А що знають українці про дітей-українців, які стали тоді ж в обороні Львова? Юних львів’ян, дітей-галичан, які залишили свої домівки та батьків і пішли із зброєю в руках виборювати незалежність України – від поляків, росіян, румун і угорців?

Ми йшли пішки. Несли на плечах вату, бинти, медикаменти. Ночі ми проводили під відкритим небом в лісах, на кладовищах, три рази ми переходили різні фронти, але все-таки дійшли цілими і неушкодженими до армії Петлюри, щоб виконувати свій обов’язок

Україно-польську листопадову війну за Львів 1918 року ще називають останньою романтичною війною в Європі. Cторони не раз проголошували перемир’я, в часі якого вояки спілкувалися та пили каву біля спільного багаття, єпископи двох конфесій писали спільного листа до політиків, а ті сходилися на перемовини, респектуючи своїх противників.

"Незважаючи на жодні труднощі, полювати на Ковпака і його банду до тих пір, поки чоловіки не здадуться в полон, а Ковпак живим або мертвим опиниться в наших руках", — наказував райхсфюрер СС Генріх Гіммлер 3 серпня 1943 року.

П’ятий пункт уявної програми декомунізації я сформулював би так: роздержавлення людини. Бо ж хіба комунізм не насаджував культу колективу, уніфікації людей, зневаги до маленького людського "Я"? Про це написано чимало антиутопій. Роздержавлення людини — це забезпечення прав громадян, створення умов для максимальної реалізації особистості.

Долю Правопису 1928 року фактично вирішувало не 80 кваліфікованих мовознавців, а лише двоє осіб: нарком освіти Микола Скрипник і товариш Антін Приходько. Перший фігурує в своїх анкетних даних як "професійний революціонер" із Донбасу, а другий – як юрист із Кубані.

21 жовтня виповнюється 85 років з дня, коли український юнак Микола Лемик зробив постріл в обороні мільйонів. У 1933 році, коли на Великій Україні лютував Голодомор організований радянською владою, він здійснив атентат на начальника канцелярії радянського консульства у Львові Олексія Майлова.

Переконаний, що нинішні непорозуміння тимчасові і є наслідком нерозуміння польських політиків, що Україна міняється. До України теперішньої намагаються ставитись, як до України до Революції Гідності. Тобто як до країни, яка нехтує своєю історією, яка готова продавати свої погляди на минуле за знижки на газ тощо. Але Україна змінилася.

Влітку 1918 року опозиція до влади гетьмана Павла Скоропадського, зібрана в Український Національний Союз (УНСоюз), радикалізувалася. Опозиційні діячі взялися до підготовки збройного повстання. Директорія - керівний орган повстання - була сформована ввечері 13 листопада 1918 року.

У СРСР можна було судити 14-річного юнака за політичною статтею, а для його обвинувачення використовувати як свідка 9-річну сестру. Відкриті архіви КГБ дають можливість відшукати правду про родинну історію. Тарас Самчук зі слідчої справи дізнався про те, як його дідусь – Вознюк Анатолій став жертвою комуністичного режиму.

Якщо в націоналіста Андрія Парубія настільною книгою для відродження Пласту була довоєнна книжечка "Юнацтво і Пласт" Дмитра Донцова, то в християнсько-демократичному середовищі пластунів-неофітів цю роль виконувала популярна брошурка діаспорного Пласту, яка "прилетіла із США" – книжечка Івана Франіва "Батькам про Пласт".

Досить ризикованим та, можна сказати, екстремальним було хірургічне лікування катаракти. Воно здійснювалося товстою металевою голкою з отвором усередині та вимагало неабиякої вправності. Досить часто подібні операції завершувалися повною втратою зору.