Щоденник Скотта: всі в хорошому стані, принаймні зараз

За ці дні дуже мало вартого запису, життя триває спокійно і навіть дещо монотонно. Усі ніби в порядку, жодних ознак пригнічення. Судячи з зовнішнього вигляду, поні зараз у найкращому стані за весь час; те саме стосується і собак, окрім одного-двох.

 

Від редакції: 25 листопада 1910, британський капітан Роберт Скотт тільки-но збирався покинути Нову Зеландію і вступити у гонку з норвежцем Руалем Амундсеном за право першим встановити свій рідний прапор на південному полюсі.

Із люб'язного дозволу перекладача "Історична правда" публікуватиме щоденникові записи керівника британської експедиції, що розміщуються на Фейсбук-сторінці "Полярний щоденник капітана Роберта Скотта".


Четвер, 20 липня – субота, 22

Записувати майже нічого: коні тримаються добре, всі в хорошому стані, принаймні зараз. Зранку п'ють чимало води.



Субота, 22 липня, продовження

Нам здається, що це, а також поліпшена вентиляція у стайні, сприяє покращенню; може, є користь також від збільшення пайки солі.

Сьогодні ще одна люта хуртовина – вітер розганяється до 72 миль на годину; партії Крозьє зараз, мабуть, непереливки. З вдячністю пригадую, що світла стає дедалі більше.



Понеділок, 24 липня

Вчора (у неділю) хуртовина не припинялася, а під вечір досягнула рекордної сили у 82 милі на годину. Флюгер анемометра трохи захищений: Сімпсон вважає, що на пагорбі покази мають бути на 20 вищими. Отже, за такої сили поривів вільний вітер, мабуть, досягає майже 100 миль на годину – ураганна сила.

Нельсон сьогодні знайшов свої сани перевернутими. Спокійно, зі звичною службою, провели неділю, щоб розірвати рутину буднів. Вчора під час нічної вахти на моїх очах вітер стрімко вщух і, згаснувши, залишив по собі нерухоме, майже гнітюче тепле повітря у 7º.

Сьогодні температура лишається порівняно високою. Сходив оглянути тріщину, в якій зондували глибину минулого тижня – тоді вона була розкрита на кілька футів, а поверхня між стінками вкрита тонкою кригою, тепер же вона стиснута у гострий торос заввишки 3-4 фути і завтовшки десь 18 дюймів – це, звісно, вплив теплої погоди.

 


Вівторок, 25 липня – середа, 26 липня

За ці дні дуже мало вартого запису, життя триває спокійно і навіть дещо монотонно. Усі ніби в порядку, жодних ознак пригнічення. Судячи з зовнішнього вигляду, поні зараз у найкращому стані за весь час; те саме стосується і собак, окрім одного-двох.

Світло швидко збільшується. Сьогодні (у середу) було дуже гарно опівдні: повітря було дуже ясне, і деталі Західних гір виринали у безмежно тендітній грі світла й тіні.


Продовження чекайте на нашій сторінці вже за тиждень.


Більше про експедицію Роберта Скотта читайте на сторінці Полярний щоденник капітана Роберта Скотта у Фейсбук.


Приємного читання!


N.B. Текст оригіналу перебуває у суспільному надбанні. Права на текст перекладу застережено.

Андрій Ковальов: Федір боявся писати листи додому... в Україну

Якось Федір Кривченко випадково почув про Голодомор в Україні, але зовсім не уявляв, що там на Батьківщині відбувається. До нього долітали лише чутки, загальна інформація і жодних деталей. Порівнював це з голодом, який спіткав Казахстан, але навіть не уявляв, з якою жорстокістю сталіністи винищували українців.

А. Королівський: "У свиней їжа була набагато краща". Спогади про Голодомор на Воронежчині

"У свиней їжа була набагато краща, поживніша, бо їх годували на експорт. У свинячому раціоні були зерно, бобове борошно, овочі, макуха і навіть молочні відходи. З усього цього ми й готували собі їжу, були задоволені що так вдало влаштувалися. Тепер не пропадем, думали ми".

Ігор Кулик: (Не)досліджена тема Революції Гідності – нове "прочитання" студентською молоддю!

Всеукраїнський конкурс наукових студентських робіт на тему Революції Гідності на честь Героя України Сергія Кемського започаткував і проводить Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності та громадська організація "Родина Героїв Небесної Сотні".

Володимир Стецик: День, коли все змінилося

Суперечки про скільки днів війні повертають мене до давнього запитання: а що було до 20 лютого 2014? Коли росіяни почали по-справжньому воювати з Україною? Ще в серпні 1991 року? З моменту виникнення московського князівства, чи 20 років тому, коли кремль остаточно відчув, що втрачає Україну?