"Світоч" російського фашизму

Російський національний фашизм прийнято пов'язувати з прізвищем та ім'ям Костянтина Родзаєвського – лідера Російської Фашистської Партії. Куди цікавіший Іван Ільїн. "Світоч", якому квіточки на могилку носять путлєр, Сурков, Володін, Лавров, Медведєв, патріарх та багато інших

 

Російський національний фашизм прийнято пов'язувати з прізвищем та ім'ям Костянтина Родзаєвського – лідера Російської Фашистської Партії.

Утім, куди цікавіший Іван Ільїн. Світоч, якому квіточки на могилку носять Путін, Сурков, Володін, Лавров, Мєдвєдєв, патріарх та багато інших.

Ільїн проповідував поєднання російського націоналізму та італійського фашизму. Поки жив і працював у Берліні та Швейцарії друкував статті про те, як Гітлер врятує Європу від комунізму.

Але це не врятувало самого Ільїна від арешту гестапо в 1934 році.

Іван Ільїн безпосередньо рекомендував Росії звернутися до ідеї національної винятковості, замішаної на фігурі Вождя. Він так і писав – "національний вождь" – з винятковою роллю російської нації та всім таким, що належало порядним фашистам у 1930-ті.

Винищення слабких, виживання сильних, неймовірне посилення держави та "прикладом, який треба брати з політиків Заходу — Гітлера, Муссоліні, Франко, здатних очистити країну від слабких та напівкровок".

У роботі 1934 року, вже після арешту гестапо, Ільїн пише про те, чому росіянам потрібно вчитися у Габріеля д'Аннунціо, мусолініївського поета та футуриста.

"Ідея полягає у тому, щоби створити державну історію, державну націю, державний патріотизм, державну релігію. Все це повинно витікати з самої матерії Російського ґрунту та Російської історії, з духовного голоду Російської Нації".

"Російська суть — у минулому та майбутньому — повинна просякати всю Росію, освітлюючи та гартуючи життя поколінь росіян, надаючи значення кожному життю в Росії. Ця ідея повинна піднести национальні кості росіян на небачену висоту. Без російської ідеї немає Росії".

Що таке "русская идея?"

"Духовні якості росіян — це любов і віра в Бога, Батьківщину та національного вождя російської нації, який повинен піднестися, щоби правити".

"Любов та віра повинні виліпити нову людину, нову народність людей, щоби ті, хто не зробив російський вибір, були скинуті вниз, понижені до крайнього стану в суспільстві, щоби нездатні до самоконтролю виродженці були покорені та стигматизовані, для цього потрібна безумовна любов та безумовна віра та покора долі та лідеру, людині з національним авторитетом".

І головною рисою російської релігії для Російської держави Ільїн називає:

"здатність придушувати раціональність та вирощувати покірність, що необхідне для народу, який живе у виняткових умовах та під виключним тиском ззовні".

Чому ж росіяни мають такі якості?

"Тому що впродовж віків росіяни страждали, жодна нація не пережила стільки тяжкості та болю, скільки росіяни".

Що ж має врятувати Росію? Освіта? Технології? Рівність? Закони?

"Порятунок Батьківщини прийде від міцніючого російського рицаря, від національних святих, від нової аристократії, яка буде відокремлювати правих від неправих, яка буде керувати державою.

Це є єдино вірне та єдине значиме, решта - есть единственно верное и единственно значимое, всё остальное — кукіль, луска, наносне".

При цьому Ільїн, звичайно ж, народу не любить і народу боїться: "…народу дозволено і повинно бути дозволено любити та вірити, але не варто навіть думати про здатність народу чимось керувати".

"Хто не любить і не вірить у вождя та виключність нації, хто не надає свою силу, натхнення та лояльність у розпорядження вождя та нації, що йдуть від серця, що пов'язують вождя з усім народом... ті втрачають його".

Фактично, у всіх своїх роботах Іван Ільїн вимагає створення національної диктатури, яка вимагатиме постійного "перенавчання народу", "святої місії" та "виняткової ролі Церкви та Армії у житті Народу".

Ну і звичайно ж, Ільїн пише, що "народ повинен бути одним цілим... с усіма зрозумілими наслідками для нескорених".

Ну, що? Впізнали?






Декомунізація. Україна.: Деколонізація – це щоденна боротьба

Деколонізація – це не просто зміна табличок із назвами вулиць. Це щоденна боротьба з адміністративною байдужістю, бюрократичною тяганиною і, на жаль, навіть відкритим саботажем закону.

Віталій Мельничук: Перші демократичні парламентські вибори

Одинадцять років Україна чинить опір російському агресору. Цей опір - продовження віковічної національно-визвольної боротьби Українського народу з московським імперіалізмом. Одним із етапів цієї боротьби були історичні події кінця 1980-х – початку 1990-х років, коли Український народ зумів зорганізуватися та перемогти сильніший за себе Московський тоталітарний режим Союзу РСР.

Андрій Савчук: Церква, у якій черпав натхнення Параджанов

Коли Параджанов готував декорації для свого легендарного фільму "Тіні забутих предків", то, мабуть, навіть не підозрював, що рятує частину сакрального спадку від знищення. Йдеться про ікони зі старої дерев'яної церкви на Гуцульщині. Їх режисер забрав на зйомки, але так і не повернув. Як показав час – на краще. Бо храм через півтора десятиліття згорів дотла.

Володимир В'ятрович: Rigonda

Офіційне радіо (неофіційно зване "брехачем") безперестанно розповідало про неіснуючі успіхи, час-до-час розбавляючи монотонну мову дикторів офіційною совєтською попсою чи іноді класикою. І тільки Rigonda здатна була привносити в цю інформаційну сірість трохи нелегального кольору Заходу. Це дивне слово (яке я тоді не міг, ані вимовити, ані прочитати) прикрашало собою великий радіоприймач на чотирьох ніжках.