Як 200 років російської пропаганди вбили багатовікову спільну історію українців та кримських татар

“Хитрі мусульмани, які лише й хочуть Вас обдурити, забрати ваших жінок і худобу, пограбувати вашу землю, щоб продати в Османській імперії”. Саме такий збірний образ кримського татарина пропагований в українську свідомість вже протягом двохсот років. Чому пропагований? Нумо з’ясуймо.

 
Малюнок Олександра Міхнушева

Повернемося до історичного періоду Гетьманщина-Кримське ханство-Московія. Які стосунки між ними? Якщо козаки були сусідами, з якими було важко домовитись, чи виконувати домовленості довгий час через ряд факторів, то Московія завжди сама залишалася васалом Кримського ханства. До 1700 року вона стабільно платила податки в казну кримського хана. Але про це – згодом.

Коли ми звертаємось до історії, то двоякі взаємини Кримського ханства і України дуже тісно пов'язані історичним минулим. Це не лише війна, політика, економіка, культура, це дуже схожа система відносин — те ж саме широке управління, схожа господарська структура, схожість поглядів на основних питаннях майнового міжнародного права.

І звичайно ж, це культурна і психологічна близькість жителів Криму і України. У них — однакова ментальність у війнах, бо на генетику українців і кримських татар вплинули одні і ті ж народи, племінні союзи — скіфи, кипчаки.

Яскравими прикладами співпраці може бути похід кримського хана Мухаммеда Гірея І на Москву у 1521 році, коли до нього проявили бажання приєднається козаки на чолі з козацьким старостою Остафієм Дашкевичем. І цей похід був дуже вдалим.

Неможливо не згадати також знаменний 1624 рік, коли козаки дійсно допомогли кримському хану Мухаммеду Гіраю ІІІ і його братові Шагіну Гіраю в протистоянні проти угруповання османської імперії в Криму.

І козаки взяли участь на боці кримських татар, і вони відстояли свої права. А вже взимку 24 грудня 1624 року в Запорізькій Січі був укладений Перший письмовий союз Дорошенка, який став на бік Мухаммеда Гірея ІІІ. Це було цілком обґрунтовано.

Рік по тому вже гетьман Каленик Андріевич підписав такий договір. З того часу можна вважати, що почалась сусідська взаємопідтримка і допомога. І вже в 30-х роках XVII століття хан дав указ про те, що він дозволяв приймати до лав кінноти козаків Січі, коли Кримське ханство повинне було здійснити похід.

 
Каленик Андріевич

І тут ми повертаємося до Московії, яка до 1700 року стабільно платила податки кримському хану. І ось якраз таки у XVIII столітті, коли Російська Імперія почала вже вести свою політику "сусідства", почався розвиток військової справи і почалась міфотворчість і фальсифікації.

Тобто, в цей період в історичних документах вперше починає відстежуватися наратив, що кримські татари — це насправді монголи, які прийшли в ХІІІ столітті до Криму. Абсолютно ігноруючи процеси етногенезу, підробляли документи і підтасовували факти.

Нагадую, що в той період Кримське ханство і Гетьманщина були дружні, їх відносини були скріплені партнерськими договорами і документами, і їх налагоджене сусідство напряму загрожувало цілісності кордонів і земель Московії.

Тому дуже логічно, що у XVIII столітті, в епоху Катерини, трапився розквіт процесів фальсифікації(як зараз науково доведено) і підроблені документи стверджують, що саме московити та люди з Московії були в Криму мало не з раннього Середньовіччя.

Сьогодні Росія – спадкоємиця тієї самої Московії, Російської Імперії, СРСР, і веде свою інформаційну політику, а потім захоплює чужі території (згадаймо окупацію Криму). І зараз вона знову діє звичними інструментами, щоб розділити сусідів, народи, яких пов'язувала тісна історія, щоб забути минуле і знову говорити про образ "злого ворога кримського татарина, який нічого доброго не може принести в Україну".

Ця політика так само пов'язана з "добрим старшим братом", який завжди захищає всіх від всіх, і робить це лише у тих випадках, коли йому це стратегічно вигідно.

Я думаю, кримськотатарському та українському народам потрібно зробити висновки з нашої історії і приділити пильну увагу розвінчанню міфу. Це наш єдиний шанс вберегти нашу культуру і захиститися від сусіда-загарбника.

 

Цього року в Україні стартував унікальний культурно-мистецький проєкт "Шлях/Yol", який покликаний відродити знання про кримськотатарські культуру, традиції, історію, мистецтво, освіту та релігію.

Роман Кабачій: Прецедент Пужників

Чим відомі Пужники – колишнє польське село, де у квітні має розпочатися процес ексгумації загиблих у 1945-му мешканців?

Ігор Полуектов: Остафій Дашкович і 112 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ

Черкаський і канівський староста Остафій Дашкович був одним із учасників військового походу на Московію 1521 року. Союзницькі українсько-татарські війська перемогли московське військо на річці Ока, зруйнували Володимир, Нижній Новгород та понищили територію Московського князівства аж до самої Москви. Тоді, 504 роки тому, за результатами відчайдушної звитяги українців та кримських татар, московський князь визнав свою васальну залежність від кримського хана і зобов'язався платити йому данину.

Олег Пустовгар: Художник, архітектор, етнограф, засновник Миргородського музею: до 170-річчя Опанаса Сластіона

1884 року в журналі "Нива" Опанас Сластіон надрукував малюнок до поеми "Катерина". Цей успіх спонукав до подальшої роботи над ілюструванням творів Шевченка. Ними молодий художник заслужив славу першого ілюстратора Тараса Шевченка.

Віктор Остапчук: На схилі літ пожив в самостійній Україні. Пам'яті Петра Остапчука

30 тому відійшов у вічність мій батько Петро Остапчук. В статті коротко його життєвий шлях від с. Верби в 1915-му до тої самої Верби в 1994 році: хутір, семінарія в Крем'янці, в'язниця в Дубні, просвітянство на Холмщині, філософія в Берліні, газета "Волинь" у Рівному та "Пінська правда" на Поліссі, втечі від НКВД та німецького СД, еміграція і повернення в Україну. Там і Гоголь, і Берестечко, Штуль і Самчук, та Сеник і Сціборський. Та після смерті з гробу удар по УПЦ-МП...