Нова світлина із Степаном Бандерою

Це фото пластової мандрівки Горганами влітку 1929 року. Степан Бандера - крайній праворуч. Саме під час цієї мандрівки Бандера отримав своє відоме псевдо "Баба".

 

Нова світлина із Бандерою! Він - крайній праворуч. Днями Дмитро Проданик опублікував цю світлину. Я одразу зацікавився, бо це могло бути фото пластової мандрівки Горганами влітку 1929 року за участі Бандери.

Почав перевіряти і припущення підтвердилось. Таке ж фото з рекламою пластовий таборів на 1930 рік опублікував Пласт в одному з видань. Підписане воно, як "ранкова руханка".

З допомогою бувалих мандрівників у групі "Хочу в гори" вдалось зʼясувати, що фото зроблене на горі Середній з видом на гору Високу в Горганах. В звіті, який зберігся у ЦДІАЛ і в спогадах учасників подано, що та мандрівка починалась на пластовому таборі Сокіл. Далі через ці дві гори на Грофу, а далі на Попадю.

Саме під час цієї мандрівки Бандера отримав своє відоме псевдо "Баба". Бо дорогою обговорювався статут куреня старших пластунів, а Бандера постійно акцентував, що "не треба нам бабів" (тобто, що курінь має бути не мішаним, а лише для старших пластунів, без пластунок).

Цікаво, що на цьому фото добре видно, як таборували пластуни у той час. Кожен ніс із собою військову плащ-накидку, які складались разом і творили більше шатро для ночівлі. Звісно, що й розпорядок дня був чітким та включав не лише сніданок вранці (серед виявлених світлин є також процес приготування одразу на двох ватрах, у маленьких казанках), але і ранкову руханку. За німецькою системою, яку раніше ці пластуни вивчили під час таборування на Соколі під керівництвом підполковника Армії УНР Івана Чмоли.

Після Попаді Бандера із друзями помандрували на гору Високий Верх. Там був один із пунктів транспортування підпільних видань УВО. Закарпатські пластуни приносили літературу із свого боку, а галицькі забирали. За спогадами одного з учасників - частина групи пішла за літературою і мала цілком навантаженими наплічники цією нелегальшиною. Напоровшись на польську поліцію / прикордонників поводились природньо і обшук не проводився.

Раніше вже було відомо кілька світлин із цієї мандрівки. Тобто у мандруючих був фотоапарат. Ця та ряд інших світлин із таборування Бандери й друзів на горі Середній дають можливість майже точно локалізувати місце де вони розгорнули свій табір для першої ночівлі у цій мандрівці. А також дають надію, що з часом вдасть ємо максимально точно описати їхній маршрут.

Наталія Лебідь: Остання сльоза Степана Хмари

Дружина заздалегідь попередила медперсонал, що ставити Хмарі гастроназальний зонд не можна. Це викликає ретравматизацію – спогади про те, як у радянській тюрмі голодуючого Хмару годували насильно. Але зонд стояв. І Хмара – той самий Хмара, який був одним із облич Незалежності, і про якого замалим не складали легенди – був цілковито безпорадним, розіп’ятим на тому триклятому лікарняному ліжку. Він вже не міг говорити. Він плакав. Можливо, вперше у житті.

Роман Гуцул: Могили січових стрільців під асфальтом

Московські окупанти вчинили у Львові в 1960-х та 1970-х роках страшне святотатство - повністю зруйнували військові меморіали УГА на Янівському та Личаківському цвинтарях. Сотнями потрощених стрілецьких хрестів була встелена проїздна частина вулиці Суворова та тротуари, зверху залили асфальтом.

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайденр: Умиротворення в Мюнхені: світові війни, минулі й можливі

Симетрія між Німеччиною-Чехословаччиною 1938 року і Росією-Україною 2022 року є дивовижною, і якщо ми на мить зупинимося на цих подібностях, це допоможе нам ширше поглянути на сьогоднішній день. Зараз, більш ніж будь-коли, ми є в'язнями чуток, дезінформації та емоцій сьогодення. Історія може дати нам принаймні спокійнішу перспективу.

Ігор Сердюк: А Ви правда справжній професор?

"Професоре, пора! Там вже всі зібрались", – кличе мене чорнявий чоловік у військовій формі. Я виходжу з прохолодної темряви казарми надвір і на кілька секунд застигаю від сліпучого сонячного світла, що відбивається від білого піску під ногами. Надворі серпень 2024 року, довкола приземкуваті піщані пагорби, низенькі рідкі сосни. Страшенна спека й відсутність вітру згустили повітря до стану желе. Час-від-часу це желе здригається від вибухів – на військовому полігоні у центральній Україні відбуваються навчання артилеристів.