Історія російської державності – це історія депортацій та примусу до еміграції непокірних

Сучасна Росія виявилася гідною спадкоємицею своїх предків. Від часу повномасштабного вторгнення понад 1 млн українців були насильно вивезені на територію агресора. Депортації – суть російського режиму. Доки він існує – виселення не припиняться. Імперія мусить бути зруйнована!

 

Початок Росії лежить у завоюванні Москвою Новгорода у 1470-х роках, після чого новгородці були розселені по Московії та асимілювалися, а позосталих через сто років добив Грозний. Так зник четвертий східнослов'янський етнос.

В подальшому депортації постійно супроводжували зростання імперії. Щоб не розтікатися мислю по древу, погляньмо лише на Україну та Крим.

У 1778 році, ще до завоювання Криму, Катерина ІІ руками Суворова виселила 33 тисячі християн з півострова на материк, переважно до майбутнього Маріуполя.

Після першої анексії 1783 року Потьомкін, багато чиновників та мандрівників пропонували геть виселити кримських татар з батьківщини, але тоді до цього не дійшло. Натомість Росія розправилася з ногайцями, які мешкали по всьому півдню України – до 1,5 млн людей. Вони зосередилися на Кубані, їх хотіли вигнати за Урал, вони повстали, були жорстоко вирізані Суворовим і мусили тікати на османський тоді Кавказ.

Після Кримської війни через утиски уряду понад 140 тисяч кримців та всі позосталі 120 тисяч ногайців Таврії та Кубані емігрували.

Радянський Союз взагалі не міг існувати без депортацій. В 30-х роках з України було вигнано 63720 родин "куркулів", з Криму – 4325, тобто разом до 270 тисяч людей.

У 1935-36 роках були вигнані з домівок 65 тисяч поляків та німців в Україні, у 1939-41 роках – до 1,3 млн поляків та українців на західній Україні, у 1941 році – під 700 тисяч німців з України та Криму, у 1942 році – 2 тисячі кримських італійців.

18 травня 1944 року почалася депортація кримських татар – 200 тисяч людей, у червні того ж року – до 50 тисяч кримських болгар, вірмен, греків та представників інших народів.

У другій половині 40-х – ще понад 200 тисяч українців з заходу країни були депортовані у глиб СРСР, понад 480 тисяч – з польських земель до УРСР.

Сучасна Росія виявилася гідною спадкоємицею своїх предків. Від часу повномасштабного вторгнення понад 1 млн українців були насильно вивезені на територію агресора.

Депортації – суть російського режиму. Доки він існує – виселення не припиняться.

Імперія мусить бути зруйнована!






Наталія Лебідь: Остання сльоза Степана Хмари

Дружина заздалегідь попередила медперсонал, що ставити Хмарі гастроназальний зонд не можна. Це викликає ретравматизацію – спогади про те, як у радянській тюрмі голодуючого Хмару годували насильно. Але зонд стояв. І Хмара – той самий Хмара, який був одним із облич Незалежності, і про якого замалим не складали легенди – був цілковито безпорадним, розіп’ятим на тому триклятому лікарняному ліжку. Він вже не міг говорити. Він плакав. Можливо, вперше у житті.

Роман Гуцул: Могили січових стрільців під асфальтом

Московські окупанти вчинили у Львові в 1960-х та 1970-х роках страшне святотатство - повністю зруйнували військові меморіали УГА на Янівському та Личаківському цвинтарях. Сотнями потрощених стрілецьких хрестів була встелена проїздна частина вулиці Суворова та тротуари, зверху залили асфальтом.

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайденр: Умиротворення в Мюнхені: світові війни, минулі й можливі

Симетрія між Німеччиною-Чехословаччиною 1938 року і Росією-Україною 2022 року є дивовижною, і якщо ми на мить зупинимося на цих подібностях, це допоможе нам ширше поглянути на сьогоднішній день. Зараз, більш ніж будь-коли, ми є в'язнями чуток, дезінформації та емоцій сьогодення. Історія може дати нам принаймні спокійнішу перспективу.

Ігор Сердюк: А Ви правда справжній професор?

"Професоре, пора! Там вже всі зібрались", – кличе мене чорнявий чоловік у військовій формі. Я виходжу з прохолодної темряви казарми надвір і на кілька секунд застигаю від сліпучого сонячного світла, що відбивається від білого піску під ногами. Надворі серпень 2024 року, довкола приземкуваті піщані пагорби, низенькі рідкі сосни. Страшенна спека й відсутність вітру згустили повітря до стану желе. Час-від-часу це желе здригається від вибухів – на військовому полігоні у центральній Україні відбуваються навчання артилеристів.