До речі, я нагадаю, скільки жителів одеської області прийшло на президентські вибори в 2019 році - 58%, і з них, 87% проголосували умовно за нинішніх очільників області - Гринівецького та Кіпера і їхніх підлеглих. Так, саме за них, адже голову обласної адміністрації назначає ваш Президент.

"ААА, одеситів не запитали!!! " А можна запитати, а коли ви востаннє голосували щодо перейменуваннь? Коли я бачу 200-300 голосів на сайті, а потім такі питання – мені здається, що всім нам треба обовʼязково пройти курс логіки з обовʼзковою здачею екзаменів.

Саме тому мені смішно, коли я чую заклики до протестів та петиції, особливо від тих, хто живе за кордоном. Невже ви не розумієте, що коли ви поїхали з Одеси, з будь-яких, навіть найобʼєктивніших причин, неважливо, коли - нещодавно або 50 років тому, ви втрачаєте право голоса щось вирішувати в місті? Адже, навіть якщо ви залишилися громадянином України, ви не можете голосувати на місцевих виборах за межами реєстрації.

А ви зняли кондіціонери з фасадів памʼяток архітектури, а де ви були, коли руйнували типографію Фесенка, коли відбувалися протести проти забудови узбережжя, або коли "Пространство" забудувавло вид з бульвару вже НеЖванецького. Я вам скажу - на ці мітинги під мерією, або під паркан будівництва приходило лише декілько десятків ненормальних. Я на них бувала. Тобто забудова під бульваром вас не цікавила, вас цікавить лише табличка на ньому? Так повісте її у себе в "калідорі", де ви регулярно ховаєтесь від російських обстрілів.

Мені хочеться плакати, коли дорослі, здавалось би, люди плутають обласну та міську адміністрацію і не розуміють в чому їхня відмінність. Якщо вам це не було цікаво ніколи, то чому ви зараз пишете нісенітниці та дурниці? Такою ж дурницею виглядають дописи про розпіл бюджету на табличках. За вашою логікою виходить, що зараз Кіпер "подарував" джерело розпилу Труханову? Ви серйозно? До речі, мені чомусь здається, що саме мер міста завдяки вчорашнім перейменуванням значно підтягнув свій рейтинг, чи я помиляюсь?

А ще в мене питання, а що, серед нових імен є недостойні люди? Я відповім, адже ви навряд чи потрудилися погуглити – всі достойні, деякими біографіями можна зачитуватися як пригодницькими творами. Велика кількість з них – наші сучасні Герої, про яких ми кожного дня пишемо "Герої не вмирають", "Навіки в наших серцях". Але я так розумію, що лише в серцях. Серед інших – достойні письменники, митці, політичні діячі серед яких є навіть георгіївські кавалери (ну, тобто, нагороджених царською владою) та імперські чиновники. Питання, чому ними замінили, здавалось би, теж достойні імена та назви (Армійська, Коблевська, Бучми) правда залишилася без відповіді.

До речі, обласна влада наступила на ті ж граблі, на які наступала і міська ( і потім потрохи наздоганяла) - провал комунікації. Жодних комплексних розʼяснень, щодо нових імен, жодного пояснення, чому одні прізвища та назви були прибрані, а інші - ні. Вчора дивилися інтервʼю Сергію Гуцалюка виданню "Інтент". Подивіться, може ви знайдете для себе відповіді там (спойлер - насправді, жодного логічного та послідовного пояснення). Кількість переглядів інтерв'ю теж дуже красномовна - 205 на сьогоднішній ранок, а інтервʼю Ярослави Різникової (голови комісії з перейменуваннь ОВА), яке вийшло місяць тому на Першому міському - … 54! Навіть лекція про топоніміку розкрученого Бабича за два місяця - 440 переглядів (в той же час відео Свєтульки з Привозу - сотні тисяч переглядів за день).

До речі, весь минулий рік, видання, де я працюю "Одеське життя", майже щодня публікувало матеріали про те, як працює комісія, на честь кого названі чи ті інші вулиці, інтервʼю з членами ІТК, і я скажу чесно, ці матеріали не набирали багато переглядів.

Окремо викликають здивування питання, на кшталт "А де в цьому переліку вулиця Ріхтера (Вишиваного, Жаботинського і т.д.) ? А чому у нас є ще й досі Єлісаветинська? При цьому ці вулиці років 2-8 вже як перейменовані. Тобто людині всі ці роки було все одно, а загуглити – віра не дозволяє? Ви впевнені, що вам це важливо? До речі, міська ІТК до цього моменту перейменували понад тисячу топонів, невеликими партіями, і кожного разу ці рішення також визивали обурення.

Ще хотіла запитати, а скільки своїх пропозицій відправили ті, хто зараз пишуть про петиції та протести? Обласна комісія приймала пропозиції і про це було повідомлення на багатьох інформресурсах, чи ви в цей час робили перепости фейкових картинок?

І останнє, мені здається, що топоніми - це все ж таки не про минуле та памʼять, це про майбутнє. Принаймні зараз.

Наталія Лебідь: Остання сльоза Степана Хмари

Дружина заздалегідь попередила медперсонал, що ставити Хмарі гастроназальний зонд не можна. Це викликає ретравматизацію – спогади про те, як у радянській тюрмі голодуючого Хмару годували насильно. Але зонд стояв. І Хмара – той самий Хмара, який був одним із облич Незалежності, і про якого замалим не складали легенди – був цілковито безпорадним, розіп’ятим на тому триклятому лікарняному ліжку. Він вже не міг говорити. Він плакав. Можливо, вперше у житті.

Роман Гуцул: Могили січових стрільців під асфальтом

Московські окупанти вчинили у Львові в 1960-х та 1970-х роках страшне святотатство - повністю зруйнували військові меморіали УГА на Янівському та Личаківському цвинтарях. Сотнями потрощених стрілецьких хрестів була встелена проїздна частина вулиці Суворова та тротуари, зверху залили асфальтом.

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайденр: Умиротворення в Мюнхені: світові війни, минулі й можливі

Симетрія між Німеччиною-Чехословаччиною 1938 року і Росією-Україною 2022 року є дивовижною, і якщо ми на мить зупинимося на цих подібностях, це допоможе нам ширше поглянути на сьогоднішній день. Зараз, більш ніж будь-коли, ми є в'язнями чуток, дезінформації та емоцій сьогодення. Історія може дати нам принаймні спокійнішу перспективу.

Ігор Сердюк: А Ви правда справжній професор?

"Професоре, пора! Там вже всі зібрались", – кличе мене чорнявий чоловік у військовій формі. Я виходжу з прохолодної темряви казарми надвір і на кілька секунд застигаю від сліпучого сонячного світла, що відбивається від білого піску під ногами. Надворі серпень 2024 року, довкола приземкуваті піщані пагорби, низенькі рідкі сосни. Страшенна спека й відсутність вітру згустили повітря до стану желе. Час-від-часу це желе здригається від вибухів – на військовому полігоні у центральній Україні відбуваються навчання артилеристів.