Спецпроект

Пам'ятник Висоцькому: вшанування чи знущання?

Мені цікаво, яким чином обирався переможний проект пам'ятнику Висоцькому в Харкові? Методом наукового тику? Мені соромно за свій університет та за свого ректора, який серед інших членів журі обирав цей зліплений, вибачте, наче з відходів пам'ятник.

Сьогодні в Харкові було затверджено проект пам’ятника геніальному, всесвітньо відомому поету, барду, видатному акторові, особистості, просто Людині з великої літери, яку я дуже поважаю.

Тому.

Мені цікаво, яким чином обирався переможний проект? Методом наукового тику? Мені соромно за свій університет та за свого ректора, який серед інших членів журі обирав цей зліплений, вибачте, наче з відходів пам'ятник.

Автори чудово попрацювали над психологічним портретом та життєписом великого поета, вліпивши туди навіть Марину Владі та коней. На тлі всього цього сам Висоцький виглядає недолугим маленьким коником зі скрипкою.

Що з його одягом? Що з обличчям? Він переживав кожну пісню, кожен рядок... Де страждання, або хоч якась емоція? На папері? Тоді навіщо взагалі було ставить на нього фігуру людини? Щоб передати "Поэты ходят пятками по лезвию ножа и режут в кровь свои босые души"?

Проект-переможець, який Кернес обіцяє встановити в Харкові вже наступного року. Всі фото: Медіапорт

Немає там і цього, фігура наче зісковзує з листа паперу, а не ріже п'яти, просить прибрати геть його звідти, маленького і жалюгідного. Глиба паперу просто "з'їдає" фігуру. Як шкода, що харків'яни і гості міста побачать його саме таким.

Так, можна сказати, що критики знайдуться завжди, але ж очевидно, що в конкурсі були кращі роботи, як, наприклад, робота з відеоекраном та порожнім стільцем, дуже доречна і символічна, бо Висоцького неможливо "зробити", нам лишається тільки його літературний спадок.

При оголошенні результатів конкурсу громадська думка не враховувалася

Розумію, пошкодували грошей. Це ж мінус "бентлі" Кернеса. Добре, чому тоді не робота з номером 72727, де зображено і коня, і майстерно обличчя поета, і гітару... Без зайвого, з поривом, з почуттям, скромно і геніально, як сам Висоцький?

Мабуть, цей проект замалий для грошових махінацій влади, там багато не "наколядуєш".

Проект №72727

Залишається надія на прихильників Великого поета, барда, актора й так далі - можливо, вони змусять журі замислитися, ЯК за місяць Лівшіц і Ко робили цей проект і чи не слід "попридержать коней" та з серйозністю поставитися до конкурсу та робіт й обрати оптимальний варіант.

Р.S.: Особистої неприязні до вище згаданих осіб не маю, викладаю думку лише стосовно робіт.

Дивіться також:

Кернес хоче в Харкові пам'ятник Висоцькому

У Харкові демонтують монумент Незалежності України. ФОТО

Скандальний пам'ятник Висоцькому в Одесі "трохи перероблять". ФОТО

Коли помер Висоцький, Москва святкувала Олімпіаду. ВІДЕО

Богдан Червак: Андрій Мельник і масакра у Львові 1925 року

16 вересня 1925 року серед ночі озброєні кийками охоронці вривалися у тюремні камери, силоміць викидували на коридор в'язнів і там починали їх бити кийками. У камеру, де перебував Андрій Мельник, направили двох головорізів Бора і Стонжка, що мали садистські нахили.

Олексій Мустафін: Свідок Армагеддона

Навесні 1457 року до нашої ери в долині біля міста Мегіддо фараон Тутмос III Менхеперра – найбільший з найвідоміших нам завойовників в історії Давнього Єгипту – здобув найблискучішу свою перемогу. Цю битву вважають першою детальною описаною битвою в історії людства. І місцем останньої битви добра і зла, біблійним Армагеддоном.

Олексій Макеєв : Що таке свобода? Український переклад Берлінської промови

Цього тижня виголосив на запрошення Фонду Фрідріха Науманна ХІХ Берлінську промову про свободу. Це традиційний для Берліна захід, який відбувається прямо біля Бранденбурзьких воріт. Раніше в різні роки промовцями були, наприклад, премʼєри Естонії Кая Каллас, Нідерландів Марк Рютте, британський історик Тімоті Ґартон Еш чи колишній Федеральний президент Німеччини Йоахім Ґаук. Вперше – українець.

Антон Дробович: 10 принципів меморіалізації війни

Хоча повномасштабна війна за нашу незалежність і досі триває, проте громади, родини загиблих і суспільство загалом не відкладають справу увічнення пам'яті та збереження правди про її перебіг до закінчення бойових дій. Для багатьох це можливість зберегти гідність людей і єдиний доступний спосіб установити соціальну й історичну справедливість.