Різдво на марках: Санта Клаус, королева і Ленін

Санта Клаус довго чекав свого зображення на поштових марках. Аж до 1954 року. Подарунок зробила Куба. Тоді ще не комуністична, там любили відпочивати американці, а Кока-Колу можна було купити на кожному кроці.

 

Хо-хо-хо! Написати листа Санта Клаусу чи Святому Миколаю це півсправи, треба ж його ще й надіслати, а для такого випадку потрібна не звичайна, а різдвяна марка. Все ж має бути за новорічним "фен-шуєм".

Що тільки не зустрінеш на різдвяних і новорічних марках різних країн! І саме Народження Христа, і трьох королів, і зірку, і сніговиків, і дітей, і колядників, і зимовий одяг і, звісно, Санту! Ну, а до радянських філателістів приходив…Ленін.

Але почнімо з Санта-Клауса. Свого зображення на поштових марках чекав довго. Аж до 1954 року. Подарунок зробила Куба. Тоді ще не комуністична, там любили відпочивати американці, а Кока-Колу можна було купити на кожному кроці.

У рекламі напою компанія використовувала зображення Санти, як доброго товстуна з бородою. Таким Санту уявляв автор - ілюстратор з Мічігана Хеддон Сандблом. Художник взяв за натурщика свого друга Лу Прентісса – продавця на пенсії.

А після його смерті художник малював Санту із себе, дивлячись у дзеркало. Цей образ швидко прижився і кубинці не вагалися з тим, як же намалювати Санту на марці.

 

Але це не перша різдвяна марка. Велика кількість колекціонерів вважає, що її надрукувала у 1898 році Канада.

Марка — канадський двоцент 1898 року з картою Меркатора. (Герард Меркатор був найвидатнішим географом свого часу, а його карта світу 1569 року здобула тривалу славу.) Ця марка, яку найчастіше називають маркою "Карта" або випуском імперських пенні, і вважається першою в історії різдвяною маркою.

Історія її виникнення одна з найвідоміших серед філателістів.

На конференції Всесвітнього поштового союзу у Вашингтоні в 1897 році делегати Британської імперії, почесний генеральний поштмейстер Канади (пізніше Сер) Вільям Малок, лобіювали встановлення ставки поштових відправлень за кордоном у пенні серед країн імперії.

Рішення не влаштовувало Малока, перемовини йшли важко, але на конференції в липні 1898 року була ухвалена спеціальна резолюція. Вона таки дозволила країнам Імперії вибрати поштову ставку імперського пенні, якщо вони вирішать це зробити. Канада скористалися таким шансом і надрукувала свою марку.

У той час дизайн марок для колоніальних країн, а Канада не виняток, затверджувала королева Вікторія. Історія свідчить, що поштмейстер Малок під час обговорення з Її Величністю нової канадської марки за ставку імперського пенні сказав, що нова марка може служити даниною поваги принцу.

Чиновник мав на увазі тодішнього принца Уельського, чий день народження припав на 9 листопада. А це й була початкова дата, обрана для випуску марки. Королева Вікторія,яка була не в гуморі, відповіла: "Якому ще принцу?".

Тон королеви натякав на те, що вона не буде задоволена появою на колоніальній марці будь кого з королівської сім'ї, крім неї самої. Вільям Малок врятував ситуацію. Він блискавично відповів: "Як же, мадам? Принц миру", маючи на увазі, звичайно, Христа.

У результаті на марці, яку офіційно випущена 7 грудня 1898 року, містилася не лише карта Меркатора, а й слова "XMAS 1898". Зараз вона вважається першою різдвяною маркою в світі. Канадська пошта перевидала її у 1998 році із зображенням і першомарки, і сера Вільяма Малока.

Утім, філателісти не були б філателістами, якби й досі не сперечалися, чи можна вважати імперську марку, хоч і з наддруківкою, справжньою різдвяною.

 
 

Суперечки тривають і навколо другої поштової мініатюри, яку теж називають різдвяною. ЇЇ надрукували 12 грудня 1937 року в Австрії. У комплекті йшли дві марки, які названо в каталозі Стенлі Гіббонса, як Різдвяні вітальні марки. На них зображено троянду та знаки зодіаку.

Претензії деяких філателістів виникли через той факт, що цю марку австрійська пошта випустила для вітальних листів до днів народження - це і пояснює присутність знаків зодіаку, адже такі марки можна використовувати цілий рік. У самій Австрії вважають, що перша офіційна різдвяна марка була випущена тільки в 1953 році.

 

Далі у світі не квапились з різдвяними мініатюрами. 20 грудня 1939 році Бразилія випустила чотири благодійні напівпоштові марки із зображенням трьох королів і зірки, ангела з немовлям, південного хреста з немовлям і матері з дитиною.

