Історія творця легендарної "Катюші", якого розстріляв НКВД

Трохи цікавої історії: 11 січня була річниця розстрілу Георгія Лангемака. Одного з творців легендарної установки залпового вогню “Катюша”. Саме Лангемак винайшов реактивні снаряди до неї.

 
Колаж: milnavigator

Лангемака розстріляли у 1938 році за "врєдітельство". Чомусь адепти культу "велікай пабєди" не люблять про це згадувати і не носять його портрети на ходах "вєлікай пабєди".

Ось такий парадокс. Самій "Катюші" ставлять пам'ятники, а творець її – "враг народа", якого товариш Сталін "правільна расстрєлял".

Лангемак – наш земляк. Він народився в Старобільську Луганської області. Але оскільки творець "Катюші" не входив в число "правільних дєдов", до недавнього часу на просторах колишнього СРСР не існувало ні його пам'ятників, ні вулиць його імені.

Тільки в 2016 році при перейменуванні вулиць в Старобільську одну з декомунізованих вулиць назвали на честь Георгія Лангемака.

Так-так, ось ті самі "фашисти-бандеравци" згадали про творця "Катюші" і увічнили його ім'я. А "антифашисти", які б'ються в морокобісних припадках кожне 9 травня, чомусь не увічнили.

Упевнений, що всі ці любителі докоряти "дєди ваєвалі" навіть прізвища такого не чули і вважають, що Сталін особисто "Катюшу" винайшов.

Арештантське фото Георгія Лангемака
Арештантське фото Георгія Лангемака

Культ "Катюші" теж має вкрай цікаву історію. Вважається, що місцем першого бойового застосування "Катюші" було місто Рудня в Смоленській області.

14 липня 1941 батарея під командуванням І. А. Флерова завдала удару по Базарній площі цього міста. Тобто, перший залп радянської реактивної установки залпового вогню припав по радянському базару.

Даних про загиблих я не знайшов, зрозуміло, що їх швидше за все засекретили. Але снаряди, як відомо, не розбирають, хто німець і хто росіянин. Так що наслідки першого застосування "Катюш" по центру міста уявити собі нескладно.

До речі, на честь обстрілу власного міста в Рудні в 1967 році встановили пам'ятник "Катюші". А жителі цього міста до цих пір регулярно святкують ювілей цієї події.

Місто Рудня в Смоленській області
Місто Рудня в Смоленській області, РФ

Найсмішніше, що ці ж люди критикують українську армію за "абстрєли гарадов Донбасса".

Тетяна Терен: Утойя - острів збереження пам'яті

22 липня 2011 року норвезький правий екстреміст Андерс Брейвік убив 77 людей. Восьмеро загинуло під час вибуху бомби біля будівель парламенту в Осло, ще шістдесят дев'ять Брейвік убив того ж дня у молодіжному таборі на острові Утойя неподалік від Осло, перевдягнувшись у поліцейського. Це найбільші втрати в історії Норвегії після Другої світової війни. Нині острів позиціонує себе насамперед "як місце для збереження пам'яті і продовження життя".

Артем Чех: Безликий далекий траур

Велика сіра трагедія, глевка маса болю і страждань, список дрібним шрифтом нікому не відомих, нікому не потрібних, приречених на забуття. І добре, що забудуть не всіх. Але й не всіх пам'ятатимуть. Так є. І це ок. Хоч і хотілося б знати і пам'ятати усіх.

Юрій Гудименко: Україні потрібен власний Арлінгтон

Назви ваших сіл можуть увійти в історію гордо, як увійшов Арлінгтон, або з ганьбою, якщо частина мешканців буде силою перешкоджати будівництву військового кладовища. Це навіть дико звучить.

Олена Буруль: Як Голодомор з'явився і зник у любовному романі 1933 року

В листопаді 1933-го в газеті Welt Blatt, що видавалась у Відні, з'явився фрагмент роману Клотільде фон Штегманн "Завдяки тобі я знайшов батьківщину". Герой втікає з Радянського союзу до Німеччини у бочці, перепливаючи Дністер, там влаштовується на роботу, рятує дочку консула від падіння з коня. Всі ознаки третьосортного чтива для домогосподарок. Якби не початок роману, де йдеться про жорстоку більшовицьку політику і детально описуються події Великого голоду в Україні.