Нова світлина із Степаном Бандерою

Це фото пластової мандрівки Горганами влітку 1929 року. Степан Бандера - крайній праворуч. Саме під час цієї мандрівки Бандера отримав своє відоме псевдо "Баба".

 

Нова світлина із Бандерою! Він - крайній праворуч. Днями Дмитро Проданик опублікував цю світлину. Я одразу зацікавився, бо це могло бути фото пластової мандрівки Горганами влітку 1929 року за участі Бандери.

Почав перевіряти і припущення підтвердилось. Таке ж фото з рекламою пластовий таборів на 1930 рік опублікував Пласт в одному з видань. Підписане воно, як "ранкова руханка".

З допомогою бувалих мандрівників у групі "Хочу в гори" вдалось зʼясувати, що фото зроблене на горі Середній з видом на гору Високу в Горганах. В звіті, який зберігся у ЦДІАЛ і в спогадах учасників подано, що та мандрівка починалась на пластовому таборі Сокіл. Далі через ці дві гори на Грофу, а далі на Попадю.

Саме під час цієї мандрівки Бандера отримав своє відоме псевдо "Баба". Бо дорогою обговорювався статут куреня старших пластунів, а Бандера постійно акцентував, що "не треба нам бабів" (тобто, що курінь має бути не мішаним, а лише для старших пластунів, без пластунок).

Цікаво, що на цьому фото добре видно, як таборували пластуни у той час. Кожен ніс із собою військову плащ-накидку, які складались разом і творили більше шатро для ночівлі. Звісно, що й розпорядок дня був чітким та включав не лише сніданок вранці (серед виявлених світлин є також процес приготування одразу на двох ватрах, у маленьких казанках), але і ранкову руханку. За німецькою системою, яку раніше ці пластуни вивчили під час таборування на Соколі під керівництвом підполковника Армії УНР Івана Чмоли.

Після Попаді Бандера із друзями помандрували на гору Високий Верх. Там був один із пунктів транспортування підпільних видань УВО. Закарпатські пластуни приносили літературу із свого боку, а галицькі забирали. За спогадами одного з учасників - частина групи пішла за літературою і мала цілком навантаженими наплічники цією нелегальшиною. Напоровшись на польську поліцію / прикордонників поводились природньо і обшук не проводився.

Раніше вже було відомо кілька світлин із цієї мандрівки. Тобто у мандруючих був фотоапарат. Ця та ряд інших світлин із таборування Бандери й друзів на горі Середній дають можливість майже точно локалізувати місце де вони розгорнули свій табір для першої ночівлі у цій мандрівці. А також дають надію, що з часом вдасть ємо максимально точно описати їхній маршрут.

Віталій Мельничук: Перші демократичні парламентські вибори

Одинадцять років Україна чинить опір російському агресору. Цей опір - продовження віковічної національно-визвольної боротьби Українського народу з московським імперіалізмом. Одним із етапів цієї боротьби були історичні події кінця 1980-х – початку 1990-х років, коли Український народ зумів зорганізуватися та перемогти сильніший за себе Московський тоталітарний режим Союзу РСР.

Андрій Савчук: Церква, у якій черпав натхнення Параджанов

Коли Параджанов готував декорації для свого легендарного фільму "Тіні забутих предків", то, мабуть, навіть не підозрював, що рятує частину сакрального спадку від знищення. Йдеться про ікони зі старої дерев'яної церкви на Гуцульщині. Їх режисер забрав на зйомки, але так і не повернув. Як показав час – на краще. Бо храм через півтора десятиліття згорів дотла.

Володимир В'ятрович: Rigonda

Офіційне радіо (неофіційно зване "брехачем") безперестанно розповідало про неіснуючі успіхи, час-до-час розбавляючи монотонну мову дикторів офіційною совєтською попсою чи іноді класикою. І тільки Rigonda здатна була привносити в цю інформаційну сірість трохи нелегального кольору Заходу. Це дивне слово (яке я тоді не міг, ані вимовити, ані прочитати) прикрашало собою великий радіоприймач на чотирьох ніжках.

Юрій Юзич: Степан Фіґура - сотник "Карпатської Січі", замордований мадярами

Сьогодні мало хто знає, що «Карпатська Січ» в березні 1939 року чинила спротив не лише угорським, але й польським окупантам. І лідером цього спротиву був чоловік із фото - Степан Фіґура.