Бульвара Гавела у Києві не буде. Без Тебе

Перемога тих, хто проти імені Гавела у Києві – це перемога невігластва і безсилля сильних. Лишилося менше доби, щоб зробити цей символічний вибір між силою моралі і невіглаством, між відповідальною громадянськістю та самототаліторизмом, між облудою і життям в правді.

Бульвара Гавела у Києві не буде...

…якщо Ти не зробиш маленьке зусилля.

Для Києва Вацлав Гавел – не герой. Ініціатиіва "Бульвар Вацлава Гавела", яку розпочали громадські активісти три місяці тому, ризикує захлинутися.

Ті, хто вважає, що Гавел для Києва не герой і його ім’я тут геть не потрібне, випереджають прихильників Гавела у голосуванні на сайті Київської міської державної адміністрації.

Я – у розпачі. Хто може бути проти одного із найбільших моральних авторитетів цілої Європи у ХХ столітті?!

Дорогі Кияни! Це буде абсолютною ганьбою для міста, коли ця прекрасна ініціатива провалиться!

 Вацлав Гавел і естафетна паличка свободи. Київ, Майдан, лютий 2005 року. Фото Миколи Лазаренка

Коли Вацлав Гавел залишив цей світ, "Історична правда" опублікувала переклад фрагментів його геніального есею "Сила безсилих" - маніфесту громадянських змін, книжки рецептів з подолання посттоталітарної симптоматики.

Кілька місяців тому "Сила безсилих" вперше вийшла українською у повному обсязі. Ми прочитуємо необхідні книжки майже через 40 років, після їх виходу! "Сила безсилих" - це один з найкращих підручників демократії.

Ми ризикуємо безнадійно відстати розумово, якщо не будемо читати такі книжки.

Ми ризикуємо безнадійно відстати розумово, якщо не будемо читати.

Перемога тих, хто проти імені Гавела у Києві – це перемога невігластва і безсилля сильних.

Лишилося менше доби, щоб зробити цей символічний вибір між силою моралі і невіглаством, між відповідальною громадянськістю та самототаліторизмом, між облудою і життям в правді.

І просто згадайте ці слова Гавела: "Момент, коли життя у правді перестає бути просто запереченням життя у брехні і стає звичним - це момент, коли народжується щось, що можна назвати "незалежним духовним, соціальним і політичним життям суспільства".

Дуже прошу знайти 5 хвилин свого часу: нам треба більше Гавела у нашому житті. Свій вибір можна і треба задекларувати на сайті КМДА.

Без Твого маленького зусилля - сила безсилих перетворюється на силу невігластва. 

Володимир Стецик: День, коли все змінилося

Суперечки про скільки днів війні повертають мене до давнього запитання: а що було до 20 лютого 2014? Коли росіяни почали по-справжньому воювати з Україною? Ще в серпні 1991 року? З моменту виникнення московського князівства, чи 20 років тому, коли кремль остаточно відчув, що втрачає Україну?

Юрій Юзич: Сотники Армії УНР із Куп’янська

В Армії УНР воювало щонайменше 6-ро старшин (офіцерів), уродженців Куп'янська.

Ігор Бігун: Пам’яті дослідника та популяризатора УПА Владислава Сапи

4 листопада раптово та передчасно помер мій приятель та однодумець, невтомний дослідник і популяризатор історії Української повстанської армії Владислав Сапа. Йому було лише 32 роки — народився 1 травня 1992-го.

Віталій Скальський: «Крутянці» Кушніри: верифікація історичними джерелами

У різних виданнях та публікаціях про бій під Крутами серед його учасників постійно згадуються двоюрідні брати Кушніри – Іван та Михайло. Нібито обидвоє родом з Галичини, з с.Купновичі. Іван нібито загинув, а Михайлові "пощастило повернутись живим". Та чи є підстави вважати, що вони брали участь у бою?