В російсько-українській війні народжується нова Україна

Ми живемо в страхітливі часи. Вони набагато жахливіші, ніж те, що пам’ятаю з часів румунсько-німецької окупації Одеси, коли був дитиною. Адже тепер інший рівень науково-технічного прогресу, і людство може загинути в одну мить. Це всі чудово розуміють, у тому числі демократичні країни світу, які дають нам зброю і кошти для бюджету, без яких в країні припиниться цивілізоване життя. Нам треба виживати і боротися на всіх фронтах – військовому, ідеологічному, економічному, культурному. Боротися за власну мову, родинну пам’ять, національну ідентичність.

Проблема, яка стоїть перед нами, полягає не в Путіні. Так само вона полягала не в Хрущові, який розв'язав Карибську кризу. Проблема в народі, який і народом став внаслідок перетворення Московської держави в безперервно зростаючу імперію. Ця імперія упродовж століть поглинала в собі людські і матеріальні ресурси підкорених народів, привласнювала їх історію, позбавляла етнічної ідентичності.
Згадуючи своє довге життя, не можу не зупинитися на 1960 році, коли постала можливість позмагатися за давно омріяну аспірантуру в ленінградському відділенні Інституту історії АН СРСР. Але в той рік відділення не одержало вакансії в аспірантуру. Тому я поїхав з Одеси в Київ в Інститут економіки, де існував відділ історії народного господарства та економічної думки.
Якби в Ленінграді була вакансія, і я став би російським вченим неросійського етнічного походження, то нічим би не відрізнявся від інших вчених з імперським мисленням або таких, які все розуміють, але мовчать. Мовчать під тиском тоталітарного режиму, який давно перестав бути тільки режимом, тому що поєднався з суспільством в однорідну масу.
Восени 2022 року путінська Росія перейшла до нищення енергетичної структури України. Маємо середину зими, коли українська енергетика наполовину знищена. Київський мер заявляє політикам Заходу, що в будь-яку мить постачання енергії в місті може бути припинене, і наступить параліч повсякденного життя. Він має рацію, проте кияни тримаються, не сумніваючись в тому, що витримають залишок зими. Розрахунок ворога на те, що населення змусить уряд припинити війну на його умовах, не здійснився.
В російсько-українській війні народжується нова Україна. "Виповзання" України з імперського тіла, яке почалося в добу визвольних змагань і було припинене з появою радянської України, в ці дні і місяці набуло величезного прискорення.
На переламі 2022-2023 рр. я взяв місячну відпустку і поїхав до Італії, де з початку 1990-х рр. живуть мої діти та онуки. Дочка умовляла залишитись в мирній Європі, поки триває війна. Проте вона зрозуміла мене, коли я сказав, що не хочу бути канаркою в клітці, що моє місце – в Академії наук України, де працюю з 1960 року. Моя професія історика потрібна Україні, бо історія в сучасних умовах перетворилася на один з фронтів. Отже, я повернувся і продовжую працювати за фахом.

Ігор Кулик: (Не)досліджена тема Революції Гідності – нове "прочитання" студентською молоддю!

Всеукраїнський конкурс наукових студентських робіт на тему Революції Гідності на честь Героя України Сергія Кемського започаткував і проводить Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності та громадська організація "Родина Героїв Небесної Сотні".

Володимир Стецик: День, коли все змінилося

Суперечки про скільки днів війні повертають мене до давнього запитання: а що було до 20 лютого 2014? Коли росіяни почали по-справжньому воювати з Україною? Ще в серпні 1991 року? З моменту виникнення московського князівства, чи 20 років тому, коли кремль остаточно відчув, що втрачає Україну?

Юрій Юзич: Сотники Армії УНР із Куп’янська

В Армії УНР воювало щонайменше 6-ро старшин (офіцерів), уродженців Куп'янська.

Ігор Бігун: Пам’яті дослідника та популяризатора УПА Владислава Сапи

4 листопада раптово та передчасно помер мій приятель та однодумець, невтомний дослідник і популяризатор історії Української повстанської армії Владислав Сапа. Йому було лише 32 роки — народився 1 травня 1992-го.