Пам’ять про трагедію не може бути приватизовано

Звернення Ініціативної групи “Першого грудня” щодо небезпек, пов’язаних із реалізацією приватного проєкту Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” .

 

3-го вересня 2020 року у газеті "День" було опубліковано Звернення українських євреїв до громадянського суспільства в Україні.

Підписанти листа звертали увагу української громадськості на небезпеки, пов'язані з реалізацією приватного проєкту Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" (МЦГБЯ). Як стверджують автори звернення, "цей проект запропоновано та фінансується російськими мільярдерами". Тому є небезпека, що він "стане потужним знаряддям російської пропаганди".

Ще раніше, у травні 2020 року було опубліковано Звернення української культурної та наукової спільноти щодо меморіалізації Бабиного Яру. Його підписали понад 750 осіб, зокрема відомі правозахисники, письменники, історики, політики, дипломати, філософи, освітяни, науковці, журналісти, митці, громадські діячі.

У ньому також було звернено увагу на те, що МЦГБЯ створено "з ініціативи та коштом російських бізнесменів" – а це є вкрай тривожним фактом у часи військової та гібридної агресії Росії проти України.

Ми, представники Ініціативної групи Першого грудня, поділяємо занепокоєння авторів Звернення українських євреїв. Ми також підписали Звернення української культурної та наукової спільноти і поділяємо його зміст.

Ми вважаємо, що проєкт, у якому є гроші російських мільярдерів, у час війни, яку веде Росія проти України, не може вважатися безстороннім.

Ми також вважаємо, що культура та політика пам'яті є невіддільною частиною суверенітету та суб'єктності України. Суверенітет і суб'єктність залежать не тільки від того, наскільки добре захищаються кордони країни. А й від того, чи здатна вона захищати свій культурний та інформаційний простір. 

На жаль, сьогодні Україна є мішенню як військової, так і інформаційної агресії з боку Російської Федерації. Елементами цієї агресії є різноманітні спроби нав'язати Україні:

  • політичний устрій (зокрема, зміни до Конституції, "особливий статус", федералізацію і т.д.),
  • інформаційний порядок денний (через роботу цілої мережі проросійських "медіа", зокрема телеканалів, сайтів, телеграм-каналів, троль-армій)
  • культурно-історичну пам'ять (зокрема, через поширення російських версій подій Другої світової війни)

Україна, як і кожна суверенна держава, не може допустити, аби хтось інший – а тим більше держава-агресор або бізнес, пов'язаний з державою-агресором – втручався в її суверенітет та вирішував замість неї, які кордони їй мати, яку конституцію приймати, який політико-адміністративний устрій вона матиме та яку культурно-історичну пам'ять формуватиме.

Ми знаємо, що окрім проєкту Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" в Україні ще з серпня 2015 року розпочався проєкт концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру, що її підготували українські історики за дорученням Кабінету Міністрів України.

Він може бути відкритим до інших партнерів, зокрема й для приватної спонсорської участі ззовні – але саме він має бути центром меморіалізації трагедій Другої світової війни, зокрема трагедії Бабиного яру та інших трагічних подій Голокосту в Україні.

Пам'ять про трагедію не може бути приватизовано. Тому реалізація приватного проєкту, у якому є гроші російських мільярдерів, без контролю з боку держави, єврейської спільноти в Україні, українського гуманітарно-історичного середовища, ми вважаємо порушенням культурно-історичної суб'єктності України – так само, як незаконна анексія Криму Росією та війна на Донбасі є порушеннями її політичного суверенітету.

Читайте також: Бабин Яр. Музей жахів режисера Хржановського

Ми закликаємо українське суспільство проявити свою небайдужість до цієї проблеми. Це частина нашої української історії і традиції, що є основою сучасної української політичної нації. Це є також основою культури пам'яті нашого суспільства.

Ми будемо невтомно звертатися до всіх відповідальних за політику пам'яті посадовців з вимогою дотримуватися державного інтересу у цьому питанні та всіх інших рішеннях.


Олександра Гнатюк, Володимир Єрмоленко, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Ігор Козловський, Мирослав Маринович, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків

Богдан Червак: Андрій Мельник і масакра у Львові 1925 року

16 вересня 1925 року серед ночі озброєні кийками охоронці вривалися у тюремні камери, силоміць викидували на коридор в'язнів і там починали їх бити кийками. У камеру, де перебував Андрій Мельник, направили двох головорізів Бора і Стонжка, що мали садистські нахили.

Олексій Мустафін: Свідок Армагеддона

Навесні 1457 року до нашої ери в долині біля міста Мегіддо фараон Тутмос III Менхеперра – найбільший з найвідоміших нам завойовників в історії Давнього Єгипту – здобув найблискучішу свою перемогу. Цю битву вважають першою детальною описаною битвою в історії людства. І місцем останньої битви добра і зла, біблійним Армагеддоном.

Олексій Макеєв : Що таке свобода? Український переклад Берлінської промови

Цього тижня виголосив на запрошення Фонду Фрідріха Науманна ХІХ Берлінську промову про свободу. Це традиційний для Берліна захід, який відбувається прямо біля Бранденбурзьких воріт. Раніше в різні роки промовцями були, наприклад, премʼєри Естонії Кая Каллас, Нідерландів Марк Рютте, британський історик Тімоті Ґартон Еш чи колишній Федеральний президент Німеччини Йоахім Ґаук. Вперше – українець.

Антон Дробович: 10 принципів меморіалізації війни

Хоча повномасштабна війна за нашу незалежність і досі триває, проте громади, родини загиблих і суспільство загалом не відкладають справу увічнення пам'яті та збереження правди про її перебіг до закінчення бойових дій. Для багатьох це можливість зберегти гідність людей і єдиний доступний спосіб установити соціальну й історичну справедливість.