Щоденник Скотта: всі в хорошому стані, принаймні зараз

За ці дні дуже мало вартого запису, життя триває спокійно і навіть дещо монотонно. Усі ніби в порядку, жодних ознак пригнічення. Судячи з зовнішнього вигляду, поні зараз у найкращому стані за весь час; те саме стосується і собак, окрім одного-двох.

 

Від редакції: 25 листопада 1910, британський капітан Роберт Скотт тільки-но збирався покинути Нову Зеландію і вступити у гонку з норвежцем Руалем Амундсеном за право першим встановити свій рідний прапор на південному полюсі.

Із люб'язного дозволу перекладача "Історична правда" публікуватиме щоденникові записи керівника британської експедиції, що розміщуються на Фейсбук-сторінці "Полярний щоденник капітана Роберта Скотта".


Четвер, 20 липня – субота, 22

Записувати майже нічого: коні тримаються добре, всі в хорошому стані, принаймні зараз. Зранку п'ють чимало води.



Субота, 22 липня, продовження

Нам здається, що це, а також поліпшена вентиляція у стайні, сприяє покращенню; може, є користь також від збільшення пайки солі.

Сьогодні ще одна люта хуртовина – вітер розганяється до 72 миль на годину; партії Крозьє зараз, мабуть, непереливки. З вдячністю пригадую, що світла стає дедалі більше.



Понеділок, 24 липня

Вчора (у неділю) хуртовина не припинялася, а під вечір досягнула рекордної сили у 82 милі на годину. Флюгер анемометра трохи захищений: Сімпсон вважає, що на пагорбі покази мають бути на 20 вищими. Отже, за такої сили поривів вільний вітер, мабуть, досягає майже 100 миль на годину – ураганна сила.

Нельсон сьогодні знайшов свої сани перевернутими. Спокійно, зі звичною службою, провели неділю, щоб розірвати рутину буднів. Вчора під час нічної вахти на моїх очах вітер стрімко вщух і, згаснувши, залишив по собі нерухоме, майже гнітюче тепле повітря у 7º.

Сьогодні температура лишається порівняно високою. Сходив оглянути тріщину, в якій зондували глибину минулого тижня – тоді вона була розкрита на кілька футів, а поверхня між стінками вкрита тонкою кригою, тепер же вона стиснута у гострий торос заввишки 3-4 фути і завтовшки десь 18 дюймів – це, звісно, вплив теплої погоди.

 


Вівторок, 25 липня – середа, 26 липня

За ці дні дуже мало вартого запису, життя триває спокійно і навіть дещо монотонно. Усі ніби в порядку, жодних ознак пригнічення. Судячи з зовнішнього вигляду, поні зараз у найкращому стані за весь час; те саме стосується і собак, окрім одного-двох.

Світло швидко збільшується. Сьогодні (у середу) було дуже гарно опівдні: повітря було дуже ясне, і деталі Західних гір виринали у безмежно тендітній грі світла й тіні.


Продовження чекайте на нашій сторінці вже за тиждень.


Більше про експедицію Роберта Скотта читайте на сторінці Полярний щоденник капітана Роберта Скотта у Фейсбук.


Приємного читання!


N.B. Текст оригіналу перебуває у суспільному надбанні. Права на текст перекладу застережено.

Богдан Панкевич: Перший грандіозний протест

До цього часу "вибори" в СРСР були виключно фейковими – у бюлетенях був лише один кандидат на одну посаду. А тут вибори вперше в історії СРСР мали відбутися на основі нового законодавства – на альтернативній основі. Тому партійні органи всіма силами намагалися не допустити до висунення і реєстрації невигідних їм альтернативних кандидатів. Однак дух свободи вже витав у повітрі.

Юрій Юзич: Катерина Здориченко: зброєю і співом боролася за Україну

Воювала в складі студентського полку Січових Стрільців, який входив до корпусу на чолі з Євгеном Коновальцем. З діючої армії відряджена до Республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця, де співала в альтах. Її закордонний паспорт громадянки УНР був забитий відмітками про відвідування країн, де державний хор УНР популяризував Україну.

Володимир Притула: Трагедія в Сагрині і дивовижна родинна історія «порятунку в пеклі»

10 березня виповнюється чергова річниця трагічної події – знищення у 1944 році бойовиками польських парамілітарних структур українського села Сагринь на Холмщині. Я напишу лише те, що почув від тата і від дідуся – Олексія Притули. Доля була водночас і жорстока і лагідна до них, кілька разів подарувавши їм "порятунок в пеклі", як називав мій тато ці події у жахливу березневу ніч 1944 року.

Юрій Юзич: "Мирні переговори" диктаторів

Останнім часом багато пишуть про Мюнхенську змову 1938 року тоталітарного і демократичного світу. Але те, що зараз відбувається, більше нагадує наступний етап тої історії - "Віденський арбітраж" 2 листопада 1938 року. Де вивісили навіть синьо-жовтий прапор, але українців не допустили за стіл переговорів.