Спецпроект

"Русский Крым"? Національний склад регіону у 1897, 1926, 2001 рр.

Українці у першій чверті ХХ ст. проживали в основному у Джанкойському, Євпаторійському, Керченському повітах, становили більшість населення м. Армянськ. Найменше їх було у "татарських" повітах. 98% євреїв жили у містах, понад 90% німців - у селах.

 

Взяв перепис 1926 р. Він цікавий тим, що вперше фіксує національність, а не релігію-мову, як було до цього.

Отже, населення Криму (разом з Севастополем) складало 713,8 тис. У три рази менше, ніж зараз.

"Подарунок" Хрущова. Як Україна відбудовувала Крим

Розподіл по національностях був таким:

Росіяни - 301,4 тис. (42.2%)
Татари - 179,1 тис (25.1%)
Українці - 77,4 тис. (10.8%)
Німці - 43,6 тис.(6.1%)
Євреї - 39,9 тис. (5.6%)
Греки - 16,0 тис. (2.3%)
Болгари - 11,4 тис. (1.6%)
Вірмени - 10,7 тис. (1.5%)
Кримські євреї - 6,0 тис. (0.8%)
Караїми - 4,2 тис.(0.6%)

Крим тоді був одним з найбільш урбанізованих регіонів СРСР. Навіть більш урбанізованим ніж Донбас. Міське населення складало аж 46%. В УРСР тоді урбанізація складала 18%.

Національний склад міського і сільського населення дуже відрізнявся.

Серед міського населення було:

Росіян - 55,4%
Татар - 11,9%
Євреїв - 11,0%
Українців - 8,8%
Греків - 2,9%
Вірмен - 2,2%
Кримських євреїв - 1,8%
Німців - 1,3%
Караїмів - 1,2%
Болгар - 0,4%

Серед сільського населення:

Татар - 36,8%
Росіян - 31,8%
Українців - 12,8%
Німців - 10,3%
Болгар - 2,6%
Греків - 1,7%
Євреїв - 1,1%
Вірмен - 1,0%
Караїмів - 0,07%
Крим.євреїв - 0,03%

Тобто найбільш представлені у міському населенні були іудейські народи євреї, караїми та кримські євреї. На них приходилось 14,0% міського населення та всього 1,2% сільського населення.

Найменш представленими були німці, болгари та татари. На них приходилось 49,7% сільського населення і 13,6% міського.

"Немецкая оккупационная политика на территории Крыма и национальный вопрос (1941-1944)"

Ось якими були показники урбанізації серед народів Криму у 1926 р.

1.Кримські євреї - 98,4%
2.Караїми - 93,2%
3.Євреї (ашкенази) - 89,8%
4.Вірмени - 65,7%
5.Росіяни - 59,8%
6.Греки - 58,9%
Крим (середній покажчик) - 46,0%
7.Українці - 36,9%
8.Кримські атари - 21,6%
9.Болгари - 12,1%
10.Німці - 9,9%.

 Для порівняння. Населення Таврійської губернії за переписом 1897 р.

А тепер детальніше.

Крим поділявся на 10 повітів.

Росіяни (42.2%) складали більшість у 6 повітах: Джанкойському (39.3%), Євпаторійському (32.9%), Керченському (48.7%), Севастопольському (60.1%), Сімферопольському (43.2%) та Феодосійському (54.5%).

У містах росіяни складали більшість населення (абсолютну або відносну) у всіх містах Криму, крім Бахчисарая, Армянська, Карасубазара (зараз - Білогірськ), Алушти та Гурзуфа.

Росіяни - за переписом 2001 р.

Татари (25,1%) складали більшість у 4 повітах: Бахчисарайському (76.7%), Карасубазарському (43.9%), Судацькому (81.7%) та Ялтинському (42.2%).

Частка татар суттєво знизилась порівняно з 1897 р. Тоді вони складали відносну більшість населення півострову - 35,6% (росіяни 33,1%).

У містах татари складали більшість населення у Бахчисараї (72.1%, у 1897 було 86%), Карасубазарі (33,7%, у 1897 - 64,0%), Алушті (38,2%) та Гурзуфі (49,9%).

Крім того, багато татар було у Євпаторії (20,2%, у 1897 р. - 49,4%), Сімферополі (12.6%, у 1897 р. - 19.7%). Якщо серед сільського населення частка татар ще тримались на рівні, то у містах росіяни їх швидко витісняли на другі ролі.

Киримли - це татари з Криму

Особливо показовою є ситуація з Карасубазаром і Євпаторією. У Карасубазарі 1897 р. пропорція між татарами і росіянами становила 64:16, через 30 років вже 34:32. У Євпаторії 49:26 у 1897 і 20:44 у 1926 р.

Та ж ситуація і з невеликими селищами на південному берегу. Судячи з усього, ще у 1897 р.. Алупка, Алушта, Гурзуф мали стійку татарську більшість.

У 1926 р. невелику відносну татарську більшість зберегли Гурзуф (49,9% татар і 33,5% росіян) та Алушта (38,2% татар і 33,0% росіян), а Алупка втратила (29,8% татар, 49,4% росіян).

