Спецпроект

Як написати на "Історичну Правду" (FAQ)

За тиждень існування "Історичної Правди" ми отримали перші відгуки в листах на редакційну пошту і в коментарях. Якщо відкинути паранойю на тему "Ви агенти ЦРУ/КДБ", то вимальовується блок запитань, які звучать постійно.

За тиждень існування "Історичної Правди" ми отримали перші відгуки в листах на редакційну пошту і в коментарях. Якщо відкинути відверту паранойю на тему "Ви агенти ЦРУ/КДБ", то вимальовується блок запитань, які звучать постійно.

Тому ІП підготувала такий собі FAQ - відповіді на питання, які звучать найчастіше.

Чому ви ігноруєте повсякдення?

Про повсякдення достатньо пише "Українська Правда". До того ж минуле завжди пов'язане з сьогоднішнім днем - чи ми пишемо про Десятинну церкву, чи про сталінські розстріли, чи про колонізацію Лівобережжя.

Чи можу я написати на "Історичну Правду"?

Звичайно. Надсилайте ваші пропозиції через редакційну пошту - istpravda@gmail.com або через форму зворотнього зв'язку. Редакція ІП розгляне будь-які пропозиції щодо текстів. Одне прохання: не шліть одразу весь текст, а спершу напишіть один-два абзаци про тему матеріалу, жанр, ілюстрації тощо.

Які теми вас найбільше цікавлять?

"Історичній Правді" дуже не вистачає краєзнавчих екскурсій по яскравих місцях України і світу. Ваша розповідь про історію місця, де ви живете, з якісними фотографіями і цікавим викладом прикрасить сайт.

Важливим є викладання історії - особливо у школах і вузах. Якщо у вас є варті уваги подробиці уроків і занять з історії, надсилайте.

Взагалі ж пишіть про все, що вважаєте цікавим, тільки пишіть цікаво :)

Чому ви піарите націоналістичні організації минулого?

Ми просто підтримуємо історичну дискусію, яка майже припинилася на офіційному державному рівні.

Чому ви піарите радянські часи?

"Історична Правда" згадує радянські часи так само, як і всі інші. Вони були, і тому ми про них пишемо.

Чому ви пишете про Ярему Вишневецького і Троцького - представників антиукраїнських, антидержавницьких сил?

Тому що і Ярема, і Троцький, і ще безліч людей народилися і жили в Україні. Тому що це теж наша історія.

В нашій родині є колекції старих поштових листівок (фотографій, монет, зброї тощо). Чи цікавить це "Історичну Правду"?

Дуже цікавить. Такі колекції - живий і безпристрастний подих історії. На ІП цьому присвячена окрема рубрика - "Артефакти".

Будь-які матеріальні свідчення давніх часів, від листівок до автомобілів, є важливими і цікавими. Побут говорить про минуле не менше, ніж політичні документи.

Це стосується не тільки речей, але й спогадів (читайте нижче).

Наше видавництво видає книги історичної тематики. Чи можна про них написати у розділі ІП "Книжки"?

Так. Пишіть istpravda@gmail.com .

Чи буде "Історична Правда" збирати спогади читачів про минуле?

Так, ми плануємо проводити акції на кшталт "1939-1945: Неписана історія" . До речі, вони є безстроковими - якщо ви хочете розповісти сімейні перекази про те, як ваша родина пережила Другу світову, пишіть на редакційну пошту або на ist.1945@gmail.com.

Я початкуючий історик (студент, аспірант, науковець) і працюю над такою-от темою. Чи можна опублікувати мої дослідження в розділі "Студії"?

Звичайно, можна. Авторські наукові роботи - для них і створено цей розділ. Коротко напишіть про свою роботу на редакційну пошту.

У вашому тексті є помилка (у мене є зауваження щодо матеріал на ІП).

Ми з вдячністю прислуховуємся до зауважень наших читачів - пишіть в коментарі або на пошту. Прохання, щоб вони були по суті.

Будемо раді почути ваші зауваження, а особливо пропозиції. Якщо ви бачите можливість поліпшити наш контент (додатковими фото, інформацією, деталями, архівними документами тощо), обов'язково пишіть.

Ми створюємо "Історичну Правду" разом з вами.

P.S.:  Про редакційні засади і структуру "Історичної Правди" можна дізнатися у розділі "Про проект" , лінк на який є внизу головної сторінки.

Теми

Ірина Цибух: Посмертний лист Ірини Цибух

Журналістка, медик добровольчого батальйону "Госпітальєри" Ірина Цибух із позивним "Чека" загинула на фронті 29 травня, їй було 25 років. Посмертний лист опублікував брат Ірини Юрій.

Петро Долганов: "Зміщення акцентів", чи пошук істини? Якою має бути українська відповідь на інструменталізацію пам’яті про Голокост під час війни

Успішний і вільний розвиток студій Голокосту – вже сам по собі засвідчуватиме абсурдність аргументів кремлівської пропаганди. Детальніше вивчення тих напівтонів, до інструменталізації яких часто вдаються російські пропагандисти, – чи не найкраща "зброя" в контрпропагандистській діяльності.

Тетяна Терен: Утойя - острів збереження пам'яті

22 липня 2011 року норвезький правий екстреміст Андерс Брейвік убив 77 людей. Восьмеро загинуло під час вибуху бомби біля будівель парламенту в Осло, ще шістдесят дев'ять Брейвік убив того ж дня у молодіжному таборі на острові Утойя неподалік від Осло, перевдягнувшись у поліцейського. Це найбільші втрати в історії Норвегії після Другої світової війни. Нині острів позиціонує себе насамперед "як місце для збереження пам'яті і продовження життя".

Артем Чех: Безликий далекий траур

Велика сіра трагедія, глевка маса болю і страждань, список дрібним шрифтом нікому не відомих, нікому не потрібних, приречених на забуття. І добре, що забудуть не всіх. Але й не всіх пам'ятатимуть. Так є. І це ок. Хоч і хотілося б знати і пам'ятати усіх.