Голові ОУН(б) Славі Стецько – 100 років!

14 травня виповнюється 100 років Славі Стецько - очільниці ОУН(б), депутата Верховної Ради трьох скликань

 

Мені пощастило знати пані Славу, неодноразово спілкуватися з нею.

Але найбільше запам'яталися зустрічі Голови ОУН Миколи Плав'юка із Головою ОУН(б) Славою Стецько свідком яких мені довелося бути.

Усі зустрічі були доброзичливими, я б сказав теплими. Ніколи не обговорювалися питання минулого ОУН і ОУНб, але завжди майбутнього України. Вражав непереборний оптимізм.

Одного разу я зауважив, що не бачу підстав для оптимізму, на що отримав відповідь: під час війни і на еміграції нам довелося пережити набагато складніші часи, але ми ніколи не втрачали віри в ідею незалежної України, а тому не існує таких труднощів яких би не змогла подолати Українська держава.

Це для мене був добрий урок.

З висоти часу бачу, що насправді не дуже багато діячів української еміграції відважилися покинути доволі комфортне життя на заході, де проживала родина і друзі та повернутися назавжди в Україну.

Микола Плав'юк і Слава Стецько зробили це без вагань.

Україні бракує людей формату Слави Стецько, а тому з особливою пошаною треба зберігати пам'ять про неї – свідка і безпосереднього учасника національно-визвольної боротьби українського народу за свої державність.

Олена Полідович, Микола Бривко: Сторінками Биківнянського мартиролога: Марія Нога

У колекції Заповідника, з-поміж інших артефактів, зберігається фрагмент жіночого гребінця з написом «М. В. Нога», що слугував для фіксації жіночої зачіски.

Аліна Михайлова : Новій армії - нові ритуали. Без алкоголю

Війна — це дисципліна, ясний розум і сила волі. І ті, хто обирає деградацію, не мають права бути тут. Бо їхня слабкість — це чиясь смерть. Якщо хочеш вшанувати брата — будь сильним, тримай голову ясною і зроби все, щоб його жертва не була марною.

Віталій Яремчук: Чи заважає тягар історії українсько-польському порозумінню?

Рефлексії з приводу «Другого польсько-українського Комюніке».

Юрій Юзич: Дні київського терору. Документальний фільм 1919 року

Німеччина передала міністру закордоних справ 9 історичних фільмів про Україну. Серед художніх - один документальний. Про звірства більшовиків у 1919 році в Києві та Харкові.