Стрілецька могила у Ваневі

Спочатку було невиразне фото у "Літописі червоної калини" за лютий 1939 року, з підписом "Стрілецька могила у Ваневі (Белзчина), висипана місцевою молоддю під проводом студента Ореста Менцінського в пам'ять поляглих членів Українських Армій у Визвольній Війні". Далі було кількамісячне "свербіння": збереглася чи ні, в якому стані, які деталі, обставини, історія?

 

Спочатку було невиразне фото у "Літописі червоної калини" за лютий 1939 року, з підписом "Стрілецька могила у Ваневі (Белзчина), висипана місцевою молоддю під проводом студента Ореста Менцінського в пам'ять поляглих членів Українських Армій у Визвольній Війні".

Далі було кількамісячне "свербіння": збереглася чи ні, в якому стані, які деталі, обставини, історія?

Був у тій околиці, вирішив пошукати пам'ятник і відповіді!

Скажу вам так, ворожі танки до Ванева не доїдуть, а мій старенький "пижик" якось дав раду.

Перше враження було суперечливе, могила ніби збереглася, але хрест пропорційно і стилістично інший, перекошений, зварений "по сучасному". Виглядало, що збудований на початку 1990-их.

 

Детальніше обстеження привело мне, в кутку цвинтаря, до решток автентичного клепаного хреста, вишуканої слюсарської роботи.

Зважаючи на давнє фото (і чіткий стилістичний перегук), могла це бути робота львісько-бібрецького коваля Михайла Стефанівського.

Автентичний хрест має очевидні сліди від вибуху і значної корозії, тобто був підірваний і демонтований, певно в совєтські часи. Через холод і мряку, місцеві люди поховалися по хатах, не було в кого спитати детальніше.

 

Довідався трохи про згаданого активіста, студента-ініціатора встановлення хреста.

Орест Менцинський, син тодішнього пароха у Ваневі о. Юрія Менцинського. Всі члени цієї давньої священичої родини були національно свідомими і громадсько активними, зазнали переслідувань польськими органами держбезпеки. У 1947-48 роках, о. Юрій з дружиною Володимирою був ув'язнений у таборі "Явожно".

Рештки того давнього автентичного металевого хреста і його історія, мають надзвичайну цінність, бо є важливим елементом історичної української військової некрополістики. Прошу громаду берегти ті автентичні рештки і належно дбати про нинішню могилу.

Продовжую пошуки і дослідження, систематизую інформацію і формую каталог історичних військових меморіалів в рамках Громадської ініціативи Незнаному воякови. Запрошую до співпраці!

Володимир Стецик: День, коли все змінилося

Суперечки про скільки днів війні повертають мене до давнього запитання: а що було до 20 лютого 2014? Коли росіяни почали по-справжньому воювати з Україною? Ще в серпні 1991 року? З моменту виникнення московського князівства, чи 20 років тому, коли кремль остаточно відчув, що втрачає Україну?

Юрій Юзич: Сотники Армії УНР із Куп’янська

В Армії УНР воювало щонайменше 6-ро старшин (офіцерів), уродженців Куп'янська.

Ігор Бігун: Пам’яті дослідника та популяризатора УПА Владислава Сапи

4 листопада раптово та передчасно помер мій приятель та однодумець, невтомний дослідник і популяризатор історії Української повстанської армії Владислав Сапа. Йому було лише 32 роки — народився 1 травня 1992-го.

Віталій Скальський: «Крутянці» Кушніри: верифікація історичними джерелами

У різних виданнях та публікаціях про бій під Крутами серед його учасників постійно згадуються двоюрідні брати Кушніри – Іван та Михайло. Нібито обидвоє родом з Галичини, з с.Купновичі. Іван нібито загинув, а Михайлові "пощастило повернутись живим". Та чи є підстави вважати, що вони брали участь у бою?