Наталка Діденко | Історична правда

Наталка Діденко: Записки синоптика. Великий Київський Сніг

Напередодні Всесвітнього дня метеоролога в 2013 році я вирішила запросити дівчат з роботи до себе додому на посиденьки. Аж тут 22 березня у Києві, власне, на Всесвітній день метеоролога, розпочався знаменитий сніг, котрий я назвала Великим Київським Снігом. 56 годин поспіль ішов тоді сніг у Києві. Він почався 22 березня близько одинадцятої години ранку і закінчився о сьомій вечора 23 березня. 40 мільйонів тонн снігу випало за дві доби в столиці - такої кількості опадів не було більше 100 років.

9 листопада 2023

Наталка Діденко: Записки синоптика. Велика синоптична помилка

Маючи багаторічну історію роботи з прогнозування погоди, знайому мільйон разів синоптичну ситуацію, отримані знання, навіть здобуту за роки професійну інтуїцію – з таким багажем практично неможливо синоптику допустити помилку з недбалості. Проте об'єктивно, через неможливість передбачити певні атмосферні процеси – авжеж. Я розкажу про одну свою гучну професійну помилку, якій я могла запобігти. Це сталося 1 липня 2018 року коли у Києві планувався грандіозний концерт на Софійській площі.

11 жовтня 2023

Наталка Діденко: Записки синоптика. Великий київський мороз

Моя подружка Свєтка виходила заміж серед лютої київської зими 1987 року. Збиралася я на це зимове Свєткине весілля, як Руаль Амундсен на Південний полюс. Бо, забігаючи наперед, скажу, що того дня в Києві було побито рекорд найхолоднішого дня для тієї дати. Стовпчики термометрів опустилися відчутно нижче 30-ти градусів морозу. Я була одягнена буквально, як капуста.

27 вересня 2023

Наталка Діденко: Записки синоптика. Великий Волинський Туман

Я пам'ятаю ще з університетських часів, лекцій з метеорології, що тумани майже не поєднуються із вітром. Для цих метеоявищ потрібні різні синоптичні ситуації. Проте все ж бувають винятки. І ось на такий виняток ми дивилися просто перед собою, у вікно автомобіля. Бо туман не просто висів чи сидів навколо, він якимись океанічними хвилями-хвостами здіймався-опускався і бив у наше лобове скло. Синоптик став свідком метеорологічного феномену.

14 вересня 2023

Наталка Діденко: Записки синоптика. Великий мистецький Мокрий Сніг

Спектакль "Диктатура совісті" у київському Молодіжному театрі гримів у ті часи свіжими ідеями та перспективою фантастичних культурних змін. Ми одягнулися тоді всі, як в театр - сукні, костюми, краватки, білі сорочки, замшеві чи лаковані черевички, маленькі сумочки. Стояв тоді теплий день, прийшло надвечір`я… І коли ми, радісно збуджені після вистави, вийшли на вулицю після спектаклю, то просто остовпіли! 26 квітня у Києві на вулиці Прорізній валив, саме валив, а не пролітав, мокрий сніг.

29 серпня 2023

Наталка Діденко: Записки синоптика. Великий вітер: ода Криму та Приазов’ю

Спогади про Крим - завжди у спілці із звичною літньою спекою, коли епоха кондиціонерів ще не почалася і 30-35 за Цельсієм не дратували, а сприймалися, як належна риса сезону, відпустки, красивої шкіри, як в мулатки, жартів на роботі "ану покажи засмагу", адже мільйонів фото з гаджетів ще не було. А ще була абсолютна віра, що хоча б два тижні такої кримської спеки обов'язково врятують восени та взимку від будь-яких сезонних вірусів. А ще яке ж море без шторму? Саме на морі сильний вітер – це перш за все сильний шторм.

