Кілька фактів про 17 вересня 1939 року. Коротко і по суті

Що саме порушив Радянський Союз, коли перетнув кордон із Польщею? Чи підпадають дії СРСР під визначення агресії? Який був план СРСР щодо Польщі? Відповіді про "визвольний похід" Червоної армії 1939-го.

1. Радянський Союз порушив ряд підписаних ним міжнародних домовленостей, зокрема,

а) "ризький" мирний договір з Польщею від 18 березня 1921 р.,

б) польсько-радянський Пакт про ненапад від 25 липня 1932 р.,

в) Договір про відмову від війни як знаряддя національної політики (відомий як пакт Бріана-Келлога), котрий підписали і Польща, і СРСР.

2. Дії Радянського Союзу чітко підпадають під Конвенцію про визначення агресора 1933 р., котра була підписана і Польщею, і СРСР (до речі саме СРСР був ініціатором розробки цього документу).

Цитую: агресором був той хто здійснить "объявление войны другому государству; вторжение своих вооруженных сил, хотя бы без объявления войны, на территорию другого государства; нападение своими сухопутными, морскими или воздушными силами; хотя бы без объявления войны, на территорию, суда или воздушные суда другого государства; морскую блокаду берегов или портов другого государства; поддержку, оказанную вооруженным бандам, которые, будучи образованными на его территории, вторгнутся на территорию другого государства, или отказ, несмотря на требование государства, подвергшегося вторжению, принять, на своей собственной территории, все зависящие от него меры для лишения названных банд всякой помощи или покровительства". Чітко і ясно.

3. Свої дії СРСР виправдовував тим, що "Варшава, как столица Польши, не существует больше. Польское правительство распалось и не проявляет признаков жизни". Але, на той момент Варшава захищалась, а польський президент, уряд і верховний головнокомандувач знаходилися на польській території.

Саме вступ Червоної армії змусив їх залишити країну, що сталося вночі з 17 на 18 вересня.

4. Польський посол В.Гжибовський на знак протесту відмовився приймати ноту радянського уряду, яку йому зачитав заступник наркома закордонних справ Потьомкін. Тому нота так ніколи і не була вручена офіційно, її переслали до польського посольства кур'єром.

5. Посла було викликано до наркомату приблизно о 2.00 за московським часом, він прибув туди приблизно о 3.00. На цей час радянські війська вже перейшли кордон і зав'язали бої з польськими прикордонниками.

Піші розвідувальні партії радянських кавалерійських дивізій (аналог сучасних ДРГ) перейшли Збруч о 2.00 і почали ліквідацію польських застав, аби розчистити дорогу власним військам.

Однак тихо зробити цього не вдалося, польські прикордонники чинили опір, котрий у деяких місцях, як наприклад у Гусятині, тривав до післяобідніх годин.

6. В початкові плани Москви входило створення на землях між Бугом, Сяном і Віслою Польської РСР і включення її шляхом скликання "народних зборів" (аналогічних західноукраїнським і західнобілоруським) до складу Радянського Союзу. Однак, від цих планів відмовилися, а вказані території "поміняли" з німцями на Литву.

Дивіться також:

Як нацисти і сталіністи ділили Україну

6 російських міфів про Пакт Гітлера-Сталіна

Гітлер вітає Сталіна з днем народження у "Правді". СКАНИ

Пакт Молотова-Ріббентропа: коли Вікіпедія помиляється. ФОТО

Кілька людей, два диктатори і одне місто: оборона Львова 1939 року

1939: союзники з Третього рейху та СРСР святкують перемогу. ВІДЕО

Друга світова по-українськи. Думки істориків

Олена Полідович, Микола Бривко: Сторінками Биківнянського мартиролога: Марія Нога

У колекції Заповідника, з-поміж інших артефактів, зберігається фрагмент жіночого гребінця з написом «М. В. Нога», що слугував для фіксації жіночої зачіски.

Аліна Михайлова : Новій армії - нові ритуали. Без алкоголю

Війна — це дисципліна, ясний розум і сила волі. І ті, хто обирає деградацію, не мають права бути тут. Бо їхня слабкість — це чиясь смерть. Якщо хочеш вшанувати брата — будь сильним, тримай голову ясною і зроби все, щоб його жертва не була марною.

Віталій Яремчук: Чи заважає тягар історії українсько-польському порозумінню?

Рефлексії з приводу «Другого польсько-українського Комюніке».

Юрій Юзич: Дні київського терору. Документальний фільм 1919 року

Німеччина передала міністру закордоних справ 9 історичних фільмів про Україну. Серед художніх - один документальний. Про звірства більшовиків у 1919 році в Києві та Харкові.