Закликаємо консолідувати зусилля задля втілення українського державного проєкту меморіалізації Бабиного Яру

21 жовтня 2020 року відбулася зустріч Ініціативної Групи "Першого грудня" з Робочою групою з розробки концепції Комплексної меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАН України.

 

 

На зустрічі обговорили ситуацію, яка склалася навколо проєктів меморіалізації Бабиного Яру. 

Ініціативна група ознайомилася з Концепцією комплексної меморіалізації Бабиного Яру. Цю Концепцію у 2017-2019 рр. розробила група українських вчених на виконання розпорядження Кабінету міністрів України та на замовлення Міністерства культури України і Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр". Проєкт отримав схвальні відгуки української та міжнародної наукової спільноти.

Сутністю цього українського державного проєкту є створення модерного музейно-меморіального комплексу, який стане одним із просторів консолідації українського суспільства і  акцентуватиме увагу передусім на цінностях, а не лише на історичній інформації. Концепція спирається на переконання, що Бабин Яр є частиною української історії і його меморіалізація – справа української держави, зокрема українського громадянського суспільства.

За її здійснення відповідальні представники суспільства – український уряд та депутати Верховної Ради, обрані у демократичних виборах – як на загальноукраїнському рівні, так і місцевих виборах.

Музейно-меморіальний комплекс включатиме в себе:

  • ландшафтний меморіальний парк "Бабин Яр – Дорогожицький некрополь" (територія розстрілів, поховань та знищення трупів жертв під час нацистської окупації; територія навколишніх кладовищ; зону Куренівської катастрофи 1961 р.; природний заповідник Кирилівський гай);
  • Український музей Голокосту, в якому трагедію Голокосту буде представлено у масштабах цілої Європи з українського погляду, тобто з урахуванням особливого історичного досвіду України у ХХ сторіччі;
  • Меморіальний музей Бабиного Яру, присвячений, насамперед, долям усіх воєнних та повоєнних жертв Бабиного Яру та боротьбі за пам'ять про них.

У заяві Ініціативної групи "Першого грудня", оприлюдненій 13 жовтня ц.р., прозвучав заклик до суспільства активно підтримати український державний проєкт комплексної меморіалізації і тим самим визнати Бабин Яру частиною нашої спільної історії.

У відкритому листі українських вчених та громадських діячів, оприлюдненому у травні, наголошувалося на тому, що питання щодо вшанування жертв Бабиного Яру й облаштування в ньому меморіялу повинно перебувати винятково у віданні та під контролем Української держави й українського громадянського суспільства і не може бути передане в руки іноземних громадян чи приватних структур

Ініціативна група "Першого грудня" та Робоча група закликають консолідувати зусилля громадянського суспільства і посилити тиск на представників української влади задля втілення українського державного проєкту в життя.

З цією метою пропонуємо громадським організаціям та громадянам звертатися з відповідними запитами до народних депутатів України та новообраних депутатів Київської міської ради.

Освітнім та науковим установам рекомендуємо включити до своїх заходів упродовж наступного року, на який припадають 80-ті роковини Бабиного Яру, системне обговорення цієї трагедії як частини української історії і привернути увагу до місць пам'яті в різних регіонах України (зокрема, звернутися до тематичного інтерактивного ресурсу).

Представникам ЗМІ пропонуємо інформувати про український державний проєкт та різні його складові.

Консолідуючи наші зусилля, ми прагнемо створити загальнонаціональну платформу, яка могла би об'єднати усі зацікавлені сторони і була би майданчиком для конструктивної співпраці усіх державних, наукових, освітніх, громадських, політичних, національних, релігійних, благодійних, медійних організацій та окремих діячів, зацікавлених у втіленні української державної концепції.

Юрій Юзич: Катерина Здориченко: зброєю і співом боролася за Україну

Воювала в складі студентського полку Січових Стрільців, який входив до корпусу на чолі з Євгеном Коновальцем. З діючої армії відряджена до Республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця, де співала в альтах. Її закордонний паспорт громадянки УНР був забитий відмітками про відвідування країн, де державний хор УНР популяризував Україну.

Володимир Притула: Трагедія в Сагрині і дивовижна родинна історія «порятунку в пеклі»

10 березня виповнюється чергова річниця трагічної події – знищення у 1944 році бойовиками польських парамілітарних структур українського села Сагринь на Холмщині. Я напишу лише те, що почув від тата і від дідуся – Олексія Притули. Доля була водночас і жорстока і лагідна до них, кілька разів подарувавши їм "порятунок в пеклі", як називав мій тато ці події у жахливу березневу ніч 1944 року.

Юрій Юзич: "Мирні переговори" диктаторів

Останнім часом багато пишуть про Мюнхенську змову 1938 року тоталітарного і демократичного світу. Але те, що зараз відбувається, більше нагадує наступний етап тої історії - "Віденський арбітраж" 2 листопада 1938 року. Де вивісили навіть синьо-жовтий прапор, але українців не допустили за стіл переговорів.

Юрій Юзич: Невідоме фото Романа Шухевича

На цьому фото Роману Шухевичу 19 років, стоїть на початку лави без пластового капелюха. Після Служби Божої з пластунами, які таборували у Карпатах.