10 найкращих книг про Київ, написаних українською

Захисники Булгакова - кияни, апелюють до того, що він є автором текстів про Місто (Біла гвардія, Киев-город). І, мовляв, ніхто більше так пронизливо про Київ не написав. При цьому, якщо і згадуються інші російські автори, що писали про Київ, як то Лєсков, Купрін, Паустовський, то побіжно, з приміткою, що "їх так не знають" і "на стільки мов не перекладені". Якщо попросити цих захисників Булгакова-"київського письменника" назвати бодай 3 книги про Київ українських авторів, вони губляться

 

Захисники Булгакова - кияни, апелюють до того, що він є автором текстів про Місто (Біла гвардія, Киев-город). І, мовляв, ніхто більше так пронизливо про Київ не написав.

При цьому, якщо і згадуються інші російські автори, що писали про Київ, як то Лєсков, Купрін, Паустовський, то побіжно, з приміткою, що "їх так не знають" і "на стільки мов не перекладені".

При цьому, якщо попросити цих захисників Булгакова-"київського письменника" назвати бодай 3 книги про Київ українських авторів, вони губляться. І я зараз про київську інтелігенцію, людей, що багато читають, люблять місто, цікавляться його історією.

В цьому контексті їх "давайте розвивати власну культуру, а не знищувати Булгакова" не витримує критики, бо за 30 років вони так і не знайшли часу/бажання познайомитися з українською культурою.

Тому вирішила допомогти.

Про мою експертність: я колекціоную книги про Київ. Здебільшого нонфікшн, спогади, альбоми тощо. Написала урбаністичне фентезі у декораціях історичного Києва 1911-1913 років "Лазарус".

Київ - місто Нечуя-Левицького
Київ - місто Нечуя-Левицького

Нижче мій топ (лише обрані прозові тексти) книг про Київ, написаних українською, з одним реченням "про що".

1. "Місто", Валер'ян Підмогильний (підкорення Києва молодим чоловіком у 1920-ті).

2. "Хмари", Іван Нечуй-Левицький (інтелігенція у Києві у 1870–1872 роках). Цього ж автора збірка оповідань "Київські прохачі".

Нечуй-Левицький прожив у Києві біля 50 років, похований на Байковому, але музей має на Черкащині.

3. "День мій суботній", Григір Тютюнник (повість про підкорення Києва у 1970-х). Тютюнник жив на Андріївському (що описано у тексті), але музею не має.

4. "Дівчинка з ведмедиком", Віктор Петров (Домонтович) (ексцентрична історія про любов у Києві 1920-х).

5. "Записки Кирпатого Мефістофеля", Володимир Винниченко (страждання чоловіка під час кризи віку у Києві 1916 року).

6. "Клавка" та продовження "Юра", Марина Гримич (романи з присмаком мелодрами. Перший - про Київ 1947 року та Спілку письменників, другий - про Київ 1968 року).

7. "Місто з химерами", Олесь Ільченко (атмосферний, з детективними нотами роман про Київ початку ХХ ст.).

8. "Кохання в стилі бароко", Володимир Даниленко (любовний детектив, загадка пов'язана з київською архтектурою та ландшафтом).

9. есе з "Лексикону інтимних міст", Юрій Андрухович.

10. "Зелена маргарита", Світлана Пиркало (молодіжна повість про Київ початку 2000-х); "Я тут живу", Міла Іванцова (про життя Києва і його мешканців у період між двома Майданами); "Київські канкули", Наталя Тисовська (гостросюжетні пригоди американки у довоєнному Києві).

У якості бонуса - п'єси:

"За двома зайцями", Михайло Старицький (її носії російсько-радянської культури знають у Києві не менше за Булгакова).

"Свіччине весілля", Іван Кочерга (дія відбувається у Києві 1506 року - маловідомий період у Києві).

Про окремі історичні періоди у Києві варто почитати у Павла Загребельного, Валерія Шевчука.

Книги для підлітків про Київ:

"Метро до темного міста", Олена Захарченко.

"Темний бік будинку", Марина Макущенко (романи для підлітків, повні пригод, історії міста, знайомих локацій).

Поезія - дуже багато, насправді. Моє улюблене написав Павло Тичина:

Над Києвом — золотий гомін,

І голуби, і сонце!

Внизу —

Дніпро торкає струни...






Олена Полідович, Микола Бривко: Сторінками Биківнянського мартиролога: Марія Нога

У колекції Заповідника, з-поміж інших артефактів, зберігається фрагмент жіночого гребінця з написом «М. В. Нога», що слугував для фіксації жіночої зачіски.

Аліна Михайлова : Новій армії - нові ритуали. Без алкоголю

Війна — це дисципліна, ясний розум і сила волі. І ті, хто обирає деградацію, не мають права бути тут. Бо їхня слабкість — це чиясь смерть. Якщо хочеш вшанувати брата — будь сильним, тримай голову ясною і зроби все, щоб його жертва не була марною.

Віталій Яремчук: Чи заважає тягар історії українсько-польському порозумінню?

Рефлексії з приводу «Другого польсько-українського Комюніке».

Юрій Юзич: Дні київського терору. Документальний фільм 1919 року

Німеччина передала міністру закордоних справ 9 історичних фільмів про Україну. Серед художніх - один документальний. Про звірства більшовиків у 1919 році в Києві та Харкові.