Спецпроект

7 підписів кожні 10 хвилин. Петиція про визнання Німеччиною Голодомору

42 підписи за годину, 1008 підписів за день, з такою швидкістю 14 травня з'являлись нові підписи під петицією, за те щоб Німеччина визнала Голодомор геноцидом.

42 підписи за годину, 1008 підписів за день, з такою швидкістю 14 травня з'являлись нові підписи під петицією, за те щоб Німеччина визнала Голодомор геноцидом.

Тепер, після того як про петицію розповіли Оксана Забужко, Сашко Положинський та інші відомі українці, швидкість виросла в півтора рази і за годину петицію підписує 63 людини. Втім навіть цього замало.

Ця швидкість дозволить зібрати 31762 підписів до 27/05. Тобто лише дві третини від необхідної кількості і то за умови що заокеанські українці підтримують темпи підписання поки ми спимо.

Щоб встигнути, нам треба збирати по два підписи щохвилини, 21 підпис кожні десять хвилин, 130 підписів щогодини . Тобто вдвічи швидше.

 

Якщо вам не байдужа ця справа, подумайте чи використали ви усі можливості для поширення інформації про спільну справу німецьких українців:

1. Чи підписали петицію ви особисто?

Цей крок найважливіший. Якщо відкладали на потім – саме час це зробити. Ось ця інструкція вам допоможе https://docs.google.com/…/1MIBoEiHa32nzvCZkfFa2ehGmY8y…/edit

2. Чи розповіли про неї своїм друзям і пересвідчились що принаймні п'ятеро теж підписало її?

Якщо друзі не чули про Голодомор покажіть їм ось цю мапку https://www.google.com/maps/d/embed… на ній зібрані свідчення тих, хто пережив Голодомор. Нехай знайдуть на мапі те місце, звідки вони родом і прочитають що відбувалось там в 1932-33 роки.

3. Чи поширили інформацію про неї в тих соцмережах, якими користуєтесь?

Використовуйте фейсбук, твіттер чи інстаграм – щоб вам більше подобається. Якщо ви маєте свій канал на ютуб – відеозвернення теж підходить. Можете написати свій власний допис з посиланням на інструкцію, яка вказана вище, або поширити допис когось з відомих людей, які підтримали петицію.

Подібні дописи є у Славка Вакарчука, Оксани Забужко, Сашка Положинського, Вахтанга Кіпіані, Андрія Любки, Богдана Логвиненка, Олександра Зінченка, Ірини Геращенко та багатьох інших.

4. Чи поставили собі у фейсбуці на аватарку рамку, яка б розповідала про петицію цілодобово?

Саму рамку можна взяти ось тут https://www.facebook.com/profilepicframes/?selected_overlay_id=176719266586485 під час встановлення кінцевою датою показу вибирайте 27/05, щоб рамка не зникла передчасно. Також не забудьте додати до аватарки опис з посиланням на інструкцію для підписання петиції, яка згадується в першому пункті, вище.

Це саме той випадок коли великі зміни залежать від кожної людини, від всіх нас. Цей той "ефект метелика" який можеш спричинити саме ти. Будьмо разом, будьмо небайдужими і в нас все вийде.

Вахтанг Кіпіані: Киримли - це татари з Криму

Чергова річниця депортації: Берiя добре розумiв бажання Сталіна, й усе зробив блискавично. У "столипiнськi" вагони завантажили 180014 громадян (насправдi набагато бiльше), з них абсолютна бiльшiсть - малi дiти та старi. Ідеологія визвольного руху - знати правду, говорити правду, вимагати повернення на батькiвщину.

Олег Пустовгар: Ленінський концтабір неподалік Полтави

Свій концтабір "вірні ленінці" з ВЧК розмістили неподалік Полтави, на Шведській Могилі. Там до 1920 року діяли заклади освіти і милосердя, зокрема учительська семінарія (тепер там НДІ свинарства Національної Академії Наук України) і церковно-парафіяльна школа. Їхні будівлі були передані губернському управлінню ВЧК, діячі котрого і відкрили концтабір 25 травня 1920 року. Жертвами політичних репресій того часу, в'язнями цього концтабору стали понад три сотні осіб.

Станіслав Кульчицький: МОН України прагне визначати життя або смерть вітчизняної науки

Міністерство освіти і науки України опублікувало на своєму офіційному сайті проєкт наказу "Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової діяльності". Кожний, хто має зауваження або пропозиції може до 17 травня 2024-го адресувати їх на електронну пошту МОН. У мене є зауваження, але хочу звернутися з ними не в міністерство, а до громадськості з ґвалтом: йдеться про життя або смерть вітчизняної науки!

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайдер: Росія може програти цю війну

9 травня Росія святкує День Перемоги, вшановуючи розгром нацистської Німеччини у 1945 році. Всередині країни це ностальгія. У 1970-х роках радянський лідер Лєонід Брєжнєв створив культ перемоги. Росія за Путіна продовжила цю традицію. У лютому 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення до свого сусіда, консенсус полягав у тому, що Україна впаде за лічені дні. Успіх Москви не на полі бою, а в наших головах. Росія може програти. І вона повинна програти, заради світу – і заради себе самої.