Шанс оновити місто Володимир
Спеціально звертаю увагу на пропозицію назви на честь Василя Загоровського – володимирського шляхтича. Ми маємо сказати, що володимирська, волинська шляхта – наша, а не «польська». Володимирські шляхтичі – це ті люди, що утримували місто у належному стані, боронили його від ворогів, з власних коштів утримували школи та церкви
Мешканці міста Володимира мають шанс оновити своє місто. Уже тиждень триває голосування за нові назви для ряду міських топонімів, які поки що мають російські та радянські назви. За моїми підрахунками таких є 47 вулиць. Це потрібно змінити. Топонімічна комісія зупинилась на 42. Вулиці Лаврентія Горки, Рєпіна, Корольова, Кожедуба, Георгія Проскури та провулок Івана Федорова не будуть перейменовані. Натомість на перейменування винесена вулиця Об'їзна.
Я пропонував і надалі пропоную підтримати повернення історичних назв там, де це можливо. Вулиці Вузька, Крива і Глуха, Островецька та Староостровецька, Шпитальна, Піщаниця, Піски та Сільська – гарні, милозвучні, історичні, додають цінності вашій нерухомості на цих вулицях. Вони дозволяють зберегти неповторність міста.
Дві вулиці я пропонував назвати в пам'ять про уже неіснуючі приміські села - Кочерська та Провальська.
Також мені подобаються вулиці, які мають іменникові назви – Кут, Зап'ятниче, Цегельня. Це додає місту певного шарму та оригінальності. Для прикладу – Хрещатик у Києві, площа Ринок у Львові, Братський міст та Кривий вал у Луцьку. Хотів би аби у Володимирі була вулиця Риловиця. На жаль, ця пропозиція відхилена, але анкета для голосування має пункт "ваш варіант", де це можна вписати.
Багато вулиць можуть отримати україноцентричні назви - на честь Степана Фуги, Ярослава Царука, Михайла Тележинського, Луки Мишуги, Петра Франка, Павла Скоропадського, Лесі Паєвської, Дем'яна Герштанського, Галини Коханської, княгині Анни.
Шкода, що не буде вулиць Василя Кавути (літун УГА, напарник Петра Франка, був збитий неподалік Володимира 4 січня 1919 року) та Адама Лєдуховського (власник конезаводу, розводив арабських коней, утримував за власні кошти школу, дитсадок та лікаря, вбитий росіянами у 1939 році; цілком ймовірно, що місцевий цукровий завод збудовано на відібраних радянською владою у нього землях).
Спеціально звертаю увагу на пропозицію назви на честь Василя Загоровського – володимирського шляхтича. Ми маємо сказати, що володимирська, волинська шляхта – наша, а не "польська". Володимирські шляхтичі – це ті люди, що утримували місто у належному стані, боронили його від ворогів, з власних коштів утримували школи та церкви.
Окремо скажу про назви вулиць, що пов'язані із єврейською громадою. Володимир – місто з давньою єврейською історією. Були часи, коли на вулицях міста значно частіше можна було почути їдиш, а не українську, польську чи російську разом узяті. Мешканці Володимира частіше святкували Рош-Га-Шан і Пурім, а не Різдво і Великдень. Єврейська громада зробила для нашого міста дуже багато.
А тому заслуговує бодай на кілька вулиць. Серед моїх пропозицій – Людмирської Діви (перша жінка-цадик в хасидизмі), родини Вассерів (володимирські першодрукарі), Праведників народів світу (кілька десятків містян рятували євреїв від винищення нацистами) та Шолом-Алейхема (письменник, символ українсько-єврейської літератури).
Польська громада більш-менш вшанована у назвах вулиць. Утім, вулиця на честь поета та письменника Юзефа Чеховича у місті має з'явитись.
Вшанування російської громади у міській топоніміці – це якраз той випадок, коли "не на часі". Тим паче, що ряд вулиць на честь російських діячів у місті, схоже, збережеться.
18 квітня колишні політв'язні СРСР зробили спільну заяву щодо збереження топонімів на честь Андрія Сахарова, який справді рятував багатьох дисидентів з лап радянського режиму. У Володимирі також є вулиця його імені.
Вулиця Сахарова в Івано-Франківську: заява дисидентів та реакція мера
Зовсім не заперечую, що вулиця Сахарова може існувати у столиці, містах, де проживали дисиденти, яких врятував Сахаров, містах, де є великі російські громади. Але, Андрій Сахаров не рятував нікого, причетного до Володимира, у місті наразі вшанований лише один дисидент – В'ячеслав Чорновіл. А тому є нелогічним топонім на честь Сахарова. Щоправда, вдалої назви поки що не підібрано.
Категорично проти називати вулиці на честь загиблих героїв сучасної російсько-української війни. Кращим їх вшануванням буде живе, українське, гарно впорядковане, заможне місто Володимир зі зручною інфраструктурою та комунальним соцпакетом для військовиків. Мапа міста не може виглядати кладовищем.
Подібно я не бачу доцільності у називанні вулиць на честь військових частин – 51-ї бригади, 14-ї бригади, 39-го полку.
У нашому суспільстві існує негласне правило (хоча, часом і порушується) – не називати вулиці на честь живих людей. Думаю, що це має стосуватися і існуючих підприємств, установ, організацій і, зокрема, військових частин. Утім, як на мене, можуть (а, навіть, повинні) існувати узагальнені назви на кшталт Української армії, Військова, Полкова, Дивізійна, Штабна, Ракетна та подібні.
