Спецпроект

Російська блогосфера сміється з "археолога" Путіна

Амфори, які пролежали на дні моря 15 століть, мали вкритися мушлями і травою, а Путін з аквалангом знайшов на глибині 2 метри "чистенькі музейні експонати".

Русские блоггеры и политологи саркастически отнеслись к погружению Путина на дно Таманского залива, где он якобы нашел две древние амфоры (времен эллинистического Боспорского царства, столица которого находилась в Пантикапее на месте нынешней Керчи - ИП) в хорошей сохранности. 

B интернете то и дело появляются новые записи о "подвиге человека-амбиции", некоторые из них носят разоблачительный характер.

Сосуды, пролежавшие на дне моря 15 веков, должны были покрыться ракушками и тиной, а Путин поднял "чистенькие музейные экспонаты", пишут блоггеры и публикуют фото реальных находок.

Путін спробував себе в ролі археолога. І одразу знайшов!

"Мы стали свидетелями римейка одного совфильма и знаменитой сцены рыбалки", - заявил ведущий радиостанции "Эхо Москвы" Антон Орех, озвучив самую распространенную реакцию пользователей Рунета на сообщение о том, что Путин обнаружил амфоры.

По сценарию этого фильма, одного героя привезли на рыбалку и второй герой устроил ему "незабываемый клев", насаживая под водой заранее купленную рыбу на крючок. "Клев будет такой, что клиент забудет обо всем на свете".

Путін пірнав за амфорами з російського боку Керченської протоки

Как пишет "Коммерсант", Путин, поднявшись со дна залива, утверждал, что амфоры дожидались его там, в море, с VI века нашей эры. Правда, отметил: "Ребята, конечно, показали, где лучше нырять...".

Слова Путина не убедили блоггера Аркадия Бабченко, который опубликовал в принадлежащем чекистам ЖЖ пост под названием "Врунишка", посвященный "подвигу разведчика Путина".

"Я несколько лет ездил в археологические экспедиции на Тамань. Там все хожено-перехожено, плавано-переплавано, ныряно-переныряно... Амфор там действительно вагон. Но дело в том, что все амфоры лежат ПОД песком. За полторы тысячи лет их просто не может не занести. Ну, никак. Наука", - написал Бабченко.

2010: Янукович заплутався у слові "археологія" (ВІДЕО)

"Тут вдруг приезжает Вовик и на самом людном месте на глубине пары метров находит две лежащие в полный рост очищенные - без единой ракушки и водоросли - амфоры, ни разу никем не найденные - ни туристами, ни черными копателями, ни археологами - и песком не занесенные", - иронизирует блоггер.

Кроме того, он делает весомое замечание по поводу того, что "свежеоткопанные амфоры нельзя носить за ручки (на фото и видео Путин предстает держащим сосуды именно за эти части), так как в воде за тысячи лет глина отмокает".

Прем'єр РФ зі своїми "знахідками"

По мнению Аркадия Бабченко, за такое обращение с артефактами, а стало быть, с национальным достоянием, руководитель экспедиции должен был наказать Путина.

Находка Путина вызвала живое обсуждение среди пользователей Twitter.

"Человек-амбиция нашел древние амфоры...", - написал фейк-аккаунт @PremierRussia.

"Путин отчаянно тер две амфоры; ему было, о чем попросить джинна" (@leonidvolkov);

"Вообще, вот это смешно, конечно. Амфоры очищены и выглядят, как из музея. В море, на дне, они совсем другие" (@Adagamov);

 Один із численних демотиваторів на тему

"На глубине 2 метров две амфоры IV века с удивлением нашли премьера с аквалангом" (@oleg_kozyrev).

@Alburov утвержает: "Путин погрузился с аквалангом и нашел две амфоры, бережно уложенные на дно за день до приезда". А @Eugene_Ru вторит ему: "Подкинули. Он бы лучше нашел, кто ворует миллиарды из бюджета".

@Abstract2001: "Украинцы волнуются: «Почему Янукович никаких амфор никогда не находит?".

Джерело: ЖЖ oleg-leusenko

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.