Пам’яті Андрія Куцана "Звіздуна"

Члена ОУН (б) Андрія Куцана «Звідуна» поховали в Мюнхені біля могили Провідника.

 

Провід Організації Українських Націоналістів з глибоким сумом повідомляє, що 3 жовтня 2023 року в Мюнхені відійшов у вічність провідний член ОУН (б) та довголітній діяч на громадській ниві Андрій Куцан – "Звідун".

Народився 26 жовтня 1933 року в Микулинцях, Тернопільська обл., в патріотичній родині. Батьків звали: мама Олена, з дому Чарнецька, батько – Володимир. Обоє народилися в Микулинцях. Також у родині було дві сестри: Романа і Оксана, та брат Олег, останній народився вже в Німеччині. В 1933 році батько був репресований, поляки присудили йому три роки тюрми за те, що розповсюджував націоналістичну літературу.

У вимушену еміграцію 11-річним Андрій виїхав 14 березня 1944 р. з батьками, а сестер не встигли забрати через швидке просування фронту, їх виховала рідна тітка, й нині живуть в Україні. Скитання біженця Андрія Куцана привело його родину до Німеччини, де вони зупинилися в м. Іммельборні, земля Тюрингія, де німці їх притягнули до примусової роботи.

Після закінчення війни родина подалася до американської зони окупованої Німеччини. Там знайшли притулок у таборі ДіПі в Берхтесгадені до 1951 р. В ньому закінчив шостий клас народної школи і продовжував навчання в Українській гімназії по різних таборах, а іспит зрілості склав 25 червня 1955 р. в гімназії, що була в Людвігсфельді біля Мюнхену.

Вступив до Пласту в 1946 р. в Карльсфельді, а в таборі ДіПі "Орлик" у Берхтесґадені мгр. Ярослав Бенцаль прийняв Куцана в 1949 р. до Юнацтва ОУН. Присягу члена ОУН склав у приміщенні будинку на Цеппелінштрассе в 1955 р. в присутності д-ра Миколи Філя, після чого відбулася перша особиста зустріч із Провідником Степаном Бандерою.

Вищу освіту почав здобувати за сприяння Архиєпископа Івана Бучка в Мадриді, де поступив на економічний факультет, а коли вичерпалася стипендія продовжив вивчати економіку в Гайделберзькому університеті, в Німеччині. Однак, восени 1964 р. А.Куцан змінив напрям своїх студій, він поїхав до Риму вивчати філософію та богослов'я, а завершив ці студії в австрійському університеті в Іннсбруку 1970 р.

Під час перебування в Римі Куцан був свідком приїзду на 2-ий Ватиканський Собор Митрополита Йосифа Сліпого, якого звільнили з російського ГУЛАГу. Своїм історичним виступом перед єпископами з усього світу Патріарх Йосиф Сліпий виступив із закликом надати катакомбній УГКЦ права помісної Церкви у форматі окремого Патріархату.

Куцан був учасником динамічної діяльності Патріарха Йосифа Сліпого, який здвигнув у Римі Собор Святої Софії та побудував приміщення, в якому відновив діяльність Богословської Академії, заснував УКУ і створив для кандидатів у священики Колегію Святої Софії.

В 1970 р. А. Куцан одружився з донькою Степана Бандери Наталкою. Цивільний шлюб вони заключили в Регенсбурзі, де жили батьки А. Куцана, 22 липня 1970 р. Церковне вінчання відбулося в Торонто, куди після вбивства Провідника Степана Бандери мати Наталки Ярослава Бандера-Опарівська переїхала зі своєю родиною. Подружжя Андрія Куцана й Наталки Бандери поселилося в Мюнхені, а в їхньому шлюбі народилося двоє дітей – Софія і Орест.

Професійно Андрій Куцан працював програмістом у відомій німецькій авіакомпанії, яка виробляла літаки та гвинтокрили, саме у відділі виробництва гелікоптерів.

Друг Андрій тривалий час очолював Тереновий Провід ОУН (б) в Німеччині та входив до складу Проводу ОУН (б).

Світлої пам'яті Андрій Куцан був активним і на громадській ниві, зокрема в Пласті. Він входив до Дирекції педагогічного Товариства "Рідна Школа" в Мюнхені. Протягом довгих років був керівним членом Управи Українського Інституту Освітньої Політики (УІОП), який був створений в приміщенні на Цеппелінштрассе, щоб дбати про збереження політичної й історичної спадщини, яку створили наші великі попередники. Нині Андрій Куцан приєднався до когорти заслужених і відданих членів визвольного руху, про які наступні покоління зберігатимуть пошану та вдячну пам'ять.

Заупокійна Служба Божа в пам'ять спочилого в Бозі Андрія Куцана була відправлена 11 жовтня о 18-ій годині в кафедральному соборі Покрови і Св. Апостола Андрія УГКЦ в Мюнхені.

Похорон відбувся 12 жовтня на старій частині цвинтаря Вальфрідгоф, де поруч у мирі спочивають сл. пам. Провідник Степан Бандера й Наталка Бандера-Куцан.

Вічна їм пам'ять!

Київ, 12 жовтня 2023 р. Провід ОУН (б)

Мюнхен, 12 жовтня 2023 р.

Петро Долганов: "Зміщення акцентів", чи пошук істини? Якою має бути українська відповідь на інструменталізацію пам’яті про Голокост під час війни

Успішний і вільний розвиток студій Голокосту – вже сам по собі засвідчуватиме абсурдність аргументів кремлівської пропаганди. Детальніше вивчення тих напівтонів, до інструменталізації яких часто вдаються російські пропагандисти, – чи не найкраща "зброя" в контрпропагандистській діяльності.

Тетяна Терен: Утойя - острів збереження пам'яті

22 липня 2011 року норвезький правий екстреміст Андерс Брейвік убив 77 людей. Восьмеро загинуло під час вибуху бомби біля будівель парламенту в Осло, ще шістдесят дев'ять Брейвік убив того ж дня у молодіжному таборі на острові Утойя неподалік від Осло, перевдягнувшись у поліцейського. Це найбільші втрати в історії Норвегії після Другої світової війни. Нині острів позиціонує себе насамперед "як місце для збереження пам'яті і продовження життя".

Артем Чех: Безликий далекий траур

Велика сіра трагедія, глевка маса болю і страждань, список дрібним шрифтом нікому не відомих, нікому не потрібних, приречених на забуття. І добре, що забудуть не всіх. Але й не всіх пам'ятатимуть. Так є. І це ок. Хоч і хотілося б знати і пам'ятати усіх.

Юрій Гудименко: Україні потрібен власний Арлінгтон

Назви ваших сіл можуть увійти в історію гордо, як увійшов Арлінгтон, або з ганьбою, якщо частина мешканців буде силою перешкоджати будівництву військового кладовища. Це навіть дико звучить.