Історія однієї книжки. Пам’яті Івана Геля
"До чого тільки не вдається в’язень, щоб сховати написане! Іван скручував кілька написаних сторінок у цидулку довжиною 3-4 сантиметри і товщиною тонше за сірник, закладав у стіну написане і заліплював зібраним цементним порохом, змішаним з клейковиною з розжованого хліба. Техніка, достойна вигадки богів!"
16 березня 2012 Раїса Мороз