Пластуни з Небесної сотні

Четверо Героїв Небесної сотні проходили пластовий і скаутський вишкіл. Усі вони були вбиті або смертельно поранені 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві. Двоє із них були причетні до Пласт - український скаутинг. Інші двоє до YMCA – молодіжної християнської організації, яка використовує скаутський метод і в ряді країн є частиною національних скаутських організацій

 

Четверо Героїв Небесної сотні, які проходили пластовий і скаутський вишкіл. Усі вони були вбиті або смертельно поранені 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві. Двоє із них були причетні до Пласт - український скаутинг. Інші двоє до YMCA – молодіжної християнської організації, яка використовує скаутський метод і в ряді країн є частиною національних скаутських організацій.

Вирішив, нарешті, написати про цих хлопців. Щоб пластові виховники та провідники гуртків, готуючи щорічні заходи для вшанування Небесної сотні знали і пам'ятали про них.

ГУРИК Роман, 19 років. Народився і виростав в Івано-Франківську. У 2007 році місцевий осередок Пласту проводив набір до пластових гуртків. У 2-й українській гімназії, де навчався Роман, до гуртка пластового впорядника Іллі Гончарова зголосились учні 7 класів.

 
Роман Гурик

Певний час в цьому гуртку пластував і Роман Гурик. Гурток був в складі 49 курінь УПЮ ім. Івана Миколайчука. На час Майдану – студент філософського факультету Прикарпатського університету. Мріяв про вступ у морську академію. Прадід Романа і два його брата були вояками УПА, двоє останніх – загинули в боротьбі.

СОЛЬЧАНИК Богдан, 28 років. Народився в Старому Самборі. За неперевіреною інформацією долучався до Пласту ще юнаком. Студентом став активним учасником змагань із пішохідного мандрівництва "Стежками Героїв", які організовує щорічно Пласт в Карпатах.

 
Богдан Сольчаник

Богдан був одним із кращих, зокрема організував і водив на змагання свою власну команду. Подав заяву вступу до Пласту, певний час був старшим-пластуном прихильником у Пласт Львів. Відтак залишався приятелем Пласту. Історик, викладав в Католицькому університеті у Львові.

ХРАПАЧЕНКО Олександр, 26 років. Народився і виростав в місті Рівне. Студент місцевого гуманітарного університету. Навчався на кафедрі театральної режисури. Провідний актор-соліст театру вільної пластики "Яблуко", організованого при кафедрі молодіжною організацією YMCA.

 
Олександр Храпаченко

На скаутському таборі здобув ступінь "скаута-рейнджера". Зазвичай на таборі із 30-40 осіб лише 7-8 осіб отримують таке визнання. Брав участь у воєнізованому рятувальному підрозділі. Одного разу під час походу врятував життя чоловікові – в скаутингу за такий вчинок є найвище відзначення-визнання.

ЗУБЕНКО Владислав, 23 роки. Народився в Харкові за кілька місяців до проголошення Україною Незалежності. Відмінник в школі, писав вірші, брав участь в олімпіадах. З десятого класу очолював шкільне самоврядування. Їздив у дитячі притулки, де з однодумцями організовував свята для сиріт. Брав участь у програмах з пропагування здорового способу життя, був волонтером-скаутом YMCA.

 
Владислав Зубенко

Займався реконструкцією середньовічних битв, був скаутом. На Майдан приїхав у лютому 2014 року і вступив до Самооборони. Влад говорив:

"Існує лише Честь та Відважність. Не бійся смерті".

Профспілка «Солідарність» : Лідери польської "Солідарності" звернулися до Трампа із заявою на підтримку України

Ексрезидент Польщі Лех Валенса, Збіґнєв Буяк, Адам Міхнік та інші лідери "Солідарності" звернулися до американського лідера Дональда Трампа із заявою на підтримку України. Публікуємо текст звернення.

Радомир Мокрик: Чи можливий справедливий мир?

Тепер багато говорять про "справедливий мир". Хоча очевидно, що кожен вкладає в це поняття якесь власне уявлення. Справедливого миру не буде. Бо неможливо відшкодувати українцям те, що вчинили росіяни. Коли ми говоримо останніми тижнями про "мир", ми зазвичай чомусь говоримо про територіальні поступки України. Ми говоримо про корисні копалини. Але ми не говоримо про українських військовополонених. Ми не говоримо про викрадених дітей. Ігнорування цих питань залишить жахливе відчуття кривди в українців.

Остап Українець: Стійкість віртуального

Одні ключові союзники підтримують ворога, інші друзі досі кволі на рішучі рішення. Напередодні третьої річниці вторгнення ми знову зіткнулися з тривогою, що спиратися залишається лише на власні сили. Найближчим джерелом сили для нас тут має стати наш власний досвід, пам'ять про всі попередні випадки, коли ми не встояли - нагадування про те, наскільки страшні наслідки може мати наша зневіра сьогодні.

Сергій Громенко: Гірше, ніж злочин. Чому Росія почала велику війну з Україною

Повномасштабне вторгнення в Україну — фатальна помилка Кремля. Якби Володимир Путін знав, що не візьме Київ за три дні, він, напевно, не ризикнув би напасти. Однак і самим лише волюнтаризмом диктатора ситуацію не пояснити. Насправді велика війна стала підсумком внутрішніх процесів, які тривали в російській владі упродовж останніх 20 років. І без усвідомлення цього годі й сподіватися, що у Європі укладуть тривалий мир.