Війна Хімаєра. Як одна людина повстала проти влади

Марвін Хімаєр (Marvin Heemeyer) - американський зварювальник, власник майстерні з ремонту глушників у Ґренбі, штат Колорадо.

Містечно мікроскопічне, 2200 мешканців. Свою земельну ділянку під майстерню і магазин він офіційно викупив за досить великі гроші на аукціоні (щось штибу $42 000, для цього він продав свою частку у великому автосервісі у Денвері).

Ще, як хобі, Хімаєр будував снігоходи і зимою катав на них молодят околицями Ґренбі. Як на лімузині. У нього навіть була відповідна ліцензія.

Зрештою, "хтось казав, що Хімаєр приємний чоловік, інші казали, що краще не ставати в нього поперек дороги"). Відслужив у свій час у ВПС, аеродромним техніком, і з того часу стабільно працював у інженерно-технічній галузі. Дожив до п'ятдесяти двох років, не одружений (якась там в нього сталася сумна історія про кохання).

Зварювальник Хімаєр встиг прожити у Ґренбі декілька років, ремонтуючи автомобільні глушники. Його маленька майстерня тісно прилягала до цементного заводу Mountain Park.

Марвін Хімаєр (28 жовтня 1951 - 4 червня 2004) - звичайний "маленький американець"

Mountain Park вирішив розширюватися, змушуючи Хімаєра та інших сусідів заводу продавати свої земельні ділянки. Рано чи пізно відступили всі сусіди заводу, але не Хімаєр.

Його землю фабриканти так і не змогли привласнити, хоча намагалися зробити це всіма правдами і неправдами. Потім, зневірившись вирішити питання цивілізовано, Марвіна просто почали цькувати.

Оскільки всі землі довкола майстерні вже належали заводу, йому перекрили всі комунікації та під'їзд до дому. Марвін вирішив прокласти іншу дорогу, і навіть купив для цього списаний бульдозер "Komatsu D355A-3", відновивши двигун у своїй майстерні.

Міська адміністрація відмовила у дозволі на прокладання нової дороги. Банк прискіпався до оформлення іпотечного кредиту та погрожував відібрати будинок. Хімаєр намагався відновити справедливість, подавши до суду на завод Mountain Park, але судову справу програв.

Бронебульдозер Хімаєра

Декілька разів "наїхала" податкова щодо податків з роздрібної торгівлі, пожежна інспекція, санепіднагляд. Останній виписав штраф на $ 2500 з феєричним формулюванням - мовляв, у його майстерні "перебував резервуар, що не відповідав санітарним нормам" (нагадаємо, йдеться про авторемонтний заклад).

Під'єднатися до каналізації (щоб уникнути штрафу) Марвін не міг, оскільки земля, якою слід було прокладати траншею, теж належала заводу, а той не квапився давати Хімаєру такий дозвіл. Марвін заплатив. Приклавши до квитанції стислу записку - "Боягузи".

Через деякий час у нього помер батько (31 березня 2004). Марвін поїхав його ховати. А поки був відсутній, йому відключили світло, воду і опечатали майстерню. Після цього він зачинився у майстерні. Відтоді його практично ніхто не бачив.

Нарешті, 4 червня 2004 року, Хімаєр узяв реванш. За все.

На створення броньованого бульдозера пішло близько двох місяців за одними повідомленнями, і близько півтора року - за іншими.

Вентилятор, гвинтівка і один із моніторів, до яких були підключені камери. Все це добро розміщено над робочим місцем водія бульдозера. Ліворуч видно балон із киснем - ним Хімаєр очищав плексиглас, яким були захищені лінзи камер, від диму і пилюки. Фото: marvin-heemeyer.com

Він обшив його подвійними 13-міліметровими сталевими листами, прокладеними шаром цементу. Обладнав телекамерами з виведенням зображення на монітори всередині кабіни. Забезпечив камери системами очищення об'єктивів на випадок осліплення їх сміттям та порохом.

Завбачливий Марвін запасся продовольством, водою, набоями і протигазом. Взяв три напівавтоматичні гвинтівки.

Для того, щоб опустити броньовану обшивку на кабіну бульдозера, Хімаєр використав саморобний підйомний кран. "Опускаючи її, він розумів, що після цього з машини йому вже не вилізти", заявили поліцейські експерти.

І 4 червня 2003 року, о 14:30 виїхав із гаражу.

