Полонені з голоду з’їли всю траву на території табору, обгризли старі акації. Німці їх позрізали. Ще деякий час залишалося одне дерево, яке не спиляли, але не довго воно стояло. Полонені його фактично згризли дощенту.

Восени 1944 р. сотенний "Гонта" зі своїм відділом переходив у с. Ясінь. На підході до села він із ройовим та стрільцем у цьому місці натрапив на заставу енкаведистів. У сутичці ройовий загинув, а стрілець був поранений. Хоча ворог був за п’ять метрів від повстанців, сотенний не залишив пораненого, а виніс його до свого відділу.

Повстанці у відповідний момент вдалися до хитрощів. На позиції енкаведистів вони пустили до десятка бичків із обозу, яких тримали для харчування.

"...Заходи справляють різний ефект впливу на масову свідомість. Наприклад, громадська думка Львівської області не сприймає аргументів офіційної пропаганди, а значно більше довіряє спогадам колишніх учасників бандоунівського підпілля..."

Ганс Кох ще раз намагався вплинути - він різко заявив головуючому, що той грається з вогнем. Стецько не менш різко відповів, що грається з вогнем не менше, як Німеччина, яка вже має досвід Першої світової війни...

...Їх мали спалити в печі одного із львівських заводів у 1991 р., як і тисячі інших, привезених вантажівками. Декому з робітників вдалося щось із тих паперів витягнути фактично з вогню. Йдеться про документи 5-го відділу (політична контррозвідка) КДБ УРСР.

"Я бачив Південний Хрест, знаю, як "за Уралом сонце сходить" і як виглядають тропічні джунглі, а все-таки не можу забути рідної Бистриці". Він 24 рази перетнув Атлантику. У Нью-Йорку його тренував сам Бенні Леонард. А потім він пішов у повстанці.

По селах квартирували повстанські відділи - а хлопчаки із захопленням спостерігали за УПА і розпочинали свою гру. Діти приглядалися до поведінки бійців, їхнього одягу, зброї, вправ і відтворювали побачене в забавах.