 

Наступною на черзі є Угорщина з солдатським різдвяним напівпоштовим листом у 1941-му та поштовою маркою 1943-го року з першою в світі сценою Різдва Христового.

 
 

Тільки у 1950-х роках Різдво, як філателістична тема розквітла. Спочатку Куба випустила свій набір із двох марок із зображенням пуансеттїї та дзвіночків. У 1954 році Гаїті послідувало з двома марками - Fort Nativity і Віфлеємська зірка. У 1955 - му Люксембург та Іспанія випустили різдвяні марки , а у 1957 - му Ліхтенштейн, Корея та Австралія пристали до різдвяної моди.

Сполучені Штати потрапили в список тільки у 1962 році з маркою "Вінок і свічки" номіналом чотири центи. Ці марки стали традицією пошти США, яка з тих пір не порушувалася, американці випускають кілька різдвяних марок кожного сезону.

 
 
 
 

А що ж Україна? Поки УРСР була в складі Радянського союзу ні про яке Різдво і мови не могло бути. Відсутність різдвяної теми в комуністичній імперії "компенсували" новорічною тематикою. Але зі своєю пропагандистською "святковою атмосферою".

Так, у 1960 році на першій радянській новорічній марці з'явився не Санта Клаус і навіть не Дід Мороз, а...Ленін. Він по - своєму вкрав Різдво заради пропаганди.

На поштовій марці він на фоні новорічної ялинки на дитячому святі піднімає над собою дівчинку. Інші діти із захватом дивляться на таку собі акробатику. Чи приніс із собою подарунки "дєдушка Лєнін" - невідомо, це залишилося поза сюжетом поштової мініатюри.

Коштувала така марка 20 копійок і офіційно присвячена була 90-му дню народження Володимира Леніна. Таке собі "різдво по-радянськи".

 

Справжнє Різдво в Україні в часи радянщини змушені були святкувати підпільно. Символічно, що і різдвяна тематика на марках українців з'явилася вперше завдяки Підпільній пошті України.

Це невизнане поштове відомство Закордонних Частин Організації українських націоналістів - революціонерів надрукувало за період своєї діяльності у 1949 — 1983 роках декілька різдвяних марок. Ці мініатюри ППУ були пропагандистськими і сувенірними, їх клеїли на конвертах чи листівках поруч з державними поштовими марками різних країн.

 

Щодо сучасної України, то перша різдвяна марка з'явилася аж у 1997 році. Її автором став Генадій Задніпряний, а випустили її накладом у 200 тисяч примірників.

 

200 тисяч марок - багато це чи мало? Нинішні часи доводять, що мало. Наклад марки "Щедрик", яку Укрпошта випустила на честь сторіччя прем'єри щедрівки у Карнегі-Холі у Нью - Йорку, розлетівся миттєво і вже зараз ця марка - прикраса колекції кожного філателіста.

 

Іншу різдвяно - новорічну марку воєнного часу українська пошта надрукувала у більшій кількості - 720 тисяч примірників номіналом 12 гривень. Сюжет цієї марки, вже за традицією, українці обирали власноруч.

Перемогла мініатюра авторки з Миколаєва - одинадцятикласниці Валерії Михайлової. На марці зображено українських дівчину і військового, яких розлучила війна. У мініатюри є продовження в сюжеті конверта першого дня, де пара вже разом зустрічає Новий рік у мирній Україні.

 

Різдвяні марки зараз у світовому топі тем для колекціонування, у різних країнах існують навіть клуби філателістів саме цієї святкової тематики, а наприкінці грудня - початку січня мільйони людей надсилають один одному листівки з різдвяними марками. Спробуйте і ви поздоровити знайомих і близьких за допомогою святкових поштових мініатюр.






Олена Полідович, Микола Бривко: Сторінками Биківнянського мартиролога: Марія Нога

У колекції Заповідника, з-поміж інших артефактів, зберігається фрагмент жіночого гребінця з написом «М. В. Нога», що слугував для фіксації жіночої зачіски.

Аліна Михайлова : Новій армії - нові ритуали. Без алкоголю

Війна — це дисципліна, ясний розум і сила волі. І ті, хто обирає деградацію, не мають права бути тут. Бо їхня слабкість — це чиясь смерть. Якщо хочеш вшанувати брата — будь сильним, тримай голову ясною і зроби все, щоб його жертва не була марною.

Віталій Яремчук: Чи заважає тягар історії українсько-польському порозумінню?

Рефлексії з приводу «Другого польсько-українського Комюніке».

Юрій Юзич: Дні київського терору. Документальний фільм 1919 року

Німеччина передала міністру закордоних справ 9 історичних фільмів про Україну. Серед художніх - один документальний. Про звірства більшовиків у 1919 році в Києві та Харкові.