Закликаємо консолідувати зусилля задля втілення українського державного проєкту меморіалізації Бабиного Яру

21 жовтня 2020 року відбулася зустріч Ініціативної Групи "Першого грудня" з Робочою групою з розробки концепції Комплексної меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАН України.

 

 

На зустрічі обговорили ситуацію, яка склалася навколо проєктів меморіалізації Бабиного Яру. 

Ініціативна група ознайомилася з Концепцією комплексної меморіалізації Бабиного Яру. Цю Концепцію у 2017-2019 рр. розробила група українських вчених на виконання розпорядження Кабінету міністрів України та на замовлення Міністерства культури України і Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр". Проєкт отримав схвальні відгуки української та міжнародної наукової спільноти.

Сутністю цього українського державного проєкту є створення модерного музейно-меморіального комплексу, який стане одним із просторів консолідації українського суспільства і  акцентуватиме увагу передусім на цінностях, а не лише на історичній інформації. Концепція спирається на переконання, що Бабин Яр є частиною української історії і його меморіалізація – справа української держави, зокрема українського громадянського суспільства.

За її здійснення відповідальні представники суспільства – український уряд та депутати Верховної Ради, обрані у демократичних виборах – як на загальноукраїнському рівні, так і місцевих виборах.

Музейно-меморіальний комплекс включатиме в себе:

  • ландшафтний меморіальний парк "Бабин Яр – Дорогожицький некрополь" (територія розстрілів, поховань та знищення трупів жертв під час нацистської окупації; територія навколишніх кладовищ; зону Куренівської катастрофи 1961 р.; природний заповідник Кирилівський гай);
  • Український музей Голокосту, в якому трагедію Голокосту буде представлено у масштабах цілої Європи з українського погляду, тобто з урахуванням особливого історичного досвіду України у ХХ сторіччі;
  • Меморіальний музей Бабиного Яру, присвячений, насамперед, долям усіх воєнних та повоєнних жертв Бабиного Яру та боротьбі за пам'ять про них.

У заяві Ініціативної групи "Першого грудня", оприлюдненій 13 жовтня ц.р., прозвучав заклик до суспільства активно підтримати український державний проєкт комплексної меморіалізації і тим самим визнати Бабин Яру частиною нашої спільної історії.

У відкритому листі українських вчених та громадських діячів, оприлюдненому у травні, наголошувалося на тому, що питання щодо вшанування жертв Бабиного Яру й облаштування в ньому меморіялу повинно перебувати винятково у віданні та під контролем Української держави й українського громадянського суспільства і не може бути передане в руки іноземних громадян чи приватних структур

Ініціативна група "Першого грудня" та Робоча група закликають консолідувати зусилля громадянського суспільства і посилити тиск на представників української влади задля втілення українського державного проєкту в життя.

З цією метою пропонуємо громадським організаціям та громадянам звертатися з відповідними запитами до народних депутатів України та новообраних депутатів Київської міської ради.

Освітнім та науковим установам рекомендуємо включити до своїх заходів упродовж наступного року, на який припадають 80-ті роковини Бабиного Яру, системне обговорення цієї трагедії як частини української історії і привернути увагу до місць пам'яті в різних регіонах України (зокрема, звернутися до тематичного інтерактивного ресурсу).

Представникам ЗМІ пропонуємо інформувати про український державний проєкт та різні його складові.

Консолідуючи наші зусилля, ми прагнемо створити загальнонаціональну платформу, яка могла би об'єднати усі зацікавлені сторони і була би майданчиком для конструктивної співпраці усіх державних, наукових, освітніх, громадських, політичних, національних, релігійних, благодійних, медійних організацій та окремих діячів, зацікавлених у втіленні української державної концепції.

Василь Ільницький: Про єврейський Голокост, мадярський нацизм та нашу історичну пам'ять

27 січня міжнародна спільнота вшановує пам'ять жертв Голокосту. Серед монументальних скульптур Ужгорода є і скромний пам'ятник жертвам Голокосту. На інформаційній таблиці розмістили короткий напис: "У пам'ять про жертв Голокосту, які були вивезені із Закарпаття. Встановлено Урядом Угорщини за сприяння м.Ужгорода. 2016". І сам пам'ятник, і скупа інформація на ньому, спонукають до роздумів: хто саме, коли, куди, у якій кількості вивозив людей, а головне - яка доля була вготована жертвам примусової депортації, бо про це тут жодного слова!

Олександр Сапронов: Про 60 мільйонів росіян імені Трампа та українську історичну шизофренію

З одного боку, ми всіляко заперечуємо будь-яку суб'єктність УРСР та українців у Радянському Союзі, говорячи про "радянсько-російських окупантів", з іншого ж – коли Трамп щось ляпне, всіляко намагаємось довести, що УРСР в контексті Другої світової таки мала суб'єктність.

Юрій Юзич: На війні загинув пластун та ОУНівець Костянтин Жук

У травні 2024 року, прикриваючи відхід побратимів у Вовчанську Харківської області, загинув командир штурмових підрозділів полковник Костянтин Жук.

Богдан Панкевич: Подія, яка засвідчила силу і зрілість громадянського суспільства. Спогади учасника Ланцюга Злуки

35 років тому 21 січня 1990-го відбувся грандіозний Ланцюг Злуки "Українська Хвиля" - живий ланцюг Львів-Київ. Присвячений вшануванню Акта Злуки 22 січня 1919 року. В часи СРСР це була наймасовіша акція протесту проти комуністичного режиму і свідчення про єдність українців. Зараз важко повірити, що все це вдалося організувати громадським активістам під проводом Народного Руху України без жодних засобів комунікації. Але близько мільйона людей взялися за руки і з'єднали обидві українські столиці.