Історія російської державності – це історія депортацій та примусу до еміграції непокірних

Сучасна Росія виявилася гідною спадкоємицею своїх предків. Від часу повномасштабного вторгнення понад 1 млн українців були насильно вивезені на територію агресора. Депортації – суть російського режиму. Доки він існує – виселення не припиняться. Імперія мусить бути зруйнована!

 

Початок Росії лежить у завоюванні Москвою Новгорода у 1470-х роках, після чого новгородці були розселені по Московії та асимілювалися, а позосталих через сто років добив Грозний. Так зник четвертий східнослов'янський етнос.

В подальшому депортації постійно супроводжували зростання імперії. Щоб не розтікатися мислю по древу, погляньмо лише на Україну та Крим.

У 1778 році, ще до завоювання Криму, Катерина ІІ руками Суворова виселила 33 тисячі християн з півострова на материк, переважно до майбутнього Маріуполя.

Після першої анексії 1783 року Потьомкін, багато чиновників та мандрівників пропонували геть виселити кримських татар з батьківщини, але тоді до цього не дійшло. Натомість Росія розправилася з ногайцями, які мешкали по всьому півдню України – до 1,5 млн людей. Вони зосередилися на Кубані, їх хотіли вигнати за Урал, вони повстали, були жорстоко вирізані Суворовим і мусили тікати на османський тоді Кавказ.

Після Кримської війни через утиски уряду понад 140 тисяч кримців та всі позосталі 120 тисяч ногайців Таврії та Кубані емігрували.

Радянський Союз взагалі не міг існувати без депортацій. В 30-х роках з України було вигнано 63720 родин "куркулів", з Криму – 4325, тобто разом до 270 тисяч людей.

У 1935-36 роках були вигнані з домівок 65 тисяч поляків та німців в Україні, у 1939-41 роках – до 1,3 млн поляків та українців на західній Україні, у 1941 році – під 700 тисяч німців з України та Криму, у 1942 році – 2 тисячі кримських італійців.

18 травня 1944 року почалася депортація кримських татар – 200 тисяч людей, у червні того ж року – до 50 тисяч кримських болгар, вірмен, греків та представників інших народів.

У другій половині 40-х – ще понад 200 тисяч українців з заходу країни були депортовані у глиб СРСР, понад 480 тисяч – з польських земель до УРСР.

Сучасна Росія виявилася гідною спадкоємицею своїх предків. Від часу повномасштабного вторгнення понад 1 млн українців були насильно вивезені на територію агресора.

Депортації – суть російського режиму. Доки він існує – виселення не припиняться.

Імперія мусить бути зруйнована!






Декомунізація. Україна.: Деколонізація – це щоденна боротьба

Деколонізація – це не просто зміна табличок із назвами вулиць. Це щоденна боротьба з адміністративною байдужістю, бюрократичною тяганиною і, на жаль, навіть відкритим саботажем закону.

Віталій Мельничук: Перші демократичні парламентські вибори

Одинадцять років Україна чинить опір російському агресору. Цей опір - продовження віковічної національно-визвольної боротьби Українського народу з московським імперіалізмом. Одним із етапів цієї боротьби були історичні події кінця 1980-х – початку 1990-х років, коли Український народ зумів зорганізуватися та перемогти сильніший за себе Московський тоталітарний режим Союзу РСР.

Андрій Савчук: Церква, у якій черпав натхнення Параджанов

Коли Параджанов готував декорації для свого легендарного фільму "Тіні забутих предків", то, мабуть, навіть не підозрював, що рятує частину сакрального спадку від знищення. Йдеться про ікони зі старої дерев'яної церкви на Гуцульщині. Їх режисер забрав на зйомки, але так і не повернув. Як показав час – на краще. Бо храм через півтора десятиліття згорів дотла.

Володимир В'ятрович: Rigonda

Офіційне радіо (неофіційно зване "брехачем") безперестанно розповідало про неіснуючі успіхи, час-до-час розбавляючи монотонну мову дикторів офіційною совєтською попсою чи іноді класикою. І тільки Rigonda здатна була привносити в цю інформаційну сірість трохи нелегального кольору Заходу. Це дивне слово (яке я тоді не міг, ані вимовити, ані прочитати) прикрашало собою великий радіоприймач на чотирьох ніжках.