Навіщо Путіну в Криму Республіка російських німців?

Те, що Росії Крим потрібен лише як військова база і вкладати колосальні кошти на його утримання вона не готова, - питання очевидне. Тому сьогодні РФ намагається використати анексований півострів як розмінну монету для торгівлі з європейськими державами.

 

Ще задовго до початку анексії спецслужби РФ почали просувати ідеї про те, що Крим завжди був російським. Проте із запровадженням європейськими державами економічних санкцій північний агресор почав пригадувати про грецькі і навіть німецькі корені півострова. Останні виявилися перспективнішими. Тому найближчим часом можна очікувати створення в окупованому Криму Республіки російських німців.

Причин цьому чимало, серед яких необхідність протистояти кримсько-татарському і українському фактору, вирішити питання економічного утримання півострова, добитися від провідної країни ЄС Німеччини зняття економічних санкцій, а найголовніше – назавжди вирішити питання відновлення німецької автономії в Поволжі.



Передісторія

Автономна Радянська Соціалістична Республіка Німців Поволжя (АРСРНП) існувала на території сучасної Російської Федерації з 1918. У серпні 1941 року Указом Президії Верховної Ради СРСР вона була ліквідована, а її населення звинувачене у підтримці гітлерівської Німеччини та виселене в степи Казахстану, Сибіру і Центральної Азії.

 

Питання реабілітації етнічних німців і відновлення їх автономії в Поволжі обговорювалось між СРСР та Німеччиною у 1960-х, 1972, 1978 роках, проте жодного результату переговори не дали.

У 1970-х роках КҐБ спробувало відновити "Республіку російських німців" на території Казахстану. Проте спроба не увінчалась успіхом і закінчилася масовими протестами казахської молоді. Вказані події описані в журналістському дослідженні "Радіо Свобода" під назвою "Почему 30 лет назад в Казахстане пытались создать Немецкую автономию".

Перед розпадом СРСР у 1989 році серед російських німців почали активно обговорюватись чотири варіанти створення Республіки російських німців – в Поволжі, в Калінінградському краю, а також на території материкової України та в Криму.

Тоді більшість представників німецького руху схилилися до твердження про доцільність її відновлення саме в Поволжі. Однак ідея німецької автономії в Україні і, зокрема, в Криму, не зникла.

В січні 2016 року Президент РФ В.Путін підписав Указ №34, яким до Указу №231/1992 "Про невідкладні заходи реабілітації російських німців" були внесені зміни про виключення пункту "щодо відновлення державності російських німців" в Росії.

Проте, в цьому ж році на окупованому Кримському півострові розпочинається створення Республіки російських німців.

Першим кроком була пропагандистська кампанія про німецьке національне поселення в селі Кольчугино Сімферопольського району, в яке нібито готові переїхати близько 4 тис. російських німців.

За дивним збігом обставин, у 2017 році в Німеччині низка проросійських структур на чолі з лідером "Міжнародного конвенту російських німців" Генріхом Гроутом та одним із очільників партії "Єдність" Олександром Штайнле провели засідання організаційного комітету з підготовки та проведення Всесвітнього Конгресу Російських Німців, на якому заявили про утворення представницького органу російських німців під назвою "Міжнародний фольксрат" та прийняли концепцію про відновлення державності російських німців. Цей документ дозволяє створення Республіки російських німців на території будь-якої держави.

До слова, 23 лютого 2018 року одна із найавторитетніших німецьких газет "Focus" повідомила, що німецьке Федеральне управління із захисту конституції (BfV) вважає очільника"Міжнародного конвенту російських німців" Генріха Гроута агентом впливу Росії в Німеччині. Крім того, в контексті роботи на Росію згадали депутата німецького Бундестагу Вальдемара Гердта, а також Олександра Штайнле.

 

У 2017 році питання щодо створення німецької автономії в Україні порушив голова Дніпропетровського товариства німецької молоді "Данпарштадт" Євгеній Гессен. У своєму зверненні він заявив, що етнічні німці можуть залишитись ні з чим, у разі якщо Україну буде поділено і попросив всіх німців України підтримати ідею створення автономії.

Щоправда вона не була підтримана німцями України, а сам Євгеній Гессен зараз переховується в Росії від українських правоохоронних органів.

Після цієї невдалої спроби питання створення німецької автономії знову повернулось до окупованого Криму.

У липні 2019 року в російському Сочі членом команди "Російські німці" Нічної хокейної ліги Росії Віталієм Карпенком створюється компанія "Berghaus Sochi Company", яка представляє інтереси "Міжнародного фольксрату російських німців".

 
На фото крайній зліва О. Штайнле, крайній справа – В. Карпенко

Наприкінці 2019 року на території окупованого Криму цією компанією розробляється концепція будівництва в околицях міст Бахчисарай і Євпаторія російсько-німецьких сіл та селищ з повним комплексом соціальних закладів (дитячих садків, шкіл, лікувально-профілактичних та оздоровчих центрів).

Для цього в м.Євпаторія були викуплені дві земельні ділянки загальною площею 23 га на суму 66 млн. рос. руб.

Проект передбачає будівництво на вказаній земельній ділянці котеджного селища для 1000 сімей російських німців.

Ще одне аналогічне поселення планується звести на території селища Глибокий Яр Скалістовського муніципального утворення Бахчисарайського району.

 
Схема проекту німецьких поселень в Криму

Таким чином, Росія в окупованому Криму повним ходом почала реалізовувати проект зі створення "Республіки російських німців". Тепер залишається лише очікувати адекватної реакції на ці події з боку України та Німеччини.

Наталія Лебідь: Остання сльоза Степана Хмари

Дружина заздалегідь попередила медперсонал, що ставити Хмарі гастроназальний зонд не можна. Це викликає ретравматизацію – спогади про те, як у радянській тюрмі голодуючого Хмару годували насильно. Але зонд стояв. І Хмара – той самий Хмара, який був одним із облич Незалежності, і про якого замалим не складали легенди – був цілковито безпорадним, розіп’ятим на тому триклятому лікарняному ліжку. Він вже не міг говорити. Він плакав. Можливо, вперше у житті.

Роман Гуцул: Могили січових стрільців під асфальтом

Московські окупанти вчинили у Львові в 1960-х та 1970-х роках страшне святотатство - повністю зруйнували військові меморіали УГА на Янівському та Личаківському цвинтарях. Сотнями потрощених стрілецьких хрестів була встелена проїздна частина вулиці Суворова та тротуари, зверху залили асфальтом.

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайденр: Умиротворення в Мюнхені: світові війни, минулі й можливі

Симетрія між Німеччиною-Чехословаччиною 1938 року і Росією-Україною 2022 року є дивовижною, і якщо ми на мить зупинимося на цих подібностях, це допоможе нам ширше поглянути на сьогоднішній день. Зараз, більш ніж будь-коли, ми є в'язнями чуток, дезінформації та емоцій сьогодення. Історія може дати нам принаймні спокійнішу перспективу.

Ігор Сердюк: А Ви правда справжній професор?

"Професоре, пора! Там вже всі зібрались", – кличе мене чорнявий чоловік у військовій формі. Я виходжу з прохолодної темряви казарми надвір і на кілька секунд застигаю від сліпучого сонячного світла, що відбивається від білого піску під ногами. Надворі серпень 2024 року, довкола приземкуваті піщані пагорби, низенькі рідкі сосни. Страшенна спека й відсутність вітру згустили повітря до стану желе. Час-від-часу це желе здригається від вибухів – на військовому полігоні у центральній Україні відбуваються навчання артилеристів.