Спецпроект

Фоторепортаж. Один день у Києві звичайної німецької дівчини. Рік 1942

У німецькій газеті "Berliner Illustrierte Zeitung" за 22 жовтня 1942 р. було надруковано фоторепортаж про один день 19-річної Інге, яка у справі працевлаштування приїхала до звільненого від більшовиків міста столиці України...

Наведений нижче фоторепортаж є скороченим перекладом із нацистської ілюстрованої газети 1942 року, зробленим ЖЖ-юзером grosspanzerigel.

-----------------------------------

Отже, фройляйн Інге приїжджає до Києва потягом зі Львова.

 

Вона має намір влаштуватись на роботу секретаркою в німецьку компанію. У супроводі носія вона вирушає до готелю. 

Один із підписів до фото

Замешкала вона у готелі "Київ", який розташований у центрі міста. Готель не постраждав під час бойових дій. У кімнаті скромно - ліжко, стіл, стілець.

 

Як і кожна жінка, Інге любить купувати й розглядати речі. Асортимент крамниць її трохи розчарував - місцеві, ще довоєнні, капелюшки здалися їй комічними. Інге каже, що це "антикваріат".

 

Але нарешті з'являються магазини, які торгуватимуть якісною німецькою продукцією.

 

Коли зголодніла - відвідала ресторан "Im Deutschen Haus". Це величезний заклад харчування, розрахований на 2000 відвідувачів.

Поштові листівки Третього рейху (ФОТО)

У залі, здебільшого, військовослужбовці та чиновники місцевої адміністрації. Але обслуга - з місцевих дівчат.

 

По обіді - прекрасний відпочинок на Дніпрі. Тут блискучий білосніжний пісок, не гірший, ніж на Балтиці.

 

Відвідини кафе "Дніпровська круча". Звідси відкривається чудовий краєвид - на місто й на річку.

 

Набравшися сил, Інге йде на роботу на Бісмаркштрассе (нинішня вулиця Банкова)...

 

Від "Історичної правди": Зараз у будівлі, прикрашеній прапором зі свастикою, працює президент України Янукович. До того там працювали Ющенко, Кучма і Кравчук - з 1992-го в ній розташована президентська канцелярія.

В радянські часи там розміщувався Центральний комітет [колективний керівний орган партії у період між з'їздами] КПУ. В часи перебування у Києві Інги Б. - генерал-комісаріат (адміністративний орган влади у рейхскомісаріаті "Україна", аналог ОДА).

 Фото: varto-ua.livejournal.com

Читайте також:

Що німці зробили з київськими оунівцями у 1942 році

Пам'ять про Бабин Яр в українському суспільстві

Спогади мера Києва часів окупації

Як горів Хрещатик восени 1941-го (ВІДЕО)

Джерело: ЖЖ grosspanzerigel

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.