Київ захопили більшовики. Вони стали убивати своїх ворогів.
Спочатку назвали число у девʼять тисяч жертв. Червоний Хрест нарахував пʼять тисяч.
Найгучніша смерть – вбивство митрополита Володимира. Найгучніша матеріальна втрата – пожежа будинку Грушевського на Паньківській.
12 березня 2019 — Олена Бетлій
"Бандити мали за провідників двох хлопців-поляків, одному 14, а другому 12 літ. Обидва хлопці-поляки виховувалися в Яцюка, господаря-українця. Ці хлопці показали сховище, з якого бандити витягнули 9 осіб і вбили"…
12 березня 2019 — Віталій Бака
"Чого б ми оце з тобою не сотворили, та ба, у мене така суха морда, що аж сумно... Намочи, серце, морду, та намочи не так чортзнаяк, а так як треба. Та пом’яни во псалмі Бахусові щирого жерця спиртуозностей Т. Шевченка..."
9 березня 2019 — Володимир Окаринський
Я зрозуміла що жіночого питання як такого немає. Є нерозв’язані проблеми всієї громади — праця поза домом, опіка над дітьми, охорона здоров’я, освіта, побутові справи, житло, харчування,— які ми звикли називати жіночими, бо жінкам доводилося ними займатися…
8 березня 2019 — Марта Богачевська-Хом'як
Юрко не бачить нічого коло себе. В думці лише одно. Бути гідним тих усіх, що були перед ним — всіх Любовичів, Пісецьких. Всіх, що по тюрмах ждуть помсти. Ще лише кілька хвилин… Треба лише одно пам’ятати: добре ціляти — і найкраще нічого взагалі не думати, лише те одне: добре ціляти.
5 березня 2019 — Роман Шухевич
До УРСР приїхали Михайло Грушевський, громадська діячка Надія Суровцова, актор та режисер Микола Садовський, поет Володимир Самійленко, політичний діяч Павло Христюк, економіст Микола Шраг, член УПСР Микола Чечель. Звичайно, мотиви повернення різнилися.
4 березня 2019 — Максим Мазипчук, "Спільне"
Від часів Голокосту в усьому світі лунають політичні та моральні сумніви щодо його меморіалізації. Багато політичних, громадських та релігійних лідерів заявляли, що Голокост потребує вивчення та вшанування пам’яті жертв, але не так інтенсивно і масштабно.
4 березня 2019 — Карел Беркхофф
…а ще більше це стосується Волині. Сюди можемо, наскільки це можливо, сунути східні кордони, і думаю, що наша експансія, наша еміграція може дуже швидко посунутися на схід, і дуже легко ті землі стануть польськими, – говорив «пілсудчик» Медард Довнаровіч
2 березня 2019 — Святослав Липовецький