Пластуни з Небесної сотні

Четверо Героїв Небесної сотні проходили пластовий і скаутський вишкіл. Усі вони були вбиті або смертельно поранені 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві. Двоє із них були причетні до Пласт - український скаутинг. Інші двоє до YMCA – молодіжної християнської організації, яка використовує скаутський метод і в ряді країн є частиною національних скаутських організацій

 

Четверо Героїв Небесної сотні, які проходили пластовий і скаутський вишкіл. Усі вони були вбиті або смертельно поранені 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві. Двоє із них були причетні до Пласт - український скаутинг. Інші двоє до YMCA – молодіжної християнської організації, яка використовує скаутський метод і в ряді країн є частиною національних скаутських організацій.

Вирішив, нарешті, написати про цих хлопців. Щоб пластові виховники та провідники гуртків, готуючи щорічні заходи для вшанування Небесної сотні знали і пам'ятали про них.

ГУРИК Роман, 19 років. Народився і виростав в Івано-Франківську. У 2007 році місцевий осередок Пласту проводив набір до пластових гуртків. У 2-й українській гімназії, де навчався Роман, до гуртка пластового впорядника Іллі Гончарова зголосились учні 7 класів.

 
Роман Гурик

Певний час в цьому гуртку пластував і Роман Гурик. Гурток був в складі 49 курінь УПЮ ім. Івана Миколайчука. На час Майдану – студент філософського факультету Прикарпатського університету. Мріяв про вступ у морську академію. Прадід Романа і два його брата були вояками УПА, двоє останніх – загинули в боротьбі.

СОЛЬЧАНИК Богдан, 28 років. Народився в Старому Самборі. За неперевіреною інформацією долучався до Пласту ще юнаком. Студентом став активним учасником змагань із пішохідного мандрівництва "Стежками Героїв", які організовує щорічно Пласт в Карпатах.

 
Богдан Сольчаник

Богдан був одним із кращих, зокрема організував і водив на змагання свою власну команду. Подав заяву вступу до Пласту, певний час був старшим-пластуном прихильником у Пласт Львів. Відтак залишався приятелем Пласту. Історик, викладав в Католицькому університеті у Львові.

ХРАПАЧЕНКО Олександр, 26 років. Народився і виростав в місті Рівне. Студент місцевого гуманітарного університету. Навчався на кафедрі театральної режисури. Провідний актор-соліст театру вільної пластики "Яблуко", організованого при кафедрі молодіжною організацією YMCA.

 
Олександр Храпаченко

На скаутському таборі здобув ступінь "скаута-рейнджера". Зазвичай на таборі із 30-40 осіб лише 7-8 осіб отримують таке визнання. Брав участь у воєнізованому рятувальному підрозділі. Одного разу під час походу врятував життя чоловікові – в скаутингу за такий вчинок є найвище відзначення-визнання.

ЗУБЕНКО Владислав, 23 роки. Народився в Харкові за кілька місяців до проголошення Україною Незалежності. Відмінник в школі, писав вірші, брав участь в олімпіадах. З десятого класу очолював шкільне самоврядування. Їздив у дитячі притулки, де з однодумцями організовував свята для сиріт. Брав участь у програмах з пропагування здорового способу життя, був волонтером-скаутом YMCA.

 
Владислав Зубенко

Займався реконструкцією середньовічних битв, був скаутом. На Майдан приїхав у лютому 2014 року і вступив до Самооборони. Влад говорив:

"Існує лише Честь та Відважність. Не бійся смерті".

Дарія Гірна: 50 тисяч гривень на пам'ятник. Владу Кривого Рогу закликають організувати конкурс на ескізний проєкт військового кладовища

Сім'ї загиблих військових Кривого Рогу добиваються в міської влади проведення всеукраїнського архітектурного конкурсу на ескізний проєкт меморіального військового кладовища. Вони не хочуть бачити на місці поховань своїх найближчих рудого гранітного кошмару і горезвісного пам'ятника.

: Звернення громадськости до влади щодо ініціятиви польських політиків прирівняти ідеологію ОУН, УПА до фашизму, нацизму та комунізму

Публікуємо звернення громадськости до Глави держави В. Зеленського, голови ВРУ Р.Стефанчука, міністра закордонних справ А.Сибіги.

В'ячеслав Ліхачов: Антисемітизм в Росії як засіб політичної пропаганди

27 січня - день пам'яті жертв Голокосту. Я не в захваті від вибору дати (вважаю фреймінг не вдалим), але вона прижилася і цілком може бути приводом поговорити про сучасний антисемітизм. Наприклад, у Росії. На нього зараз не звертають особливої ​​уваги, а дарма. У Росії з початком війни навіть єврейські організації припинили моніторинг, а західний світ закономірно зосереджений на спробі якось впоратися з наслідками цунамі ненависті після 7 жовтня.

Василь Ільницький: Про єврейський Голокост, мадярський нацизм та нашу історичну пам'ять

27 січня міжнародна спільнота вшановує пам'ять жертв Голокосту. Серед монументальних скульптур Ужгорода є і скромний пам'ятник жертвам Голокосту. На інформаційній таблиці розмістили короткий напис: "У пам'ять про жертв Голокосту, які були вивезені із Закарпаття. Встановлено Урядом Угорщини за сприяння м.Ужгорода. 2016". І сам пам'ятник, і скупа інформація на ньому, спонукають до роздумів: хто саме, коли, куди, у якій кількості вивозив людей, а головне - яка доля була вготована жертвам примусової депортації, бо про це тут жодного слова!