"...Гальперович вдарив не тупим боком, а гострим, і я подумки відмітив, що шаблю він тримає не вперше. Рубав не по шиї - по тім'ю. Жертви без жодного звуку падали ницьма із розколотими черепами, червона юшка бризкала Яші на чоботи й галіфе...
- Нє вєрітє? Клянусь вам. Я готов зємлю гризть!
- Вона не твоя, - сказав Вовкулака."