День Юрія і Лесі Шухевич
Цьому фото понад 25 років. І на ньому ви точно впізнаєте ключових осіб для української історії. Але зверніть увагу на двох людей у центрі. На молоду, високу, красивенну жінку та чоловіка, якого вона впевнено тримає попід руку. Це сьогоднішні іменинники, подружжя - Юрій та Леся Шухевичі. Вони народилися в один день, лише з різницею у 27 років та у кілька тисяч кілометрів. Сьогодні б пан Юрій Шухевич відзначав свій ювілей - 90 років
Цьому фото понад 25 років. І на ньому ви точно впізнаєте ключових осіб для української історії. Але зверніть увагу на двох людей у центрі. На молоду, високу, красивенну жінку та чоловіка, якого вона впевнено тримає попід руку. Це сьогоднішні іменинники, подружжя - Юрій та Леся Шухевичі. Вони народилися в один день, лише з різницею у 27 років та у кілька тисяч кілометрів. Сьогодні б пан Юрій Шухевич відзначав свій ювілей - 90 років. І цей день мав би бути геть інакшим, аніж є.
Зазвичай цього дня, із самого ранку, за традицією, у пана Юрія невідомо звідки мали б з'явитися квіти для дружини-іменинниці. А син пані Лесі (теж Юрко!), як завше годиться з нагоди дня її народження, випікав би для мами улюблений торт - листковий, із вершками та вишнями, глазурований.
Родина зібралася б на кухні, де пан Юрій часто полюбляв ліпити вареники й варити холодець, а його кнопковий мобільний телефон деренчав би без перестанку від дзвінків та вітань. На холодильнику неодмінно з'явилися б нові вітальні малюнки від онучки Софійки.
А пан Юрій розжився б улюбленими карамельками, які йому завжди приносила мала Софійка "на гостинець"... Одначе цей день народження геть не радісний для пані Лесі, бо він перший буде без пана Юрія. І тепер уперше вона понесе йому квіти - на могилу, у Львові.
Пан Юрій прожив важке й героїчне життя. Але передовсім його відхід - це болісна втрата для близьких.
Тепер Леся Шухевич зосереджена на збереженні пам'яті про свого чоловіка - вона збирає спомини та будь-яку існуючу інформацію про нього.
Юрій Шухевич болісно переживав повномасштабне вторгнення росії в Україну, хоч і не був здивований. Він поклав своє життя, борячись за нашу Перемогу тоді, коли вона виглядала ще геть примарною. Згадайте про нього сьогодні. Він точно на це заслужив!
З вашим Днем, пане Юрію та пані Лесю!