Стрілецька могила у Ваневі

Спочатку було невиразне фото у "Літописі червоної калини" за лютий 1939 року, з підписом "Стрілецька могила у Ваневі (Белзчина), висипана місцевою молоддю під проводом студента Ореста Менцінського в пам'ять поляглих членів Українських Армій у Визвольній Війні". Далі було кількамісячне "свербіння": збереглася чи ні, в якому стані, які деталі, обставини, історія?

 

Спочатку було невиразне фото у "Літописі червоної калини" за лютий 1939 року, з підписом "Стрілецька могила у Ваневі (Белзчина), висипана місцевою молоддю під проводом студента Ореста Менцінського в пам'ять поляглих членів Українських Армій у Визвольній Війні".

Далі було кількамісячне "свербіння": збереглася чи ні, в якому стані, які деталі, обставини, історія?

Був у тій околиці, вирішив пошукати пам'ятник і відповіді!

Скажу вам так, ворожі танки до Ванева не доїдуть, а мій старенький "пижик" якось дав раду.

Перше враження було суперечливе, могила ніби збереглася, але хрест пропорційно і стилістично інший, перекошений, зварений "по сучасному". Виглядало, що збудований на початку 1990-их.

 

Детальніше обстеження привело мне, в кутку цвинтаря, до решток автентичного клепаного хреста, вишуканої слюсарської роботи.

Зважаючи на давнє фото (і чіткий стилістичний перегук), могла це бути робота львісько-бібрецького коваля Михайла Стефанівського.

Автентичний хрест має очевидні сліди від вибуху і значної корозії, тобто був підірваний і демонтований, певно в совєтські часи. Через холод і мряку, місцеві люди поховалися по хатах, не було в кого спитати детальніше.

 

Довідався трохи про згаданого активіста, студента-ініціатора встановлення хреста.

Орест Менцинський, син тодішнього пароха у Ваневі о. Юрія Менцинського. Всі члени цієї давньої священичої родини були національно свідомими і громадсько активними, зазнали переслідувань польськими органами держбезпеки. У 1947-48 роках, о. Юрій з дружиною Володимирою був ув'язнений у таборі "Явожно".

Рештки того давнього автентичного металевого хреста і його історія, мають надзвичайну цінність, бо є важливим елементом історичної української військової некрополістики. Прошу громаду берегти ті автентичні рештки і належно дбати про нинішню могилу.

Продовжую пошуки і дослідження, систематизую інформацію і формую каталог історичних військових меморіалів в рамках Громадської ініціативи Незнаному воякови. Запрошую до співпраці!

Роман Кабачій: Прецедент Пужників

Чим відомі Пужники – колишнє польське село, де у квітні має розпочатися процес ексгумації загиблих у 1945-му мешканців?

Ігор Полуектов: Остафій Дашкович і 112 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ

Черкаський і канівський староста Остафій Дашкович був одним із учасників військового походу на Московію 1521 року. Союзницькі українсько-татарські війська перемогли московське військо на річці Ока, зруйнували Володимир, Нижній Новгород та понищили територію Московського князівства аж до самої Москви. Тоді, 504 роки тому, за результатами відчайдушної звитяги українців та кримських татар, московський князь визнав свою васальну залежність від кримського хана і зобов'язався платити йому данину.

Олег Пустовгар: Художник, архітектор, етнограф, засновник Миргородського музею: до 170-річчя Опанаса Сластіона

1884 року в журналі "Нива" Опанас Сластіон надрукував малюнок до поеми "Катерина". Цей успіх спонукав до подальшої роботи над ілюструванням творів Шевченка. Ними молодий художник заслужив славу першого ілюстратора Тараса Шевченка.

Віктор Остапчук: На схилі літ пожив в самостійній Україні. Пам'яті Петра Остапчука

30 тому відійшов у вічність мій батько Петро Остапчук. В статті коротко його життєвий шлях від с. Верби в 1915-му до тої самої Верби в 1994 році: хутір, семінарія в Крем'янці, в'язниця в Дубні, просвітянство на Холмщині, філософія в Берліні, газета "Волинь" у Рівному та "Пінська правда" на Поліссі, втечі від НКВД та німецького СД, еміграція і повернення в Україну. Там і Гоголь, і Берестечко, Штуль і Самчук, та Сеник і Сціборський. Та після смерті з гробу удар по УПЦ-МП...