9 серпня 2023

Наталка Діденко: Записки синоптика. Велика Спека Сахари

…В Алжирі в Сахару ми поїхали маленькою групою, махнули 1200 км, дорогою спостерігали весь кліматично-географічний калейдоскоп Алжиру – від ніби карпатських вологих лісів, оповитих туманом та дощами до, власне, пустелі, справжньої, з неймовірно красивими дюнами. Як з журналу National Geographic. І навіть красивіше!

26 липня 2023

Наталка Діденко: Записки синоптика. Великий Київський Дощ

Всі вже призвичаїлися до дощу, я також, хіба що періодично знімала один мокасин, виливала з нього воду, а потім – з іншого. А далі припинила й це марне заняття. Люди виглядали дуже строкато і смішно, бо усі можливі целофани, кульки, одноразові дощовики понатягали собі на голови, плечі, закутувалися по двоє у велику кухонну клейонку, кульками пообмотували взуття, а багато хто просто стояв навіть без парасолі і не звертав жодної уваги на зливу. …Коли Пол Маккартні вийшов на сцену, Майдан Незалежності вибухнув – концерт розпочався.

10 липня 2023

Наталка Діденко: За час керівництва Дмитра Павличка журнал "Всесвіт" став справжнім проривом

Справжнім культурним геройством в Україні за реакційних затхлих 70-тих років стала команда журналу "Всесвіт" на чолі з Дмитром Павличком, головним редактором. Який зробив за час свого керівництва "Всесвіт" справжнім проривом, дав дихати, показав неймовірний приклад професійності, відповідальності, високий рівень перекладів (чого зараз так часто не вистачає), об‘єднав тонкою художньою смужкою світла Україну із цивілізованим світлом

1 лютого 2023

Наталка Діденко: Косач-метеоролог

Сьогодні - День української гідрометслужби. І всі будуть говорити про її 100-річчя, яке відзначається цього року.
І справді, в 1921 році було підписано більшовицький Декрет про створення української Гідрометслужби. Але...

19 листопада 2021

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Мій Київ

Коли я думаю про Київ, про це вічне Місто, то думаю - а де Київ для мене починається, що я найперше згадую, яку вулицю, будинок, площу чи людей?

23 грудня 2020

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка «Шумова», вона ж «Оптика». Зворотна восьма

Яким боком Маркс, Енгельс чи Ленін були до косих дощів в Україні, не знаю, але їхні імена обов'язково треба було використати і згадати, особливо у дипломних роботах

11 листопада 2020

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка «Німанська». Зворотна сьома

Як же давила і придавила людей та залізна совкова завіса, як замулила свідомість, щоб маючи в наявності зараз сотні сортів ковбас і м'яса, десятки видів морозива, величезний вибір продуктів на будь-який гаманець все одно кривити губи і мріяти про лікарську ковбасу родом з СРСР

21 жовтня 2020

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка «Печерський міст». Зворотна шоста

Незалежно від часів, від новітніх технологій, ти все одно шукаєш і прив’язуєшся до «свого» майстра, який знає твої смаки, відчуває, як краще, у тебе з ним взаємна довіра й проста людська симпатія. І таксист, і майстер манікюру, і перукарка, і продавчиня у районному маленькому магазинчику по сусідству пам’ятаються за якимись людськими ознаками, міні-історіями.

7 жовтня 2020

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка «Вулиця Івана Кудрі». Зворотна п’ята.

У моїй родині всі ці кудрі, щорси, "дєдушкі лєніни", усі надміру нав'язані постаті чужої сусідньої культури займали належне їм місце. Своя культура, традиції, письменники, історичні герої були першими і головними

30 вересня 2020

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка «Площа Лесі Українки». Зворотна четверта.

У 2004 р., під час Помаранчевої революції, ми з друзями з Польщі, їхали до нас на вулицю Кіквідзе.
І раптом на площі Лесі Українки побачили якесь скупчення автомобілів, перекритий бульвар і активний людський рух. Виявляється, звідкись виїхав БТР...

