Ще одне важливе завдання – стати найбільш відвідуваним та популярним науковим музеєм країни. У 1980-х Природознавчий музей НАНУ був найбільш відвідуваним музейним закладом міста. І це у Львові, де суцільні музеї.

Друга освітня подорож представників українських природознавчих музеїв відбулася в Росію. Вони знайомилися з досвідом організації експозиції, використання мультимедіа та іншими цікавими речами.

До хронічних проблем додалося недофінансування. Через брак реальних грошей у казначействі в боржниках опинилися провідні національні заклади. Подібних дірок у музейному кошторисі не виникало навіть у кризовий 2009-ий!

До розгортання музейного простору підійшли з точки зору сценографії. Глядач тут опиняється не перед вітриною з готовими відповідями, а в ситуації гри і невідомості і далі рухається від одного сильного враження до іншого.

Микола Скиба разом із колективом Львівського природничого музею вивчав особливості роботи українських музейників-науковців за умов нинішньої соціально-економічної ситуації. Він розповідає про методику цього дослідження і його результати.

Цей несподіваний поворот світської хроніки, серед іншого, засвідчив тенденцію, яка не простежувалася раніше: музеї - це статусно і престижно. І у цьому негласному визнанні музеїв об’єктом luxury-сегменту і полягає одна з причин змагання за музейний ресурс.