Як депортували кримських татар

Кримські татари - за переписом 2001 р.

Українці (10,8%) проживали в основному у Джанкойському (17,5%), Євпаторійському (17,8%), Керченському (20,0%) повітах. 10-11% вони складали у Сімферопольському та Севастопольському повітах.

Крім того, українці становили відносну більшість населення м.Армянськ (43,6%).

Брати по духу і зброї. Про дружбу козаків і татар

Найменше було українців у південних "татарських" повітах - Карасубазарському, Бахчисарайському, Судацькому (2-3%).

Українці - за переписом 2001 р.

Німці (6.1%) займали чисте четверте місце по населенню, випереджаючи євреїв, та п'яте якщо враховувати всі групи євреїв разом. Зважаючи на дуже низький рівень їх урбанізації (90% німців жили у сільських колоніях), їх частка у сільському населенні (10,3%) майже дорівнювала українській (12,8%).

Німці складали 18,1% населення Джанкойського повіту (20,7% серед сільського населення і 5,7% у Джанкої), 11,2% Євпаторійського повіту (15,7% серед с.н. і 3,7% у Євпаторії), 9,1% Сімферопольського повіту (18.7% серед с.н. і 1.7% у Сімферополі). У містах німців взагалі було дуже мало 0,5 - 1,5%.

Крім Джанкою, про який я вже згадував, їх чомусь було багато у Судаку (5,4%).

П'ятою за чисельністю національністю були євреї.

Євреї-ашкенази жили майже виключно у містах. З 4 тис. євреїв-селян 2,4 тис. проживали у Джанкойському повіті, де вони складали 4,1% сільського населення. В решті повітів частка сільських євреїв мало незначною - менше 1%.

У містах присутність євреїв була дуже нерівномірною. У Бахчисараї, Саках, Карасубазарі, Балаклаві, Судаку, Старому Криму, Алупці та Гурзуфі їх було мало 1 - 3%. А найбільший відсоток євреї складали у населенні Сімферополя - 19,7%, Феодосії, Джанкоя - 11,3%, Євпаторії - 10,2%.

Греки (2,3%) були шостим за чисельністю народом Криму. В основному греки жили у передгірних районах Криму і на південному узбережжі. Найбільш відомим місцем концентрації греків була Балаклава. Енциклопедія Брокгауза-Єфрона давала грекам 75% населення Балаклави станом на 80-і роки 19 ст.

Балаклава - грецька "столиця" півострова у кінці XIX сторіччя

Перепис 1897 р. зафіксував у Балаклаві 51,4% грекомовного населення. У 1926 р. греки становили тільки 20,7% населення Балаклави. Враховуючи, що не всі греки вже у 1897 р. були грекомовні і їх було більше ніж 51,4%, то їх частка за 30 років зменшилась десь у 3 рази.

Другим місцем концентрації грецького населення було м.Старий Крим. Зважаючи на його глухувате місце розташування і відсутність стратегічного значення, тут не було такого припливу росіян і частка греків впала не так сильно - з 24,4% грекомовних у 1897 р. до 20,7% греків у 1926 р.

Ще греки жили у Карасубазарі (5,6%), Ялті (6,2%), Алушті (5,2%) У більшості інших міст частка греків коливалась у діапазоні 1,3%. Сільські греки проживали у Феодосійському (4,2% с.н.), Севастопольському (4,8% с.н.), Карасубазарському (3,9% с.н.) повітах.

Сіоніст, просвітитель кримських татар, лідер караїмів - що їх об'єднує?

Болгари (1,6%) складали 6,3% населення Феодосійського повіту, в тому числі 20.7% населення у м.Старий Крим у 8,3% серед сільського населення. Крім того, 7,5% населення Карасубазарського повіту (9,5% серед с.н.) і 3,0% Керченського повіту (5,6% серед с.н.).

Вірмени (1,5%) в основному жили у містах південної частики Криму. Вони складали 5,3% населення Карасубазару, 5,0% Судаку, 3,9% Старого Криму, 3,7% Джанкою, 2,7% Ялти та Сімферополя. Порівняно з 1897 р. їх частка значно скоротилось, особливо у Старому Криму - з 11,9% до 3,9%.

Чим більше червоного - тим більша кількість вірмен

Кримські євреї (кримчаки) (0,8%) жили майже виключно в містах. Великий відсоток населення вони складали тільки у Карасубазарі - 13.7%. Крім того, у Сімферополі - 2,8% населення, у Феодосії 2,0%. Загалом, з 6 тис. кримчаків 2,5 тис. жили у Сімферополі, 1 тис. у Карасубазарі, 0.8 тис. у Севастополі, по 0.6 тис. у Керчі та Феодосії. Тобто 92% кримських євреїв проживали всього у 5 містах.

По караїмах, на жаль, немає детальних даних, але схоже їх географія їх розселення нагадувала географію кримських євреїв - Сімферополь, Євпаторія, Феодосія, Карасубазар.

Джерело: блог pollotenchegg.livejournal.com

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.