Виглядало це так: Кілдозер (killdozer) Марвін заздалегідь склав список цілей. Всіх, кому вважав за потрібне "віддячити". Як він висловився у записках, "іноді розважливі люди мусять робити нерозважливі вчинки".

Працівник якогось державного органу США демонструє, як Марвін міг лівою рукою стріляти з гвинтівки, а правою керувати бульдозером. При цьому він орієнтувався за відео з зовнішніх камер

Вогонь у відповідь Хімаєр вів з двох напівавтоматичних гвинтівок двадцять третього та одної напівавтоматичної гвинтівки п'ятидесятого калібру крізь спеціально зроблені у броні бійниці - ліворуч, праворуч та спереду відповідно.

Однак, на думку експертів, він зробив все, щоб ніхто з людей не постраждав, стріляючи більше для остраху і не даючи поліцейським висунути носа з-за їхніх машин. Жоден з поліцейських не отримав ані подряпинки.

Для початку Марвін проїхав через територію заводу, знісши будівлю заводоуправління, виробничі цехи та інші будівлі.

Потім поїхав містечком. Зняв фасади з будинків членів міської ради (варто зазначити, що мер, на якого був ображений Хімаєр, уже три роки як помер, тож наш герой позбавив житла його вдову - ІП). Зніс будівлю банку, який намагався тиснути на нього через дочасне повернення іпотечного кредиту.

Цементний завод після візиту Хімаєра

Зруйнував будівлі газової компанії "Іксел енерджи", яка відмовилася після штрафу заправляти його кухонні газові балони. Будівлю мерії, приміщення міської ради, пожежної охорони, товарного складу. Розтрощив редакцію місцевої газети (яка не підтримала його у протистоянні з цементним заводом - ІП).

Коротше кажучи, зніс все, що мало хоч якесь відношення до місцевої влади, включно з їхніми приватними будинками.

Хімаєра намагалися зупинити.

Спочатку місцевий шериф із помічниками.

Нагадаємо, бульдозер було оснащено сантиметровою рознесеною бронею. Місцева поліція використовувала револьвери-дев'ятки і дробовики... Зі зрозумілим результатом... Нульовим. По тривозі підняли місцевий загін SWAT (воєнізований спецпідрозділ американської поліції - ІП). Потім лісових єгерів.

SWAT ходить назирці за бульдозером Хімаєра

У SWATі знайшлися гранати, у єгерів штурмові гвинтівки. Якийсь особливо хвацький сержант застрибнув з даху на капот бульдозера і спробував кинути світлошумову гранату до вихлопної труби. Важко сказати, чого він хотів досягнути - Хімаєр, як виявилося, вварив туди ґрати, тож єдине, що втратив у результаті бульдозер - це, власне, шмат труби. Сержант, зрозуміло, теж лишився живий.

Сльозогінний газ водія також не брав - монітори було видно і у протигазі. Хімаєр активно відстрілювався через прорізані у броні амбразури.

Жодна людина від його вогню не постраждала. Тому що стріляв він суттєво вище голів. Простіше кажучи - в небо. Однак поліцейські наближатися більше до нього не наважувалися.

Загалом, рахуючи єгерів (їх на той час зібралося близько 40 людей), бульдозер прийняв понад 200 влучень з усього - від службових револьверів до М-16 і гранат.

Амбразури для ведення рушничного вогню. Прицілювання через таку є проблематичним

Його намагалися зупинити здоровенним скрепером. "Komatsu D355A" без особливих труднощів заштовхав той скрепер задом у фасад магазину і там лишив.

Напхана вибухівкою машина на шляху Хімаєра також не дала сподіваного результату. Єдиним досягненням став пробитий рикошетом радіатор - втім, як показує досвід кар'єрних робіт, такі бульдозери далеко не одразу звертають увагу навіть на повну відмову системи охолодження.

Все, що змогла у підсумку зробити поліція - це евакуювати 1,5 тис. мешканців та перекрити всі дороги, включно з федеральним шосе № 40, що веде до Денверу (перекриття федеральної траси всіх особливо вразило).

Будівля міськради

"Війна Хімаєра" скінчилася о 16:23. "За компанію" Марвін вирішив звалити дрібнооптовий магазин "Ґемблз" (теж належав одному з членів міськради - ІП). На мою думку, там вже геть не було чого зносити, лишалася ще станція заправки скрапленим газом, але її вибух розніс би половину містечка.

