Чому дратують "герої"?

Мабуть, кожна держава світу має найвище звання, яким нагороджує своїх визначних людей. У Франції це Орден Почесного Леґіону, у Польщі — орден Білого Орла, у Великобританії — Хрест Вікторії і т.д. У нас, в Україні, як знаєте, Герой України. Цю відзнаку почали вручати аж на сьомому році Незалежности. Особі, яка відзначена званням Герой України вручається орден «Золота Зірка» або орден Держави. І як то водиться, в пострадянському суспільстві, з цією нагородою в Україні вийшла ціла закаламанція

Мабуть, кожна держава світу має найвище звання, яким нагороджує своїх визначних людей. У Франції це Орден Почесного Леґіону, у Польщі — орден Білого Орла, у Великобританії — Хрест Вікторії і т.д. У нас, в Україні, як знаєте, Герой України.

Цю відзнаку почали вручати аж на сьомому році Незалежности. Особі, яка відзначена званням Герой України вручається орден "Золота Зірка" або орден Держави. І як то водиться, в пострадянському суспільстві, з цією нагородою в Україні вийшла ціла закаламанція. Найдивніше, що у вікіпедійній статті "Герой України" нема повного переліку Героїв України, хоча є "Список Героїв України". І там чимало суперечливих моментів. Відомі випадки, коли це найвище державне звання намагалися скасувати через суд або ж і скасували.

 

А також у списку бачимо деякі контроверсійні особи, які тепер або ж виявили свою прихильність до Росії (В. Богуслаєв), або ж їх звільнили за законом "Про очищення влади" (Ю. Алєксєєв), не кажучи про тих, хто не визначився під час російсько-української війни. Якщо хтось з журналістів узявся б дослідити наших Героїв, то ми дізналися б багато цікавого. Тепер, з'ясовується, є засекречені Герої України, які відзначилися в російсько-українській війні, що наразі можна зрозуміти.

Але суть в иншому. Лише в Росії, Україні й Білорусі, а, може, ще в якихось азіятських державах, є найвища відзнака "Герой". Це, наче свідчить про наш нерозривний зв'язок з радянсько-комуністичним минулим і з Росією. Не стало розуму в наших державних мужів у Києві, аби якось інакше назвати найвищу українську нагороду. Ба навіть забракло розуму розділити найвищу нагороду на дві рівноцінні, до чого навіть додумалися були в СРСР, де існував Герой СРСР і Герой Соціалістичної Праці.

А оскільки в українців слово "герой" асоціюється з воєнною доблестю чи з якимись неймовірними героїчними вчинками, то українці здивовано або обурливо сприймають повідомлення про те, що відзнакою "Герой України" нагороджують не справді героїв, а бізнесменів, політиків-перекинчиків, директорів великих заводів, письменників, спортсменів. Якщо підходити з такими мірками, то треба відвіяти половину "Героїв України". Хоча в положенні про нагороду "Герой України" пише, що це "найвищий ступінь відзнаки в Україні, що надається громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або видатного трудового досягнення". Тобто, даруйте за іронію, Герой СРСР і Герой Соціалістичної Праці вкупі.

Тому нашій найвищій владі треба змінити назву найвищої державної нагороди і розмежувати ці дві нагороди. Наприклад, "Лицарем України" може бути особа, яка здійснила визначний геройський вчинок, а "Обличчям України" чи "Прикладом України" може бути особа яка досягла визначних успіхів у праці, творчості, спорті, доброчинстві тощо. І забути про ордени з п'ятикутними зірками. Але, як розумієте, тепер нашій верховній владі не до цього. Тому треба трохи потерпіти і після Перемоги відрізати ще й цей радянсько-російський хвіст у нашій нагородній системі.

Профспілка «Солідарність» : Лідери польської "Солідарності" звернулися до Трампа із заявою на підтримку України

Ексрезидент Польщі Лех Валенса, Збіґнєв Буяк, Адам Міхнік та інші лідери "Солідарності" звернулися до американського лідера Дональда Трампа із заявою на підтримку України. Публікуємо текст звернення.

Радомир Мокрик: Чи можливий справедливий мир?

Тепер багато говорять про "справедливий мир". Хоча очевидно, що кожен вкладає в це поняття якесь власне уявлення. Справедливого миру не буде. Бо неможливо відшкодувати українцям те, що вчинили росіяни. Коли ми говоримо останніми тижнями про "мир", ми зазвичай чомусь говоримо про територіальні поступки України. Ми говоримо про корисні копалини. Але ми не говоримо про українських військовополонених. Ми не говоримо про викрадених дітей. Ігнорування цих питань залишить жахливе відчуття кривди в українців.

Остап Українець: Стійкість віртуального

Одні ключові союзники підтримують ворога, інші друзі досі кволі на рішучі рішення. Напередодні третьої річниці вторгнення ми знову зіткнулися з тривогою, що спиратися залишається лише на власні сили. Найближчим джерелом сили для нас тут має стати наш власний досвід, пам'ять про всі попередні випадки, коли ми не встояли - нагадування про те, наскільки страшні наслідки може мати наша зневіра сьогодні.

Сергій Громенко: Гірше, ніж злочин. Чому Росія почала велику війну з Україною

Повномасштабне вторгнення в Україну — фатальна помилка Кремля. Якби Володимир Путін знав, що не візьме Київ за три дні, він, напевно, не ризикнув би напасти. Однак і самим лише волюнтаризмом диктатора ситуацію не пояснити. Насправді велика війна стала підсумком внутрішніх процесів, які тривали в російській владі упродовж останніх 20 років. І без усвідомлення цього годі й сподіватися, що у Європі укладуть тривалий мир.