За своє довге життя він витерпів чимало. Розкуркулення сім'ї, Голодомор 1932-33 років і німецьку окупацію, під час якої його за звинувачення в крадіжці карабіна ледь не приставили до стінки. Після війни лікарі поставили українцеві невблаганний діагноз – порок серця. Але після всіх цих поневірянь Віктор Цибуленко виступив на трьох Олімпіадах, виграв золоту і бронзову олімпійські медалі і ще понад півстоліття відпрацював на благо українського спорту.

Він ще студентом захопився історією нашої країни і хотів написати книгу про німецьку окупацію України у часи Другої світової війни. І саме тоді сьогодні вже знаний нідерландський історик Карел Беркгоф зацікавився Бабиним Яром. У 2017 році він як експерт з історії Бабиного Яру офіційно долучився до роботи над проєктом створення Меморіального центру в Києві, а через рік разом із колегами презентував перші результати.

Життєписи багатьох вояків-петлюрівців і сьогодні невідомі широкому загалу. Та варто пам’ятати тих людей, які виборювали незалежність власної держави у буремні роки Української революції. Серед тієї когорти був і уродженець Старої Рафалівки, що на Рівненщині, Петро Смородський.

1 травня – День праці – належить до тих свят, які, попри «дорадянське» чи й «нерадянське» походження, на пострадянському просторі все ще міцно асоціюються з радянськими «червоними днями календаря» (як, скажімо, і 8 березня). У попередньому реченні аж надто багато радянського (хоча й з різними префіксами); проте не менше його і в символічних кодах, ритуалах і практиках святкування цього дня, який у масовій свідомості втратив первісний сенс боротьби за робітничі права та інволюціонував від Дня солідарності трудящих – до Дня садіння бараболі та смаження шашликів на природі. Та починалося все геть інакше…

Марта Богачевська-Хомяк – американка українського походження, історикиня, дослідниця жіночого руху та суспільних процесів y Галичині в XIX, інтелектуального життя дореволюційної Росії. Громадська діячка й активіст українського жіночого руху в США, колишній віце-президент Союзу українок Америки, директорка програми академічних обмінів імені Фулбрайта в Україні (2000 – 2006 р.р.) та член НТШ.

В квітні 1920 року українське та союзне польське військо почало похід проти російських більшовиків. Бойові дії тоді точились не лише на суходолі, але й на українських річках. Одна зі знакових битв Київської операції розгорнулась довкола Чорнобиля, що стане сумновідомим через радіаційну катастрофу 66 років потому…

Коридори з повним затемненням з'єднуватимуть певні простори експозиції, а відвідувачів проводитимуть через них сліпі поводирі.
У коридорах будуть присутні різноманітні фізичні елементи, що справлятимуть сильний емоційний вплив на відвідувачів. Наприклад: звуки, відчуття вологості довкола, низька температура, метал, м'яка підлога, запахи і непевність стосовно довжини відтинку маршруту

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

У ці квітневі дні 1916 року, коли у світі тривала Велика війна, галицький вчитель Михайло Таранько надіслав з прифронтового Луцька до ще поки габсбургського Львова на адресу молодого історика та педагога Івана Крип’якевича кілька листівок. Одна з них була виготовлена в місцевій друкарні Герша Лібермана та датована 7 квітня. На її лицевій стороні містилося традиційне зображення Луцького замку. На звороті відправник повідомляв про відкриття школи в с. Теремне та просив адресата надіслати кілька портретів Тараса Шевченка, портрет Франца Йосипа І та карту українських земель…

Антології давньої української поезії традиційно розпочинають із сатиричного віршика, автором якого виступає волинський шляхтич Ян Жоравницький, а чи, що більш інтригуюче, його дружина Олена Коптівна. Цей перший зразок світської версифікації 1575 р., як стерджують, віднайшов серед судових записів знаний історик кінця XIX – початку XX ст. Орест Левицький.

«Посадовці попередили нас, що слід мати запас усього необхідного на місяць. Ми з Зельдою запаслися червоним вином, віскі, ромом, вермутом, абсентом, білим вином, хересом, джином, і, о Господи, про всяк випадок ще й бренді. Моліться за нас».

Вночі з 21 на 22 квітня 1920 р. у Варшаві було підписано польсько-український політичний договір, котрий заклав основу військового союзу Речі Посполитої та Української Народної Республіки. Дві держави розпочали боротьбу проти спільного ворога – радянської Росії та її сателітів. На той час Польща виявилася єдиною зарубіжною країною, котра надала Україні реальної підтримки. Хоча ціна такої допомоги для УНР була дуже високою.