Анексія Криму змушувала кожного визначатися щодо власної громадянської ідентичності. Вирішувати, який прапор ти вважаєш за свій. Під звуки якого гімну ти підводитимешся.

Кожна країна має свою ментальну мапу. Іноді вона важливіша, ніж офіційні кордони. Ментальні мапи провокують ностальгію, ностальгія створює політичний запит, запит породжує політичну пропозицію. Якщо ментальна мапа більша, ніж політична, – це породжує запит на вторгнення. Якщо ж ментальна мапа менша, ніж політична, – тоді якийсь регіон країни випадає зі спільного тіла. Стає чимось у форматі “+1”. Виводиться за дужки й не спричиняє емоційного відгуку.

Якщо в українських еліт вистачить винахідливості, вони можуть поборотися з Кремлем за бренд "Київська Русь". Київська Русь - як "справжня європейська Русь" на противагу пізнішій азійській франшизі. (рос)

Особисте переживання учасників війни шкідливе, бо може пошкодити чорно-білу парадигму непотрібними спогадами. Право на персональні спогади у Росії мають тільки маршали, чиї мемуари пройшли горнило ідеологічних чисток. А всім іншим - георгіївські стрічечки в руки. (рос)

Я дорожу своїм минулим - історією батьків та дідів - але не шукаю в ньому готові відповіді і рецепти. Нехай скільки завгодно воюють затуліни з тягнибоками - мені однаково не близькі ідеї одних і других. Я не хочу бути сторожем музею... (рос.)