23 вересня 2020

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка «Вулиця Щорса». Зворотна третя

Важливо з тактом та розумінням добирати назви для вулиць, попередньо вивчаючи історію героя чи самої вулиці.

Адже іноді невідповідність величних назв обдертим та занедбаним носіям-вулицям викликає жаль та насмішку, а то й катастрофічні для держави наслідки вибору

16 вересня 2020

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка «Будинок Подарунків». Зворотна друга

Я стояла в салоні тролейбуса номер 15, сидячих вільних місць не було, я їхала, втомлено й сумно трималася за поручень і всі мої думки були про те, як це могло статися. Жодних раціональних притомних розумних варіантів я не знаходила і це мене заганяло у глухий кут неприємної містики. Єдине, на що я була здатна – помітити певну, трохи дивнувату, поведінку людей навколо.

26 серпня 2020

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка «Вулиця Госпітальна». Зворотна перша

На рецепції в готелі сидів якийсь відставник і записував гостей в журнал. Питає в Стефка – "как Ваше имя?", той відповідає "Степан Бандера". Чоловік піднімає голову, роздратовано каже "Да, да, а я Симон Петлюра! Я Вас серьезно спрашиваю, молодой человек!".

19 серпня 2020

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Десята зупинка. “Бессарабська площа”. Частина друга

Ми з нею мільйон разів облазили колись усі ці "подвійні половинки", і в кожному місці, незалежно від того, лишилось там щось від тих часів чи ні, завжди чути її сміх, завжди видно її красиву пещену руку, яка махає цигаркою, її очі a la Орнелла Муті, її вилиці, губки бантиком і її скажену ауру-харизму, яка нікуди не поділась

12 серпня 2020

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Десята зупинка. Зупинка «Бессарабська площа». Частина перша

Вже пишучи цей заголовок, я починаю усміхатися, пригадуючи... Бо в тодішньому моєму житті ця зупинка була виходом у великий космос. Звідси починалося все – і Хрещатик, і школа, і гульки, і Бессарабський ринок, і театри, і підворітні, й кав’ярні, і Золоті ворота, і ЦУМ, і смажені солодкі «огірочки» на зупинці, й останній нічний тролейбус, і перший кооперативний магазинчик на сходах з мереживною білизною.

5 серпня 2020

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Дев`ята зупинка. Зупинка «Вулиця Госпітальна»

Ця зупинка завжди була якоюсь незахищеною, зсутуленою, затисненою галасливим бульваром Лесі Українки та вулицею Мечникова. Проте її місце опинилося на перетині усіх найкрутіших та найпрестижніших київських перехресть. Вона стоїть, як "хрущівка", що вижила серед сучасних багатоповерхових "монстрів" - хоч і стара та занедбана, проте на умовному ріелтерському ринку дуже затребувана, бо ж – надпрестижний район.

29 липня 2020

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Восьма зупинка. Зупинка `Будинок подарунків`

Бульвар Лесі Українки, на якому розташувалась однойменна зупинка, з`явився у Києві в кінці 50-тих років минулого сторіччя. У хвості бульвар колись проклали на місці колишніх вулиць Засарайної, Щорса (тепер Євгена Коновальця ) та Печерської з Болсуновською. Печерська вулиця мала свою складну долю.

22 липня 2020

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Сьома зупинка. Вулиця Щорса

Цей відомий памʼятник стоїть на бульварі Тараса Шевченка, причому стоїть трохи нечемно, спиною до киян, до центру Києва, і вже через плече, навздогін, махає нам рукою, мовляв, "бувайте". Щорс фактично покидає місто, виїжджаючи з Києва у напрямку проспекту Перемоги, як виїжджають тисячі киян ввечері в пʼятницю на вихідні.
Щорса історія таки потрохи випихає з нашого Києва. І хоча на бульварі Шевченка кінь із Щорсом ще стоїть, проте все ж людина на прізвище Коновалець таки його повалила

15 липня 2020

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Шоста зупинка. Площа Лесі Українки

