Він знає, що з його великоросіянин ніякий, за українця ж визнати себе страшнувато: ще ж недавно все зле та лихе лопатою горнув він на те українство

Як тільки прийшли до Києва більшовики, то наказали знизити ціну на хліб з 35 копійок до 15. Ця "реформа" протрималась рівно один день.

Події в Галичині пішли прискореним темпом. Полилась кров, зайшли бої...
Тепер треба тільки побажати, щоби справа дійшла до кінця з найменшим числом жертв.

Самостійність – не як переступний етап, а як становище навіки, – ми вважаємо для України неможливою. Ми гадаємо, що самостійність не тільки не сприятиме силі, а зробиться власне джерелом безсилля й хутко обернеться в фікцію, або скінчить своє недовге існування і формально.

Буржуазна кров так саме червоніє, як і пролетарська, і так само веселіше їй текти по жилах, ніж по піску Маріїнського парку

Стоїмо знов перед хатньою війною. Останні звістки з Петербурга доносять, що большевики ухвалили розпочати озброєне повстання, а з другого боку, Тимчасове правительство сподівається, що повстання пощастить хутко зліквідувати й утихомирити, не давши йому розгорітись у велику пожежу.

Ось до чого зводиться ввесь зміст універсалу. Нового в йому тільки те, що він зібрав й освітив усі ті бажання, що розкидані були досі в порізнених постановах та резолюціях, і виложив їх у точній, ясній та дужій формульовці. Він не починає нової сторінки українського життя, а швидше закінчує попередню цією чеканною формульовкою.

Ми за всіх найкращі: і наша мова "своєю красою стоїть вище інших мов"...
І "такої історії, як наша, не має ніякий другий народ на світі", і "наша народна пісня займає перше місце поміж народними піснями всіх народів світу". Одно слово, ми з усіх найкращі, найбільші, найвеличніші – "ми горді, що ми Українці!"