Не сумніваймося: вони знищать все

Усвідоммо кришталево ясно: вони знищать ВСЕ, до чого дотягнуться їхні руки. Не сумніваймося: знищать. Якщо не знищать, то викрадуть і привласнять. Це їхня мета: знищити нас як окрему націю і культуру. А "довести" світові, що нас немає і не було, звісно, простіше, коли нема доказів (артефактів) нашого існування.

 
Музей Сковороди на Харківщині після ракетного удару. 7 травня 2022 року
фото: Сергій Козлов

Довго матюкався. Видихнув. Тепер напишу спокійно.

Знищення музею Сковороди - не випадковість, а цілеспрямована дія. І в ХІХ, і в ХХ сторіччі росіяни завжди цільово знищували нашу культуру і наших культурних діячів, які не вписувалися в концепцію "одного народу" чи бодай "дружби народів".

Шанс вижити (і то тимчасово, до моменту, коли можна буде "остаточно вирішити українське питання") одержували лише ті митці, що сповідували малоросійство, були вторинними й нецікавими та геть не загрожували панівній культурі. Плюс для декорації залишали у пантеоні жменьку великих - Шевченка, Франка, Українку, яких побороти було годі, але можна було перетлумачити, вихолостити, спростити.

Все, що загрожувало російській культурі, знищувалося під корінь. Розстрілювалося, руйнувалося, спалювалося.

Й сьогодні завдання Росії так само просте: довести світові, що "перед ними", "до них" і "без них" на українських теренах не було якої-будь окремішньої вагомої культури. Суцільне "дике поле" - чи, як сказав нещодавно "ліберал" Сєва Новгородскій, "пустеля", - яку приходять цивілізувати колонізатори.

Усвідоммо кришталево ясно: вони знищать ВСЕ, до чого дотягнуться їхні руки. Не сумніваймося: знищать. Якщо не знищать, то викрадуть і привласнять. Це їхня мета: знищити нас як окрему націю і культуру. А "довести" світові, що нас немає і не було, звісно, простіше, коли нема доказів (артефактів) нашого існування.

Тому немає напівтонів. Щоб ми могли вижити як культура і нація, наріжним каменем політики держави має бути утвердження й зміцнення нашої ідентичності, нашої культури і нашої мови. Поряд з Міноборони, покликаним вборонити нас і нашу культуру фізично, має вирости значення Мінкультури та інституцій, котрі зберігають й розвивають наш дух.

І головне - жодного сантименту до імперської та російської спадщини. Жодного співіснування культур. Жодних пушкінів і толстих (кому є дорожчими за Сковороду, - їдьте в Росію й вклоняйтесь).

Про росіян - або як про варварів і убивць, або ніяк. "Не ми розпочинали цю війну, але нам її завершувати". Отак і завершимо.






Олена Полідович, Микола Бривко: Сторінками Биківнянського мартиролога: Марія Нога

У колекції Заповідника, з-поміж інших артефактів, зберігається фрагмент жіночого гребінця з написом «М. В. Нога», що слугував для фіксації жіночої зачіски.

Аліна Михайлова : Новій армії - нові ритуали. Без алкоголю

Війна — це дисципліна, ясний розум і сила волі. І ті, хто обирає деградацію, не мають права бути тут. Бо їхня слабкість — це чиясь смерть. Якщо хочеш вшанувати брата — будь сильним, тримай голову ясною і зроби все, щоб його жертва не була марною.

Віталій Яремчук: Чи заважає тягар історії українсько-польському порозумінню?

Рефлексії з приводу «Другого польсько-українського Комюніке».

Юрій Юзич: Дні київського терору. Документальний фільм 1919 року

Німеччина передала міністру закордоних справ 9 історичних фільмів про Україну. Серед художніх - один документальний. Про звірства більшовиків у 1919 році в Києві та Харкові.