Бульдозер став у руїнах універмагу "Ґемблз". У мертвій тиші, що раптово настала скажено свистіла пара, яка виривалася з пробитого радіатора...

Бульдозер завалило уламками даху, він застряг і заглух. Спочатку поліцейські довго боялися наблизитися до бульдозера Хімаєра, а тоді довго робили діру в броні, намагаючись дістати зварювальника з його гусеничної фортеці (три пластикові заряди не дали потрібного ефекту).

Побоювалися останньої пастки, яку міг влаштувати для них Марвін. Коли броню, нарешті, пробили автогеном, він був вже півдоби як мертвий.

Те, що залишилося від будинку мера

Як влучно зауважив губернатор Колорадо, "місто виглядає так, наче ним пронісся торнадо".

Місту, дійсно, було завдано збитків на $5 млн, заводу - на $2 млн. При масштабах містечка це означало практично повне руйнування.

Завод так і не вичухався від нападу і продав територію разом із руїнами.

Бульдозер деякі розумники прагнули поставити на постамент і зробити пам'яткою, але більшість наполягла на його перетопленні. У мешканців містечка цей випадок викликає, як не важко здогадатися, дуже змішані емоції.

Потім почалося слідство. Виявилося, що "творіння Хімаєра було настільки надійне, що могло витримати не лише вибух гранат, але й не дуже потужний артилерійський снаряд: воно було суціль вкрите броньованими пластинами, кожна з яких складалася з двох листів півдюймової (близько 1,3 см) сталі, скріплених між собою цементною подушкою".

Поліцейські машини, розчавлені бульдозером з тильного боку міськради

"Це був славний хлопець, - згадують люди, які близько знали Хімаєра. - Не варто було його виводити з себе. Якщо він ваш друг - то це був кращий друг. Ну а вже якщо ворог - то найнебезпечніший".

Цей вчинок викликав захоплення у багатьох людей у США та і по всьому світі. Марвіна Хімаєра почали називати "останнім американським героєм". Зараз цей випадок оцінюється як стихійна антиглобалістська акція.

Його прозвали "Killdozer". Хоча він нікого, крім себе, не убив.

Джерело: блоги на "Політіко"

Новинна хроніка про бульдозерні маневри Хімаєра у Ґренбі

P.S. від "Історичної Правди: опублікована вище апологія не зовсім точна в деталях, зате ідеально передає враження, спричинене американським зварником-повстанцем для світу.

Автор дещо перебільшив, оспівуючи наслідки помсти Хімаєра. Наприкінці липня 2004 року "Лос Анжелес Таймз" надрукувала репортаж, з якого випливає, що матеріальні результати бульдозерного погрому були мізерними. Страховка і державні дотації дозволили Ґренбі за два місяці усе відбудувати. Завод, з якого почалося, відновив потужності з виробництва цементу ще раніше - за 10 днів.

Зате культурний вплив учинку "Кілдозера" безсумнівний - як часто буває, коли одинак бореться із несправедливістю, Марвін став символом.

На відміну від захоплених учинком Хімаєра, мешканці Ґренбі вважають його швидше неадекватом, який стріляв посеред населеного пункту з напівавтоматичної зброї. Хоч і припускають, що він справді не хотів нікого вбивати.

Редакція місцевої газети

Сам Марвін вважав, що виконує волю Божу (це стосувалося і того, що він до 52-х років не одружився). "Господь благословляє мене добудувати машину, повести її і зробити те, що я збираюся зробити, - записав Хімаєр за 13 днів до своєї акції.  - Господь попросив мене це зробити. Це мій хрест".

У сповненій несправедливості сучасній Україні вчинок Марвіна Хімаєра знаходить різний відгук: борці з незаконною забудовою ставлять йому пам'ятники, а публіцисти логічно зауважують, що наслідком подібних учинків буде масове насильство.

Страта Чаушеску: так закінчуються диктатури (ВІДЕО)

Коментатори УП люблять закликати до повстання і бунту проти власть імущих, але обмежуються віртуальними погрозами. Широко анонсовані дні гніву провалюються, а їхні учасники не наслідують підприємця Каверникова, який у жовтні 1999-го спалив себе разом із одеськими податківцями. Тракторист, засуджений за те, що в нього стріляв столичний суддя Вовк, теж не поспішає змінити трактор на бульдозер.

Героя-одинака, який би розгорнув війну проти так нелюбого українцями "режиму", щось не знаходиться. Напевно, він досі сподівається на вибори.