Ліквідація пам’яті

Боротьба з Дмітрієвим, Меморіалом, свободою у Росії - це, у тому числі, і продовження гібридної війни з Україною, нашим минулим і майбутнім. Якщо і домовлятися про щось з Путіним, якщо і проводити обміни, то серед перших, разом з нашими захисниками і кримськими татарами, має бути Юрій Дмітрієв

 

Щойно в Росії суд вирішив ліквідувати Міжнародний Меморіал, громадську організацію, яка відновлювала історичну правду і боролася за права людини. Ось цитата з виступу прокурора без перекладу:

"Прокурор в суде обвинил "Мемориал" в "искажении исторической памяти о Великой Отечественной войне", создании "ложного образа Советского союза как террористического государства", попытках реабилитировать нацистских преступников и открытой поддержке запрещенных организаций".

Меморіал підтримав Європейський Парламент, багато суспільних і політичних діячів.

Путін заявив, що "Мемориал" поддерживает террористические и экстремистские организации, неоднократно и "демонстративно" совершал нарушения и причислил к жертвам политических репрессий нацистских преступников".

Напади на Меморіал почалися після 2014 року. Тоді раптом російська влада змінила своє ставлення до вшанування пам'яті загиблих у Сандармосі.

Сандармох - лісове урочище в Медвеж'єгорському районі Республіки Карелія, за 19 км від м. Медвеж'єгорськ, неподалік від м. Повенець, де на площі 10 гектарів у 1930-х роках органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей. Серед жертв — переважно спецпоселенці і в'язні з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР, а також жителі навколишніх сіл. Усього на цій території виявлено 236 розстрільних ям.

Саме у Сандармосі розстріляно українську еліту: Курбаса, Підмогильного, Куліша, Вороного, Епіка, Зерова, Крушельницького, Поліщука, Чехівського, Шкурупія і багатьох інших.

Після 2014 року росіяни почали приховувати розстріли і стверджувати, що у Сандармосі на початку Другої світової війни фіни розстрілювали радянських військовополонених.

Це бездоказова вигадка.

Першим про Сандармох заговорив Юрій Дмітрієв.

Йому 65 років. Це чесний чоловік, який вручну переписував закриті архіви, сам розкопував приховані могили і відкрив для світу трагедію Сандармоху.

Напередодні йому присудили 15 років ув'язнення строгого режиму за навмисно сфальсифікованим принизливим обвинуваченням у сексуальних злочинах з донькою.

Російська влада у такий спосіб вирішила принизити і знищити Дмітрієва.

Якщо і домовлятися про щось з Путіним, якщо і проводити обміни, то серед перших, разом з нашими захисниками і кримськими татарами, має бути Юрій Дмітрієв.

І ще - боротьба з Дмітрієвим, Меморіалом, свободою у Росії - це, у тому числі, і продовження гібридної війни з Україною, нашим минулим і майбутнім.






Віталій Мельничук: Перші демократичні парламентські вибори

Одинадцять років Україна чинить опір російському агресору. Цей опір - продовження віковічної національно-визвольної боротьби Українського народу з московським імперіалізмом. Одним із етапів цієї боротьби були історичні події кінця 1980-х – початку 1990-х років, коли Український народ зумів зорганізуватися та перемогти сильніший за себе Московський тоталітарний режим Союзу РСР.

Андрій Савчук: Церква, у якій черпав натхнення Параджанов

Коли Параджанов готував декорації для свого легендарного фільму "Тіні забутих предків", то, мабуть, навіть не підозрював, що рятує частину сакрального спадку від знищення. Йдеться про ікони зі старої дерев'яної церкви на Гуцульщині. Їх режисер забрав на зйомки, але так і не повернув. Як показав час – на краще. Бо храм через півтора десятиліття згорів дотла.

Володимир В'ятрович: Rigonda

Офіційне радіо (неофіційно зване "брехачем") безперестанно розповідало про неіснуючі успіхи, час-до-час розбавляючи монотонну мову дикторів офіційною совєтською попсою чи іноді класикою. І тільки Rigonda здатна була привносити в цю інформаційну сірість трохи нелегального кольору Заходу. Це дивне слово (яке я тоді не міг, ані вимовити, ані прочитати) прикрашало собою великий радіоприймач на чотирьох ніжках.

Юрій Юзич: Степан Фіґура - сотник "Карпатської Січі", замордований мадярами

Сьогодні мало хто знає, що «Карпатська Січ» в березні 1939 року чинила спротив не лише угорським, але й польським окупантам. І лідером цього спротиву був чоловік із фото - Степан Фіґура.