Поруч інституту був великий універмаг, Печерський. І там час від часу траплялися дива у вигляді імпортних товарів. Проте навіть коли ці товари з'являлися, і коли ти в боротьбі та навіть бійках доходив у кількагодинній черзі до омріяного прилавку, виявлялося, що купити їх на зарплатню інженера не завжди було легко. І дівчата придумали геніальний вихід

9 липня 2020

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка «Вулиця Івана Кудрі». П`ята зупинка

Боєнська вулиця, сповнена тваринного жаху в прямому сенсі, Іван Кудря, за яким тягнеться шлейф крові та нищення, трагедії Жовтневого палацу та Хмарочоса Гінзбурга, а тепер готелю `Україна`, які стоять практично поруч, дивляться один на одного – усі ці місця та імена якось фантастично сплелися драматичними нитками нашої історії.

1 липня 2020

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Печерський міст. Четверта зупинка

В районі зупинок Печерського мосту закінчувалася домашня атмосфера і розбігалися дороги на всі ділові боки великого міста. Спортивні штани пенсіонерів, "тягнучки", халати домогосподарок у дрібні квіточки, немите волосся, тапочки, авоськи, ненафарбовані червоним губи, старі куртки, в яких ходили по гриби, сюди не доходили.
Якщо ти вже доїжджав до Печерського мосту, то одягнений був по-міському, відповідно тодішній моді або міським стильним тенденціям. Цей згусток транспортних зупинок з назвою "Печерський міст" був перепусткою у велике місто

24 червня 2020

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Вулиця Німанська. Дуже ділова зупинка

Зупинка «Вулиця Німанська» була місцевим епіцентром найважливіших життєвих потреб, матеріальних, фізичних і духовних. Районна поліклініка Печерського району, базарчик з красномовною неофіційною назвою «Яма», пункт ремонту взуття з відмінною репутацією, літні вуличні прилавки з дешевими помідорами та кілометровими чергами за ними, поворот на коротшу дорогу до Ботанічного саду та кінотеатру «Слава».

17 червня 2020

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка Вулиця Шумова

Василь Шумов, робітник заводу "Арсенал", учасник більшовицького повстання у 1917–1918 роках. І директорка школи Євгенія Вацлавівна Шумова. Лише один її вигляд свідчив про абсолютно протилежне походження. Завжди пряма спина, така балеринська постава, яка формується поколіннями, бездоганна зачіска, елегантний костюм вишуканого світло-сірого кольору, тонкі панчохи, акуратні туфельки і малесенькі, просто мікроскопічні, діаманти у вухах. І головне, отой тихий голос. Однаковий набір букв, Шумов, Шумова, а яка космічна різниця

10 червня 2020

Наталка Діденко: Тролейбус номер 15. Зупинка Долиногірська

У тролейбусі тобі безпечно й затишно. У тролейбусі – повне відчуття захищеності, бо з тобою завжди оця його впевненість подорожі за прогнозованим маршрутом, там спокійно, він плавно рухається, без сюрпризів, вихилянь та смикання. Тролейбус – як благородний олень, що своїми електричними рогами впирається у високе небо.

3 червня 2020

Наталка Діденко: Еволюція головних уборів. Від хусточки до хустки

Натрапила якось я на фотографію королеви Єлизавети у хусточці, з якої багато хто сміявся. Мовляв, якась бабуся, селянка, проста тітка, бо ж – у хусточці. І я замислилася про свої дитячі, дівочі та вже дорослі хусточки, хустки. А також шапки і шапочки.

19 травня 2020

Наталка Діденко: Мій телефон

Від сьогодні немає вже більше на моїй старій квартирі стаціонарного телефона. Припинив своє існування. Якось це відбулося буденно, між справами, з допомогою Укртелекому. І вже потім якось мене так накрило. Бо народження і життя стаціонарного телефону в наших квартирах - це було щось

31 березня 2020