24 грудня 1916 року на Румунському фронті від кількох пострілів у серце загинув юнкер російської армії Олександр. У його польовій сумці знайшли щоденник, лист до сестри і "Кобзар" Тараса Шевченка виданий 1912 року. На сторінках книжки залишилися сліди крові. 20 липня 2015 року розвідник Володимир Регеша знайшов у зруйнованому житловому будинку у селищі Піски під Донецьком домашню бібліотеку. Книжки належали комусь із місцевих мешканців. З усієї бібліотеки простреленим виявився тільки "Кобзар"

У 2020 р. у видавництві “Дух і літера” вийшла друком біографія Тараса Шевченка. Її автор – відомий літературознавець та письменник Станіслав Росовецький. Дослідження має претензійну назву (власне як заголовок цього відгуку) – “Шевченко. Сучасна біографія”. На 472 сторінках читач мав би побачити або нове прочитання біографії митця або фактологічну революцію. Є щоправда третій варіант - публіка могла розраховувати на синтез найновіших студій з галузі шевченкознавства. Спробуємо розібратися.