ОУНівський артефакт Афганської війни

Природно, що ОУН засуджувала вторгнення Радянського Союзу в Афганістан і співчувала моджахедам. Адже це вкладалося в її концепцію Антибільшовицького Блоку Народів. АБН проводив активну політику підтримки поневолених Москвою народів і виступав за національні революції та створення незалежних держав на руїнах СРСР. Це вважалося найефективнішим засобом закрити тему російського імперіалізму і забезпечити стабільний мир. Але цього не розуміли, та й нині, на жаль, не розуміють західні еліти, які бояться розпаду Російської Федерації та неконтрольованої міграції й невизначеності, в таких обставинах, стосовно власника ядерної зброї…

 

Природно, що Організація Українських Націоналістів засуджувала вторгнення Радянського Союзу в Афганістан і співчувала моджахедам. Адже це вкладалося в її концепцію АБН – Антибільшовицького Блоку Народів. АБН проводив активну політику підтримки поневолених Москвою народів і виступав за національні революції та створення незалежних держав на руїнах СРСР.

Це вважалося (і вважається) найефективнішим засобом закрити тему російського імперіалізму і забезпечити стабільний мир.

Але цього не розуміли, та й нині, на жаль, не розуміють західні еліти, які бояться розпаду Російської Федерації та неконтрольованої міграції й невизначеності, в таких обставинах, стосовно власника ядерної зброї…

Однак західні еліти – на Заході, а в українців "немає іншого Дніпра", як писав Тарас Шевченко.

Листівка, текст якої можна тут бачити, була виявлена кілька років тому в Архіві ОУН, який знаходиться в Українській Інформаційній Службі в Лондоні – Ukrainian Information Service – London. Існує вона в одному екземплярі. Виготовлена на звичайному папері, на відміну від більшості листівок, які масово виготовлялися в друкарні Української Видавничої Спілки на 200 Liverpool Road ось на цьому агрегаті.

 

"На цій машині (випуску 1969 р.) понад 40 років друкували такі видання, як журнал "Визвольний шлях", газ. "Шлях перемоги", певний час "Українську Думку", та величезну кількість бюлетнів, книг, брошур і листівок. Через метал цього агрегату пройшли твори всіх наших дисидентів, підпільні видання для України."

Володимир Павлюк, який працював багато років друкарем, пригадує, що дуже тонкий папір цих листівок постійно налипав на ротори друкарської машини, завдавав багато клопотів, але не було ради – відтирали, мили і друкували, друкували… Тонкий папір – то для того, щоб листівки в якомога більшій кількості вміщалися в підошви черевиків, палітурки книг та інші речі, для доправлення до України.

Та повернемося до тексту листівки, яку не потрібно було приховувати по дорозі до Афганістану, адже проти тодішньої "Спеціальної військової операції" Кремля повстав увесь цивілізований світ.

 

Архів ОУН в УІС-Лондон. – Колекції. – Листівки інформаційні. - Інв.№ 31

 

Архів ОУН в УІС-Лондон. – Колекції. – Листівки інформаційні. - Інв.№ 31

Як бачимо, текст надруковано в 1982 році трьома мовами: українською, російською і дарі. До речі, першою метою цієї публікації є знайти серед читачів спеціаліста зі східних мов. А друга мета – ширша і складніша. Адже досі всі спроби виявити серед українців – учасників Афганської війни тих, хто бачив цю листівку виявилися безуспішними. Не знаємо, також, хто саме, за яких обставин і куди саме відправляв цю листівку. Як передавали? Чи знайшло це якийсь відгук в донесеннях "особістів" у складі Сов. Армії?

Серед документів Архіву ОУН виявлено, поки-що, небагато джерел, пов'язаних з Афганістаном. Це газети AfghaNews та Afghan Mujahid (за той самий 1982 рік), радіозвернення ОУН(р) та АБН "До воїнів Совєтської армії в Афганістані". Є ще повністю оцифрований архів бюлетня АБН - ABN Correspondence (АБН-Корреспонденс), який виходив англійською, німецькою, французькою та російською мовами з лютого 1950 по 2000 рік.

Окремі числа бюлетня присвячені афганським подіям.

Але є ще одне архівне аудіо, яке, мені здається, може "пролити світло" на обставини контаків ОУН з афганськими повстанцями. Це розповідь журналіста Аскольда Крушельницького про поїздку до Афганістану (24.07.1980-11.08.1980) та спілкування з лідерами афганського Руху Опору. Воно містить, також, аналіз різних груп афганських партизанів.

Чи виведе воно на заявлену нами мету – покаже час і зацікавленість дослідників у подальших пошуках.

Надія Світлична: Різдво у в’язниці. Спогади Надії Світличної

Протягом свого 4-річного ув’язнення мені припало тричі святкувати Різдво в умовах Мордовського концтабору для жінок. Дух земляцтва в таборах досить міцний; особливо на свята в’язні згуртовуються за традиціями рідного краю. Ми починали готуватися до свят заздалегідь, ще з літа. Якщо комусь належалася з дому посилка, і все ж, якщо комусь дозволялося дістати ту рідкісну посилку, то для неї замовляли в родичів грамів 30-50 маку, стільки ж горіхів, сушениці, грибів. Це все добро зберігали до свят.

Іван Ольховський: Гра в одні ворота

Подвійні стандарти оцінки жертв, нехтування науковими здобутками колег, нав’язування міфів. Ось що криється за благими намірами істориків-підписантів Другого польсько-українського Комюніке про пошук спільної інтерпретації подій ХХ століття, зокрема українсько-польського конфлікту на Волині.

Юрій Юзич: Міст, через який Україна програла війну

Це залізничний міст в Перемишлі через ріку Сян. Кожен, хто вивчав хочаб в загальному причини поразки України в так званій першій польсько-українській війні 1918-1919 року, неодмінно чув - залізничний міст у Перемишлі потрібно було підірвати… Бо в результаті через цей міст йшло забезпечення оточеному з усіх боків гарнізону поляків у Львові. Завдяки цьому мосту українці втратили Львів і Галичину, а опісля Україну.

Олена Полідович, Микола Бривко: Сторінками Биківнянського мартиролога: Марія Нога

У колекції Заповідника, з-поміж інших артефактів, зберігається фрагмент жіночого гребінця з написом «М. В. Нога», що слугував для фіксації жіночої зачіски.