В російсько-українській війні народжується нова Україна

Ми живемо в страхітливі часи. Вони набагато жахливіші, ніж те, що пам’ятаю з часів румунсько-німецької окупації Одеси, коли був дитиною. Адже тепер інший рівень науково-технічного прогресу, і людство може загинути в одну мить. Це всі чудово розуміють, у тому числі демократичні країни світу, які дають нам зброю і кошти для бюджету, без яких в країні припиниться цивілізоване життя. Нам треба виживати і боротися на всіх фронтах – військовому, ідеологічному, економічному, культурному. Боротися за власну мову, родинну пам’ять, національну ідентичність.

Проблема, яка стоїть перед нами, полягає не в Путіні. Так само вона полягала не в Хрущові, який розв'язав Карибську кризу. Проблема в народі, який і народом став внаслідок перетворення Московської держави в безперервно зростаючу імперію. Ця імперія упродовж століть поглинала в собі людські і матеріальні ресурси підкорених народів, привласнювала їх історію, позбавляла етнічної ідентичності.
Згадуючи своє довге життя, не можу не зупинитися на 1960 році, коли постала можливість позмагатися за давно омріяну аспірантуру в ленінградському відділенні Інституту історії АН СРСР. Але в той рік відділення не одержало вакансії в аспірантуру. Тому я поїхав з Одеси в Київ в Інститут економіки, де існував відділ історії народного господарства та економічної думки.
Якби в Ленінграді була вакансія, і я став би російським вченим неросійського етнічного походження, то нічим би не відрізнявся від інших вчених з імперським мисленням або таких, які все розуміють, але мовчать. Мовчать під тиском тоталітарного режиму, який давно перестав бути тільки режимом, тому що поєднався з суспільством в однорідну масу.
Восени 2022 року путінська Росія перейшла до нищення енергетичної структури України. Маємо середину зими, коли українська енергетика наполовину знищена. Київський мер заявляє політикам Заходу, що в будь-яку мить постачання енергії в місті може бути припинене, і наступить параліч повсякденного життя. Він має рацію, проте кияни тримаються, не сумніваючись в тому, що витримають залишок зими. Розрахунок ворога на те, що населення змусить уряд припинити війну на його умовах, не здійснився.
В російсько-українській війні народжується нова Україна. "Виповзання" України з імперського тіла, яке почалося в добу визвольних змагань і було припинене з появою радянської України, в ці дні і місяці набуло величезного прискорення.
На переламі 2022-2023 рр. я взяв місячну відпустку і поїхав до Італії, де з початку 1990-х рр. живуть мої діти та онуки. Дочка умовляла залишитись в мирній Європі, поки триває війна. Проте вона зрозуміла мене, коли я сказав, що не хочу бути канаркою в клітці, що моє місце – в Академії наук України, де працюю з 1960 року. Моя професія історика потрібна Україні, бо історія в сучасних умовах перетворилася на один з фронтів. Отже, я повернувся і продовжую працювати за фахом.

Олег Пустовгар: Ленінський концтабір неподалік Полтави

Свій концтабір "вірні ленінці" з ВЧК розмістили неподалік Полтави, на Шведській Могилі. Там до 1920 року діяли заклади освіти і милосердя, зокрема учительська семінарія (тепер там НДІ свинарства Національної Академії Наук України) і церковно-парафіяльна школа. Їхні будівлі були передані губернському управлінню ВЧК, діячі котрого і відкрили концтабір 25 травня 1920 року. Жертвами політичних репресій того часу, в'язнями цього концтабору стали понад три сотні осіб.

Андрій Ковальов: "Хто ми пред Богом? Кракаділи!", або чому важливо молитися українською мовою!

У селах на Київщини рідко служать Всенічне бдіння. Після сімдесяти років безбожництва (за часів совка) люди просто були не привчені і не приходили у суботу ввечері до храму. Дорогий читачу, не лякайся, воно так називається - Всенічне, але не триває цілу ніч. Просто напередодні суботи служать одразу поєднані разом вечірнє богослужіння і ранню літургію. Від цього поєднання і називається - Всенічне бдіння. На практиці воно триває десь дві години.

Станіслав Кульчицький: МОН України прагне визначати життя або смерть вітчизняної науки

Міністерство освіти і науки України опублікувало на своєму офіційному сайті проєкт наказу "Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової діяльності". Кожний, хто має зауваження або пропозиції може до 17 травня 2024-го адресувати їх на електронну пошту МОН. У мене є зауваження, але хочу звернутися з ними не в міністерство, а до громадськості з ґвалтом: йдеться про життя або смерть вітчизняної науки!

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайдер: Росія може програти цю війну

9 травня Росія святкує День Перемоги, вшановуючи розгром нацистської Німеччини у 1945 році. Всередині країни це ностальгія. У 1970-х роках радянський лідер Лєонід Брєжнєв створив культ перемоги. Росія за Путіна продовжила цю традицію. У лютому 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення до свого сусіда, консенсус полягав у тому, що Україна впаде за лічені дні. Успіх Москви не на полі бою, а в наших головах. Росія може програти. І вона повинна програти, заради світу – і заради себе самої.