Що робити з радянськими монументами?

Більшість еморіалів з комуністичною символікою і відповідними текстами є зброєю Росії у символьній війні проти України, маркерами "русского міра" на нашій землі. Водночас ці монументи є місцями пам'яті Другої світової, часто – могилами загиблих бійців. Тому вони, з одного боку, потребують спеціального підходу, а з іншого – не можуть залишатися поза процесом декомунізації і деколонізації України.

 

Днями Історія Без Міфів і Ukrainer у рамках проєкту "Деколонізація" випустили актуальне відео про те, що нам робити з сотнями й тисячами меморіалів так званої "великої вітчизняної війни", вбудованих комуністичним режимом у наш публічний простір.

Адже, по суті, більшість таких меморіалів з комуністичною символікою і відповідними текстами є зброєю Росії у символьній війні проти України, маркерами "русского міра" на нашій землі.

Водночас ці монументи є місцями пам'яті Другої світової, часто – могилами загиблих бійців. Тому вони, з одного боку, потребують спеціального підходу, а з іншого – не можуть залишатися поза процесом декомунізації і деколонізації України.

Відповідь на питання, що ж робити з цими радянськими монументами, яке слушно ставлять Владлен Мараєв і Богдан Логвиненко в своєму відео, дає законопроєкт, який ми з 20 колегами з різних фракцій зареєстрували ще рік тому.

Це законопроєкт №9536 "Про внесення змін до деяких законів України щодо пам'яток Другої світової війни 1939-1945 років", ухвалення якого передбачає звільнення меморіалів, пам'ятників, пам'ятних дошок, пов'язаних із Другою світовою, від комуністичної пропаганди і символіки.

Комуністичні символи і написи мають бути демонтовані з місць пам'яті протягом року з дня набуття законом чинності. Російська пропагандистська назва "велика вітчизняна війна" має бути замінена на "Другу світову", а рік початку війни – з 1941 на 1939.

Написи на меморіалах та інших місцях пам'яті Другої світової мають бути виконані українською мовою і можуть у разі потреби дублюватися іншими мовами справа чи внизу.

Ці зміни стосуються місць пам'яті у публічному просторі і не поширюватимуться на пам'ятки, розташовані на місцях поховань на кладовищах.

Якщо об'єкт несений до Державного реєстру нерухомих пам'яток, щодо нього буде ухвалено одне з 4 рішень - вилучити з реєстру, дати згоду на переміщення, вилучити окремі елементи пам'ятки або залишити в реєстрі.

Ще в серпні 2023 року законопроєкт був одностайно підтриманий профільним гуманітарним комітетом Верховної Ради. Але відтоді він так і не потрапив до сесійної зали, попри те, що це давно назрілий, юридично грамотний і політично збалансований документ.

Очевидно, що пауза з його ухваленням надто затягнулася і безпосередньо вигідна російським агресорам.

Час нарешті проголосувати законопроєкт 9536 на пленарному засіданні. Зробивши це, ми гармонізуємо між собою закони про охорону пам'яток, про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій, про декомунізацію й деколонізацію. І ще на один великий крок наблизимося до звільнення України від маркерів "русского міра".

Олексій Мустафін: Потосі: коли багатство вбиває

Гора, що по суті вся складалася із срібної руди, майже одразу отримала назву Сьєрро-Ріко - "Багатий пагорб". І виправдовувала свою назву протягом сторіч. Лише за офіційними даними за 265 років з неї витягли коштовного металу на 875 мільонів песо – п'яту частину срібла, добутого за цей час в цілому світі, а в перше століття розробки місцевого родовища доля Потосі в світовому видобутку сягала половини.

Володимир Молодико: Герой Крут Павло Кольченко. Невідомі факти з біографії

Одним з відомих Героїв Крутів є Павло Кольченко – 21-річний чотовий студентської сотні, що потрапив у полон до більшовиків і був ними замордований. Дата й місце уродження крутянця донедавна залишалися "білими плямами" в його біографії.

Декомунізація. Україна.: Деколонізація – це щоденна боротьба

Деколонізація – це не просто зміна табличок із назвами вулиць. Це щоденна боротьба з адміністративною байдужістю, бюрократичною тяганиною і, на жаль, навіть відкритим саботажем закону.

Віталій Мельничук: Перші демократичні парламентські вибори

Одинадцять років Україна чинить опір російському агресору. Цей опір - продовження віковічної національно-визвольної боротьби Українського народу з московським імперіалізмом. Одним із етапів цієї боротьби були історичні події кінця 1980-х – початку 1990-х років, коли Український народ зумів зорганізуватися та перемогти сильніший за себе Московський тоталітарний режим Союзу РСР.