Існуючі військові частини ближчим часом можуть зазнати кардинальних змін. Їх можуть передислокувати, змінити назву та нумерацію, реорганізувати у більший чи менший підрозділ. Що тоді робити з назвою вулиці?
14-та бригада створена у 2014 році. 39-й полк – у 2016. Від моменту формування обидві формації героїчно захищають Україну. Утім, війна триває. Вулиці на їх честь не допоможуть воювати. Особливо, якщо для цього доведеться відмовитись від старовинної, автентичної, гарної назви вулиці. Навряд чи це підніме бойовий дух наших захисників.
Бажання назвати вулиці іменами 14-ї бригади та 39-го полку – емоційні. До перейменувань треба підходити з розумом. Існує практика, коли вулиці називають на честь патрона. У випадку 14-ї бригади це – князь Роман. І у місті уже є вулиця князя Романа – доволі довга, хоч і винятково з приватною забудовою, у центрі, одна з найдавніших у місті. Пропоную 14-й бригаді вважати "своєю" саме цю вулицю.
Трохи інша ситуація з 51-ю бригадою. Цей військовий підрозділ був створений у радянський час у складі Радянської армії. Дислокувався у Володимирі. У 1992 році прийняв присягу на вірність Україні.
При цьому збережено найменування "Харківсько-Празька ордена Леніна двічі Червонопрапорна орденів Суворова і Кутузова". Пізніше використовувалась назва "Перекопсько-Харківська Празько-Волинська" - на честь військових операцій Червоної та Радянської армій під час нацистсько-радянської війни.
З 2014 року бригада воювала проти Росії на сході України. Зазнала там серйозних втрат. Частина військовослужбовців вимушено потрапили у російський полон. 1 грудня 2014 року бригада розформована.
Розумію бажання мешканців Володимира вшанувати військовий підрозділ, з яким був багаторічний тісний зв'язок. Та все ж, давайте дамо час цій назві – 51-ї бригади – "відстоятися". Велике та величне помітне здалеку.
Потрібен час аби осягнути ті події, що сталися з 51-ю бригадою. І лише тоді повернутися до питання про найменування на її честь вулиці. А поки що шану 51-ій бригаді, кому це важливо, можна віддавати в інший спосіб – збір та публікація спогадів, історичних артефактів, вуличні виставки, написання статей та книжок. Так буде краще. Бо можна назвати вулицю і забути про усі інші способи вшанування.
І наостанок – громадської активності щодо перейменувань майже немає. Це погано. Але є депутати міської ради – Андрій Гнатюк та Оксана Виваль, які активні у цьому процесі. Подані мешканцями вулиць, що перейменовуються, пропозиції також у більшості випадків підтримую.
У поданому нижче списку відсутні вулиці з сіл громади. Бо, не усі вулиці, що на мою думку підлягають перейменуванню, винесені на голосування. Йдеться про вулицю на честь убитого у грудні 1944 року голови сільської ради Антона Стемковського у селі Заріччя. Там можна підібрати гарну назву, але через позицію родини, цього не відбудеться.
Пам'ятний знак на честь голови Зарічанської сільської ради Антона Стемковського, убитого 4 грудня 1944 року
Тож запрошую, у першу чергу мешканців Володимира та міської громади, перейти за лінком та проголосувати за перейменування вулиць:
Алябушева – Європейська;
Берегового – Сільська;
Гагаріна – Провальська;
Глінки – Глуха;
Грисюка - Луки Мишуги;
Декабристів - Героїв Крут;
Ільїна – Сірожупанників;
Карбишева – Староостровецька;
Комарова – Петра Франка або Павла Скоропадського;
Короленка – Кут або Кутова;
Крилова – Зап'ятниче або Зап'ятницька;
Левенцова – Степана Фуги;
Лермонтова –Червоної Калини;
Лобачевського - Лесі Паєвської;
Ломоносова - Дем'яна Герштанського;
Менделєєва – Івана Пулюя;
Мілашенкова – Галини Коханської;
Митіна – Василя Загоровського;
Миколи Глущенка – Рятувальників;
Надії Курченко – Олени Полонської;
Некрасова – Ярослава Царука;
Павлова – Шпитальна;
Попова – Людмирської Діви;
Поповича – Петра Мартинюка;
Пушкіна – Гімназійна або княгині Анни;
Сахарова – тимчасово відкласти перейменування, я би пошукав ще назву, можливо би Левка Лук'яненка або Валентина Мороза;
Солопа - Праведників народів світу;
Софії Ковалевської – тимчасово перейменування відкласти і пошукати іншу назву;
Станіславського – Залужна (від назви річки Луга і трішечки від прізвища Головнокомандувача) або Івана Коссака;
Тараскіна – Вузька;
Туполєва – тимчасово відкласти перейменування;
Тургенєва – Кочерська або Цегельня;
Філатова – тимчасово відкласти перейменування;
Чернишевського – Михайла Тележинського;
Чайковського – Юзефа Чеховича;
9 Травня –Павла Півоваренка або приєднати до вулиці Поліської Січі;
Лишені – Яблунева;
Об'їзна – залишити без змін;
Олексієвського – Повстанська;
Олійника – Крива;
Гуденка – тимчасово відкласти перейменування;
20 Липня – Островецька.
